«Майбутнє, збагачене досвідом», - прості слова, в яких акумульовано всю стратегію найстаршої громадської організації у цеху зодчих. Академія Будівництва України – це не лише маститі академіки, професори, дослідники, а й когорта молодих менеджерів, виробничників, проектантів та архітекторів. Віктор Лещинський, віце-президент АБУ, належить до саме цього покоління, яке часто називають «свіжа кров». Саме від них чекають змін у економіці, а відтак – і у соціальному житті.
Віктор Лещинський у розмові з журналістами, часто демонструє карти, креслення та плани забудов. Серед них є і екземпляри більш, ніж сторічної давнини і ті, що демонструють інженерний «розтин» об’єктів кінця 20 століття. Але всіх їх об’єднує одне – талант конструкторів та виконавців, новаторський підхід і сміливість у втіленні. Саме це і бере молоде покоління Академії Будівництва України у свої плани змін країни. АБУ та незалежна експертна організація «ПРОЕКСП», яку очолює Віктор Лещинський, розглядають своїм майданчиком всю Україну. Саме тому з квітня провідні експерти проводять просвітницькі семінари по різних регіонах. Це і намагання «звірити годинники» з колегами по цеху, а ще – відчути однодумців і згуртуватись задля перебудови. Саме так, адже ресурси, отримані при набутті незалежності, 27 років тому, вимагають і реконструкції оновлення. Віктор Лещинський говорить образно і гостро. Наприклад, щодо змін «обличчя» наших міст, та байдужості до їх «нутрощів». Комунікації – ось Ахіллесова п’ята Києва, Львова, Чернігова, Одеси, Чернівців… А щодо районних міст – то тут, за влучним висловом Лещинського, комунікації вже перетворились на «напрямки» у грунті, за якими тече і питна вода і нечистоти. Що це означає? Перш за все – необхідність шукати інвестиції на нове будівництво комунікацій. Латання труб є тимчасовим порятунком і великим витрачанням коштів. Але наразі представники влади не оприлюднювали великі проекти інфраструктурної перебудови, бодай, одного райцентру. Йдеться про цілісний комплексний сучасний проект. Передвиборчі перегони короткі, тут не до перебудови «нутрощів» міст…
Втім, Віктор Лещинський разом з однодумцями є прибічниками довгострокової стратегії. І, щоб її втілювати потрібні молоді кадри та найкращий досвід, зокрема, країн ЄС. Саме тому АБУ, відзначаючи своє 25-річчя, у червні 2018-го, запросила екс-міністра будівництва Словаччини та провідного галузевого експерта Польщі. Вони сьогодні – провідні експерти в Євросоюзі, адже у середині 90-х здійснили проект повної реновації застарілого жита та комунікацій. І цей досвід готові передати Україні. Адже у нас 70 мільйонів метрів квадратних житла у так званих «хрущівках», «сталінках» та будинках 70-х років, потребують реновації. Мешканці застарілого житла сьогодні «зривають» телефони колцентрів міськрад – зі скаргами на відсутність тепла, пориви внутрішніх труб і т.і. Віктор Лещинський наводить дослідження: за розрахунками партнера АБУ, доктора економічних наук, професора Національної Академії Державного управління при Президентові України Всеволода Ніколаєва, потреби на відтерміновані капітальні ремонти сягають 400 мільярдів гривень. Це означає, що на 1 квадратний метр площі мінімальна вартість відтермінованого капітального ремонту складає 1 тисячу гривень. Тобто від кожного мешканця потрібно 25 тисяч гривень, щоб будинки привести у нормальний стан і потім знову фінансувати їхні поточні і капітальні ремонти. Cаме тому, наголошують у АБУ – необхідно усвідомити на рівні кожного конкретного міста потреби у реновації.
Однією з ініціатив Академії будівництва України, каже Віктор Лещинський, є модернізація Житлового кодексу України. В ньому обов’язково має бути чітко прописаний новий цикл – від розробки інвестиційного плану на будівництво, розрахунку всіх етапів до реконструкції та утилізації цього будинку.
Будівництво у світі – це синергія матерії та природи. Енергозбереження, енергоефективність, здорова споруда з якісною вентиляцією та повітрям, зелені житлові комплекси, розумний простір – це вже не майбутнє, це сьогодення. І ми готові втілювати його на нашій землі.
До речі, у ЄС роль наших традиційних міністерств відіграють саме громадські організації. Але їх очолюють ті, хто завоював довіру людей конкретними корисними суспільству сміливими проектами. Виходить у ЄС теж у пошані «майбутнє, збагачене досвідом»!