Юлія Скічко – жінка, яка перевертає уявлення про будівельну галузь в Україні. Мама чотирьох дітей (і в очікуванні п’ятої), вдова, лідерка компанії «Алеф Строй» і засновниця першої в країні орієнтованої на жінок школи операторок будівельної техніки. Вона перетворила особисту трагедію на справу свого життя, яка допомагає іншим. Її історія – про силу характеру, сміливість ламати стереотипи, згуртовувати людей і будувати майбутнє попри війну.
Журнал Prof Build поспілкувався з пані Юлією про жіноче лідерство, трансформацію будівельного середовища, силу команди і про мрії, які стають реальністю тоді, коли за них борються.
Prof Build: Пані Юліє, дякуємо, що погодилися на цю розмову. Ваш шлях справді надихає. Розкажіть, як почалася історія компанії «АлефСтрой» і як вона трансформувалася у проєкт із потужною соціальною місією?
- Щиро дякую вам за інтерес до нашої історії. «АлефСтрой» розпочав свій шлях як бізнес, головним напрямом якого було надання послуг будівельною технікою. Але з часом цей проєкт став чимось значно більшим — він перетворився на спільноту людей, об’єднаних спільними цінностями та бажанням змінювати життя на краще.
Ще задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну я мріяла створити команду жінок, які самостійно працювали б за кермом будівельної техніки. Проте тоді це здавалася сміливим, але дещо нереальним.
Війна змінила все — вона загострила болі, окреслила потреби і підсилила відчуття відповідальності за тих, хто поруч. Я бачила жінок, які через війну втратили роботу, дім, звичне життя, але не втратили жаги до життя, бажання творити і боротися за своє місце у світі. Паралельно бізнес-середовище зіткнулося з кадровим дефіцитом. І саме це підштовхнуло мене до думки, що настав час діяти.
Так народилася ідея — дати жінкам, які постраждали від війни, шанс не просто на підтримку, а на новий старт, можливість опанувати затребувану професію і повернути собі впевненість у власних силах. Згуртувавши однодумців і партнерів, ми створили Школу операторів будівельної техніки «АлефСтрой».
Читайте також: Поліна Овчарова: «Бути жінкою в традиційно чоловічій сфері — це не мінус, а унікальна перевага»
Prof Build: Як сприймали Вашу ідею на початку? І що стало ключовим чинником для її втілення?
Без сумнівів, були ті, хто сприйняв мою ідею зі скепсисом. Жінка за кермом екскаватора — ще донедавна це звучало як щось із розряду фантастики, адже стереотипи про «чоловічі» й «жіночі» професії міцно вкорінилися у суспільстві.
Але мене підтримували жінки-лідерки України, які своїм прикладом доводять: немає меж можливостям, коли ти віриш у справу. Надихала також команда «АлефСтрой», яка повірила в ідею і розділила відповідальність за її реалізацію.
Ключовим чинником стало не лише саме навчання, а створення атмосфери довіри. З перших днів кожен працівник компанії вклав максимум сил, щоб проєкт став успішним. Наші керівники, досвідчені оператори та викладачі технікуму працювали пліч-о-пліч, передаючи знання й досвід, допомагаючи адаптуватися і впевнено рухатися вперед. Ми разом сформували середовище, де кожна жінка відчуває себе повноцінною частиною єдиної сильної команди. Тут тебе підтримують, поважають і дають можливість реалізуватися.
Однією з перших, хто наважилася пройти перекваліфікацію, стала дружина нашого механіка — Ніна Лисенко. Вона також багатодітна мама, за освітою агрономка Виявилося, що вона все життя мріяла керувати навантажувачем, але навіть подумати не могла, що ця мрія колись здійсниться. І ось сьогодні Ніна — повноправна членкиня родини «АлефСтрой», працює нарівні з іншими, вправно керуючи і екскаватором, і навантажувачем, і мінітехнікою. Її історія стала для багатьох натхненням і підтвердженням того, що все можливо.
Загалом більше ніж 500 жінок уже виявили бажання долучитися до нашого проєкту. Це показник не лише затребуваності такого напрямку, а й того, наскільки сильно суспільство потребує нових можливостей для жінок у будівельній та суміжних сферах.
Prof Build: Розкажіть, у якому форматі відбувається навчання?
Школа операторів будівельної техніки «АлефСтрой» — це справжній тренувальний табір.
Протягом дев’яти тижнів жінки навчаються працювати з важкою технікою. Практичні заняття відбуваються на полігоні під наглядом досвідчених інструкторів-операторів, а теоретичні знання вони отримують у навчальних аудиторіях. Навчання проводиться на сучасній техніці: двоківшевих екскаваторах-навантажувачах, телескопічних навантажувачах із висотою підйому стріли від 7 до 17 метрів, одноківшевих екскаваторах та мінітехніці — це базова лінійка Школи, що ми використовуємо для тренувань майбутніх операторів.
Читайте також: Ольга Ворона: «Penetron перевернув уявлення ринку про ефективну гідроізоляцію»
Prof Build Як Вам вдалося згуртувати команду навколо такої непростої, часто фізично складної роботи?
- Усе починається з цінностей. Ми не просто виконуємо роботу — ми відбудовуємо країну, відновлюємо її з руїн. Коли кожен усвідомлює, що його праця — це реальний внесок у спільну справу, втома відходить на другий план, а сумніви поступаються місцем впевненості.
Окрім того, в команді «АлефСтрой» панує особлива атмосфера підтримки та взаємоповаги. Ми не просто співробітники — ми одна будівельна родина. Разом навчаємося, допомагаємо одне одному, долаємо виклики, радіємо досягненням і святкуємо перемоги, великі й малі. Тут важливою є кожна людина. І це не просто слова — це принцип, за яким ми живемо та працюємо. Саме завдяки цьому нам вдається не лише згуртувати команду, а й зберігати єдність і витримку в найскладніших обставинах.
Prof Build: Ви стали символом жіночого лідерства у сфері, де традиційно домінували чоловіки. Як Ви особисто сприймаєте цю роль?
- Для мене лідерство — це насамперед служіння, а не статус чи амбіція. Я не прагну довести, що жінка може краще чи сильніше. Я просто щодня демонструю, що ми спроможні робити те, чого від нас не чекали. Іноді краще, іноді по-іншому — з притаманною жінкам емпатією, витримкою, стійкістю та гнучкістю.
Моє завдання як лідерки — не змагатися, а створювати простір і можливості для розкриття потенціалу кожної жінки. Я вірю, що саме в таких умовах народжуються сильні команди та справжні історії успіху.
Prof Build: Пані Юліє, Ви виховуєте чотирьох дітей, п’ята дитина незабаром з’явиться на світ. Розкажіть, як Вам вдається поєднувати материнство та управління бізнесом?
- Це — щоденне мистецтво балансу, яке потребує гнучкості, витримки та вміння розставляти пріоритети. Але саме діти для мене — джерело натхнення і сили. Вони дають мені наснагу рухатися вперед, мріяти й реалізовувати ідеї. Я хочу, щоб вони бачили в мені не лише маму, яка дбає і підтримує, а й жінку, яка творить, змінює, надихає інших. Я не поділяю ці ролі окремо — для мене це єдине ціле, в якому я реалізую себе як мама, лідерка, бізнесвумен і людина.
Читайте також: Інна Фурман: «Ми створюємо правила 3D-індустрії в Україні»
Prof Build: Що Ви вважаєте найбільшою перемогою вашого проєкту на сьогодні?
- Найбільша перемога — це 54 жінки: наймолодшій — 19, найстаршій — 57, які завершили навчання у нашій школі та вже працюють у сфері. Усі випускниці успішно склали державні іспити та отримали посвідчення тракториста – машиніста (оператора будівельної техніки) категорії D1. Вони годують свої родини, підтримують ЗСУ, будують дороги, відновлюють інфраструктуру. Ми пишаємося кожною.
Найпотужніші роботодавці країни створили для наших операторок робочі місця майже відразу після випуску. Жінки гідно показують себе на практиці.
Такий результат став можливим завдяки партнерству. Співпраця з Немішаєвським фаховим коледжем НУБіП України, сприяння Міністерства економіки та підтримка міжнародних грантодавців — приклади того, як спільні зусилля держави, бізнесу й міжнародної спільноти створюють реальні зміни, впливають на економіку. Ми вдячні будівельним компаніям, профспільнотам і кожному роботодавцеві, який підтримав сміливих жінок за кермом спецтехніки. Першу хвилю програми реалізовано за підтримки програми «Конкурентоспроможна економіка України» USAID.
Але це ще не все. За результатами випуску ми пройшли експертизу та встановили рекорд України. У міжнародній книзі рекордів «The book of world records» зафіксовано: «Перший колективний випуск жінок-водійок екскаваторів в Україні, що здобули дуальну освіту в тренувальному таборі».
Ще одним досягненням стало створення «Парку сприяння жіночої рівності» — простору, присвяченого першим жінкам-операторкам і всім, хто підтримав першу хвилю перекваліфікації. Це зелена зона є частиною еко ініціативи — Озеленення планети «Greening of the Planet». Для нас парк є символом вдячності, сили та віри в майбутнє, де жінка за кермом екскаватора чи навантажувача — це вже норма.
Prof Build: Що плануєте реалізувати найближчим часом?
- Ми плануємо відкрити ще одну навчальну базу, щоб охопити більше жінок з різних регіонів. Також працюємо над створенням центру виробництва та ремонту будівельної техніки.
Я маю на меті ініціювати всеукраїнську програму перекваліфікації жінок у сфері важкої техніки. Це дасть шанс багатьом людям, які втратили роботу, здобути нову професію, досягти фінансової незалежності та долучитися до відновлення України.
А ще — мрію про мир. Тому що тоді відбудовувати Україну буде значно легше. Попереду багато роботи, але ми віримо в себе, нашу країну і в те, що разом зможемо зробити більше.