Питання енергозбереження, термомодернізації та стратегія змін у будівництві на сьогодні є надзвичайно важливими для України. Про все це — у нашому інтерв’ю з Віктором Лещинським.
Віктор Лещинський належить до покоління 30-річних, що встигли отримати якісну вищу освіту та водночас набути глибокого професійного досвіду, зокрема йдеться про головування у громадсько-професійній спілці «Національний експертно-будівельний альянс України» (НЕБАУ), віце-президентство у науково-практичній Академії будівництва України (АБУ) та керівництво незалежною експертною установою «ПРОЕКСП».
На Вашу думку, які тренди у будівництві сьогодні найбільш відчутні?
Застосування енергоефективних технологій, відновлювальних джерел енергії та посилені вимоги до комфортності, екологічності й енергоефективності споруд ‒ тріада, на якій тримаються світові тренди у будівництві.
Кіотський протокол і Паризька хартія, викиди вуглекислого газу в атмосферу і, як наслідок, виникнення парникового ефекту – все це гуртує світових лідерів навколо заходів енергозбереження. А для України це ще і питання національної безпеки.
У публічних виступах Ви часто акцентуєте увагу на тому, що енергозбереження та термомодернізація – завдання номер один для України. Розкажіть більш детально.
99 % українських споруд, без перебільшення, абсолютно не відповідають новим викликам. Від 180 до 400 кВт енергії на один квадратний метр споживають наші споруди на рік. У країні близько мільярда квадратних метрів житла. Уявляєте, це 400 млрд кВт! Прості підрахунки ‒ і виходить сума від 400 до 800 млрд грн видатків. Тим часом енергоефективні споруди на Заході споживають до 65 кВт. Якщо в Україні ми навіть на 100-200 кВт зменшимо енергопотреби житлового фонду, то вивільниться дуже велика кількість коштів.
Сьогодні люди зводять приватні будинки, інвестують у будівництво квартир, роблять ремонт у старому житлі. При цьому, питанню термомодернізації починають приділяти значну увагу. Як Ви вважаєте, з чого варто починати?
Енергоаудиту! Енергоаудит ‒ це інспекція та аналіз використання енергії і можливостей для енергозбереження у будинку, процесі чи системі задля зменшення використання енергії системою без негативного впливу на результат її роботи. Зазвичай він здійснюється кваліфікованим персоналом і може бути частиною національної програми.
Проведіть аудит, запросіть досвідченого фахівця з Національного експертно-будівельного альянсу України, аби створити проект ремонту квартири чи нової оселі з урахуванням новітніх засобів енергозбереження! Це і теплові насоси, і вузли обліку теплової енергії, використання сучасного обладнання з вищим ККД теплогенерації, застосування ко- та три-генерації і багато інновацій. На будь-який бюджет є варіанти термомодернізації та енергозбереження.
Досвід яких країн може слугувати прикладом?
У розвинених країнах постійно моніторять енерговитрати. Наприклад, у Великій Британії провели опитування і дослідили, де люди втрачають у побуті найбільше енергії.
Ось топ-10:
• 71% залишили електроприлади в режимі «стенд-бай»;
• 67% гріли в чайнику більше води, ніж потрібно;
• 65% залишили невикористовувані зарядні пристрої в розетці;
• 63% залишили ввімкненим світло у порожніх кімнатах;
• 48% їздять на авто навіть у короткі поїздки;
• 44% обирали занадто високий температурний режим прання;
• 32% не вимкнули двигун у автомобілі під час зупинки;
• 32% використовували сушку для одягу замість сушіння на повітрі;
• 28% опалювали порожній будинок;
• 22% вмикали сильніше опалення замість того, щоб просто надягти светр.
Наскільки це реально для України?
Авторитетні закордонні інститути, на кшталт IQ Energу, активно підтримують Україну. Так, у IQ Energу є спільний проект з Європейським банком реконструкції та розвитку. Йдеться про компенсації за застосування енергоефективних технологій у приватному будівництві або в ОСББ. До 3000 євро на кожного українця – досить істотна допомога. Це дає змогу використовувати теплові насоси, енергоефективні вікна, ізоляції тощо. Варто наголосити: якщо українці прагнуть йти в ногу зі світом, то має бути докорінно інший підхід до будівництва.
Сьогодні дуже часто ми чуємо, що потрібно змінювати сам підхід до будівництва, по-іншому дивитись на вартість споруди. Яка Ваша думка з цього приводу?
У наш час споруда вже є не тільки інженерно-будівельним проектом, а має бути інженерно-інтелектуальним, тобто «розумним». Доцільність цього легко простежується на прикладі підрахунків. Так, утримання енергоефективних будинків ‒ близько 10-20 доларів за один календарний місяць. А будинків, на початку зведення яких заощадили на хорошому матеріалі, якісному обладнанні тощо, ‒ 50-60 доларів на місяць. Відчули різницю? Саме тому фахівці НЕБАУ та АБУ на всіх освітніх заходах зазначають, що основою вартості споруди має бути виключно вартість життєвого циклу. Туди входять і проектування, і будівництво, і подальша експлуатація. Чи можливо досягти цього сьогодні в Україні? Моя відповідь — так! Було б бажання і громадян, і урядовців, а фахівці готові підставити плече і надати точні наукові поради та допомогу.
- Ольга Кирсанова