Успіх відбудови України буде напряму залежати від здатності громад та ефективності державних інституцій. Тому вкрай важливо вже сьогодні визначити принципи, які стануть основою стратегій розвитку післявоєнних громад, і врегулювати законодавчі норми для їх реалізації. На чому має базуватися подальший стійкий місцевий і регіональний розвиток, розповіла Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
— Усі ми віримо в перемогу України, а отже, скоро настане мир і прийде час для відновлення та розбудови населених пунктів. Неабияку роль у цьому мають зіграти громади. Зокрема, розробити програму комплексної відбудови території. Які принципи мають бути витримані під час планування, та чим повинні керуватись громади при цьому?
— Ми розуміємо, що саме зараз необхідно закласти в законодавче поле норми, щоб процес відбудови й відновлення житлової та соціальної інфраструктури громад, який має базуватися на комплексному підході, був успішним. Насамперед повномасштабне відновлення потребує ґрунтовного аналізу та планування, аби міста й села України відповідали сучасним підходам містопланування. Зокрема, були людиноцентричними, мали раціональне просторове планування, забезпечували сталість системи міської мобільності, були інклюзивними, енергоефективними та екологічними.
Задля забезпечення комплексного відновлення територій було прийнято низку законодавчих актів. Зокрема, затверджено постанову Уряду №1159, яка є практично дороговказом для громад щодо того, як розробляти програми комплексного відновлення їхніх територій. У таких програмах мають бути прописані кроки з відбудови, що поєднують питання як містобудування, так і соціально-економічного розвитку, вирішення інфраструктурних, екологічних та інших завдань. Розроблена програма комплексного відновлення території — це фактично планування майбутнього громад та підвищення їх інвестиційної привабливості. Такі документи повинна мати майже кожна територіальна громада.
— Ще одне питання, яке виникає під час обговорення комплексних підходів у процесі відбудови й відновлення житлової та соціальної інфраструктури громад, — це питання застарілого житлового фонду.
— Так, уже сьогодні ми маємо подбати про відновлення не тільки тих об’єктів, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок війни, а й застарілого житлового фонду, який уже давно вичерпав свій експлуатаційний ресурс. Прийняття нового законопроєкту «Про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» (№6458) дозволить органам місцевого самоврядування розпочати планування оновлення житлового фонду в громадах у розрізі комплексного повоєнного відновлення.
Хочу зазначити, що законопроєкт у пропонованій редакції розроблявся з кінця 2020 — початку 2021 року на базі Мінрегіону. Особливу увагу було приділено розробці системного та комплексного підходу до реконструкції, аби ОМС мали відповідні програмні документи, на які могли спиратися під час реалізації Закону, а громадяни були захищені в цьому процесі. А також щоб інвестор-забудовник мав чітке розуміння, як саме здійснюється реконструкція. Сьогодні вкрай важливим завданням є адаптація законопроєкту до сучасних умов та відбудови зруйнованого житлового фонду цілими кварталами, а не окремими будинками.
Я впевнена, що після доопрацювань усього необхідного пакета документів реконструкція житлових об’єктів в Україні здійснюватиметься за новими будівельними нормами, які передбачають аспекти енергоефективності, безбар’єрності, створення необхідних інфраструктурних умов тощо. Адже надалі це значно зменшить витрати на утримання житла.
— Окремо хотілось би зупинитися на безбар’єрності. Чи працює нині Міністерство над удосконаленням нормативної бази в будівництві з питань створення безбар’єрного простору?
— Безперечно, наші громади мають стати максимально комфортними для проживання людей. Для цього потрібно не тільки відбудувати сучасне, енергоефективне житло, а й забезпечити доступність будівель, об’єктів благоустрою та транспортної інфраструктури для всіх громадян.
Міністерство постійно працює над удосконаленням нормативної бази в будівництві з питань створення безбар’єрного простору. Зокрема, минулого року впроваджено зміну до ДБН «Інклюзивність будівель і споруд», який є основоположним для вимог до будівництва всіх типів об’єктів без винятку, а також норми стосовно будівництва та реконструкції закладів освіти, дошкільної освіти та благоустрою територій. Ці ДБН оновлені з урахуванням найкращого європейського досвіду і встановлюють сучасні вимоги доступності, що відповідає Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, розробленій у межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської.
Крім того, триває робота із впровадження нових та гармонізації європейських стандартів у сфері доступності об’єктів фізичного оточення, які, серед іншого, стосуються обстеження доступності для маломобільних груп населення закладів охорони здоров’я і громадських будівель та проєктування «зон безпеки» у громадських будівлях і спорудах.
Також не менш важливо під час нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту забезпечити виконання повною мірою вимог законодавства та будівельних норм щодо безбар’єрності. Такий механізм передбачає законопроєкт №5655.
— Не менш важливим під час відбудови є повторне використання залишків зруйнованих будівель. Які кроки вже зроблені у цьому питанні та що планується в найближчій перспективі?
— Через масовий характер пошкоджень будівель та споруд відходи від руйнувань створюють складнощі під час відновлювальних і пошукових робіт, налагодження роботи об’єктів критичної інфраструктури та мають негативний вплив на навколишнє природне середовище і здоров’я населення. Водночас більшість таких відходів можна використати повторно у повоєнній відбудові громад, зокрема у відновленні пошкоджених об’єктів та виробництві необхідних будівельних матеріалів.
Також ми маємо сконцентрувати на цьому особливу увагу й задля збереження природних ресурсів та застосування сучасних підходів до поводження з відходами від руйнувань. Це справжній виклик для країни. Саме тут важливо допомогти громадам застосувати циркулярний підхід під час відбудови. Ми потребуємо в цьому питанні підтримки з боку наших міжнародних партнерів.
Зокрема, за підтримки Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) міжнародні експерти у сфері містопланування спільно з місцевою владою та громадськістю вже розробляють концепцію з відновлення Харкова та Миколаєва, у якій при плануванні післявоєнної відбудови цих міст обов’язково буде враховано питання вторинного використання відходів, утворених внаслідок руйнування будівель.
Стосовно кроків на законодавчому рівні, Кабінет Міністрів України вже зробив перший поступ у введенні циклічності в процес реконструкції та відбудови. Так, 27 вересня 2022 року Уряд затвердив Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків. Звичайно, в цьому питанні багато роботи ще попереду.
— Наталіє Вікторівно, розкажіть більш детально про Законопроєкт №5655. А саме про найбільш вагомі зміни, які він привнесе у будівельний процес загалом та в повноваження органів місцевого самоврядування зокрема.
— Законопроєкт №5655 дійсно є реформаторським та істотно змінює на краще правила для всіх учасників сфери містобудівної діяльності. Він передбачає максимальну діджиталізацію будівельних послуг, а отже, створення прозорого ринкового середовища, жорсткий контроль за незаконними забудовами та підвищення відповідальності за порушення у будівельній сфері всіх учасників процесу.
Так, завдяки розширенню можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва буде мінімізовано паперовий документообіг. Також спроститься реєстрація прав на виконання підготовчих і будівельних робіт та буде переглянуто систему містобудівного контролю. Зокрема, верифікація процесів у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва не дозволить певним посадовим особам приймати рішення на власний розсуд, іноді всупереч містобудівній документації та законодавству.
Законопроєкт №5655 передбачає, що кожен учасник процесу на кожному етапі розроблення документації, приймаючи відповідне рішення, буде підписувати документацію особистим цифровим підписом. А отже, відповідальність за прийняте незаконне рішення на будь-якому етапі здійснення містобудівної діяльності нестиме конкретна особа. Водночас відбудеться розмежування повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб.
Стосовно повноважень органів місцевого самоврядування, то Законопроєкт №5655 має стимулювати ці органи до розроблення якісної містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема генеральних планів населених пунктів та історико-архітектурні опорні плани. Це дозволить унеможливити прийняття незаконних рішень щодо видачі містобудівних умов та обмежень, а також схвалення детальних планів територій, які не відповідають генеральним планам. Адже містобудівна діяльність складається з планування територій, надання земельних ділянок, надання вихідних даних для проєктування та будівництва, і вже після цього — надання можливості для будівництва та введення об’єктів в експлуатацію. При цьому саме перші три позиції здебільшого відіграють найважливішу роль у створенні якісного життєвого середовища. І саме ці функції належать органам місцевого самоврядування.
Однак і в питанні контролю за забудовою територій для ОМС передбачені обов’язкові функції, через які вони можуть впливати на самочинну забудову. В поєднанні з цифровізацією процесів реєстрації прав на початок будівництва та прийняття об’єктів в експлуатацію усе це дозволить створювати дійсно якісне середовище та запобігати можливим корупційним ризикам.
Для прикладу, якщо на виділеній ділянці можливо побудувати школу, то замовник і забудовник не можуть побудувати там житловий будинок. Бо саме місцева влада затверджує містобудівну документацію, яка чітко визначає обмеження до кожної конкретної земельної ділянки та надає умови забудови. Приймає рішення про виділення земельної ділянки, яка має відповідне функціональне та цільове призначення. Далі ОМС здійснюють моніторинг забудови.
Не менш важливо, що комплексні зміни у містобудівній сфері, які передбачені законопроєктом №5655, стануть основою для залучення міжнародних інвестицій в Україну в післявоєнний період. Адже після перемоги на Україну чекатиме масштабна відбудова. Тож ми розуміємо, що без допомоги міжнародної спільноти не зможемо реалізувати такий масштабний проєкт з відновлення. Натомість прозорість процесів у будь-якій сфері — це завжди флагман залучення інвестицій. І ми робимо все можливе, щоб сфера містобудування була прозорою, зрозумілою та контрольованою для інвесторів.
— З 1 лютого Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву оновив умови іпотечного кредитування молоді для придбання власного житла. Про які зміни йдеться і хто може скористатись цією програмою?
— Кредитування за програмою можуть отримати молоді сім’ї або одинокі молоді люди віком до 35 років, а також вчені до 40 років. Такий кредит можна оформити на термін до 20 років під 7% річних. При цьому перший внесок становить лише 6% від вартості житла. Важливо, що особи-претенденти на участь у програмі повинні перебувати на відповідному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або ж не мати у власності житла, окрім житла на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих росією. Також кожен член сім’ї не повинен володіти житлом, площа якого становить понад 13,65 кв. м.
Кредитування за молодіжною програмою здійснюється за чергою згідно з датою подання заяв-анкет від громадян. Інформація про місце громадянина в черзі та про рух черги розміщується на сайтах регіональних відділень Держмолодьжитла у відповідному розділі вкладки «Житлові програми».
Не менш важливо, що вибір об’єкта кредитування є вільним — родина самостійно шукає житло, яке планує придбати в кредит. При цьому молодіжний кредит надається на будівництво чи придбання житла на всій території України, незалежно від місця подання і реєстрації заяви-анкети кандидатом.
Виняток — об’єкт кредитування не може перебувати на території, що входить до затверджуваного Мінреінтеграції Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Площа житла, на яку можна отримати кредит, становить 52,5 кв. м на одинокого громадянина України чи сім’ю з двох осіб і 21 кв. м на кожного наступного члена сім’ї.
Відповідне кредитування здійснює Держмолодьжитло на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2023 роки коштом їх статутного капіталу, сформованого Міністерством розвитку громад та територій України.
Вважаю, це досить вигідні умови для молодих людей, щоб поліпшити свої житлові умови. Тож маємо надію, що такий підхід дозволить хоча б частково вирішити проблему дефіциту житла в Україні та зробить мрію про власне житло реальністю для багатьох людей. Особливо зараз, коли багато молодих сімей через бойові дії та руйнування житла в частині регіонів України залишилось без даху над головою.
Для прикладу, лише протягом І кварталу 2023 року у межах реалізації житлових програм, які адмініструє Держмолодьжитло, забезпечені власним житлом 129 українських сімей. Тоді як у 2022 році Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву уклав 480 іпотечних договорів із громадянами на придбання ними власного житла. Загальна сума виданих Фондом кредитів становила 579,5 млн грн. Як бачимо, це гарний початок!