Олена Бондар — яскравий приклад лідерки, яка доводить, що жінки здатні бути рушійною силою важливих змін. За понад 20 років кар’єри вона пройшла шлях від студентки до проректорки з міжнародних зв’язків Київського національного університету будів- ництва та архітектури (КНУБА), від аспірантки — до докторки економічних наук, кандидатки технічних наук, від асистентки — до професорки, від економіч- ного аналітика до національної експертки з цифровізації будівництва. Вона не лише створює сучасні навчальні програми, а й особисто реалізує масштабні ініціативи. Вона має понад 150 наукових публікацій, які поєднують наукову новизну, глибокий академізм, компетентність із практичними рішеннями. Про професійний шлях, виклики сьогодення і те, як наукове поєднання економічного підходу, інженерної експертизи та цифровізації здатне формувати майбутнє — в інтерв’ю Олени Бондар для журналу Prof Build.
Prof Build: Пані Олено, які стереотипи й труднощі Вам довелося подолати на своєму шляху?
— Усе моє професійне життя було побудоване навколо роботи у переважно чоловічому середовищі. Я обрала спеціальність «менеджер в галузі будівництва» у Київському національному університеті будівництва та архітектури, а згодом вступила до аспірантури при кафедрі архітектурних конструкцій за спеціальністю «прикладна геометрія, інженерна графіка». Навчання давало мені змогу глибоко зануритися в технічну логіку та поєднати на перший погляд досить різнорідні речі. Після успішного захисту дисертації розпочала професійну діяльність на кафедрі менеджменту в будівництві, і знову опинилася у суто чоловічому середовищі. Проте мене це ніколи не зупиняло. Протягом 25 років у КНУБА я пройшла шлях від студентки й асистентки до докторки економічних наук, професорки та проректорки з міжнародних зв’язків. Уже розпочавши діяльність викладача, я розуміла: поєднання наукових досліджень і роботи зі студентами — це невпинний виклик, який розвиває професійність, стресостійкість і винахідливість. Спілкування зі студентською молоддю давало мені енергію та натхнення, хоча вимагало вміння працювати під тиском дедлайнів і високих очікувань. Коли почалася повномасштабна війна, я відчула, що не хочу «завмерти» в умовах невизначеності. Тому вирішила ініціювати міжнародну конференцію. Завідувач кафедри управління проєктами КНУБА, на якій я тоді працювала, підтримав мою ідею, і ми розпочали організаційний процес. Ця ініціатива виявилася знаковою: саме завдяки їй у КНУБА з’явився Центр міжнародного співробітництва та партнерства. Я зібрала навколо себе однодумців, ми розробили плани заходів, запросили закордонних експертів і почали проводити спільні з ними семінари та воркшопи. А коли ректор університету запропонував мені очолити напрямок міжнародних зв’язків на посаді проректорки — це стало новим випробуванням, адже я звикла працювати на якісний результат і завжди прагнула виправдовувати найвищі очікування. Перші переговори, численні відрядження та презентації підтвердили: моє вміння долати бар’єри у «чоловічому» середовищі і ніколи не боятися брати на себе відповідальність стали для мене не просто випробуванням, а джерелом професійного росту й мотивацією рухатися далі. В результаті моєї діяльності університет долучився до Європейської асоціації університетів, став учасником програми МОН
України «Твінінг» з університетами Великобританії, ми почали ефективну роботу з входження університету до світових та міжнародних рейтингів і ще більшого залучення грантових ресурсів, отримали унікальне для університету обладнання від американської корпорації Trimble, що є номером один у світі з питань цифровізації будівництва. Ми відкрили програму ERASMUS з Венеціанським університетом архітектури для студентів-архітекторів, реалізували міжнародний проєкт «Шлях Бенксі» та зробили багато цікавих міжнародних програм, проєктів, організували спеціалізовані міжнародні семінари, тренінги тощо. Тобто активно освоювали міжнародний простір університетської спільноти.
Prof Build: Ваша кар’єра в освіті та науці викликає захоплення. Але зараз Ви представляєте Національний інститут розвитку інфраструктури. Що Вас спонукало перейти з університету до державної інституції, яка орієнтована на розвиток інфраструктури?
— Так, зараз я працюю радницею директора ДП «НІРІ» з міжнародних питань — це свідомий і логічний крок у моєму професійному розвитку. Я завжди прагну рухатися вперед, відкривати нові горизонти, де мій досвід може бути максимально корисним. Моя співпраця з інститутом почалася досить органічно: ми познайомилися з директором інституту паном Артемом Безуглим, коли я приїхала спочатку на перемовини щодо можливої співпраці, а потім і на укладання меморандуму про співпрацю між інститутом і університетом. Після першої змістовної розмови я отримала несподівану, але приємну пропозицію від пана Артема: «Олено, якщо Ви коли-небудь захочете змін, я із задоволенням попрацював би з Вами разом». Ці слова дали поштовх до серйозного обмірковування наступного етапу мого професійного шляху. Перехід із академічного середовища до НІРІ для мене став логічним розширенням професійної місії. В умовах масштабного відновлення України я відчула, що мій досвід, експертність і прагнення розвиватися можуть бути особливо корисними саме там, де ухвалюються практичні рішення, формується політика, ведеться реальна робота над змінами. Це не про зміну напрямку — це про глибше залучення у процес творення майбутнього. І сьогодні я бачу, наскільки стратегічно важливою є міжнародна комунікація у сфері відновлення та розвитку інфраструктури. Саме тут перетинаються державна політика, наука, інновації, міжнародна співпраця — і я щиро радію, що можу долучитися до таких важливих процесів.
Prof Build: Над якими напрямами Ви працюєте як радниця з міжнародних питань у НІРІ? Які цілі ставите перед собою?
— Для мене інститут дійсно є винятково цікавим і цінним простором — передусім тому, що його головна місія полягає у впровадженні інновацій в процеси відновлення та розвитку України. Ми не просто досліджуємо чи консультуємо — ми будуємо інтелектуальний і практичний фундамент для повноцінного відновлення країни. Один із ключових напрямів діяльності інституту — відновлення людського капіталу, без якого неможливі ані сталий розвиток, ані справжня трансформація. Для реалізації цього завдання ми ініціювали створення Координаційної ради з міжнародних питань, яку я очолюю. Її місія полягає у розширенні міжнародної співпраці, інтеграції глобального досвіду у відновлювальні процеси в Україні. Ми залучаємо міжнародних і українських експертів з різних галузей: освіти, будівництва, інженерії, цифровізації, — щоб разом формувати й реалізовувати повний цикл проєктів відновлення. У співпраці з провідними міжнародними корпораціями ми також впроваджуємо навчальні програми нового покоління, які поєднують практичний досвід, вимоги ринку та сучасні інноваційні технології. Моя особиста мета — зробити інститут відкритим хабом глобальної компетентності, де Україна не лише вчиться, а й ділиться власними унікальними рішеннями зі світом.
Prof Build: Керівництво інституту підтримує такі ідеї та ініціативи?
— У нас є спільне розуміння, що відновлення України потребує нових підходів, глобальних партнерств і чіткої візії. Керівництво інституту демонструє відкритість до інновацій, стратегічне мислення та щиру підтримку ідей, спрямованих на міжнародну співпрацю й системні зміни. Особливо хочу відзначити роль директора Артема Безуглого, який не лише має стратегічне бачення, але й уміє переконувати, надихати, будувати довіру, та найголовніше — формувати єдиний маршрут руху команди до цілі. Його здатність поєднувати політику відкритих рішень із чіткою структурою дій створює той самий ґрунт, на якому проростають інноваційні ідеї й ефективна міжсекторальна співпраця. Нині ми працюємо над розробкою Інноваційної стратегії розвитку інституту на 2026–2030 роки, яка стане дороговказом для нашої діяльності в найближчі роки.
Паралельно активно розвиваємо співпрацю з українськими, європейськими та американськими університетами, науковими установами, технологічними корпораціями й іншими інституціями, що поділяють наші цінності та готові інвестувати у розвиток людського капіталу, впровадження інновацій, цифровізацію та сталу інфраструктуру. Це дійсно командна робота, де кожен розуміє свою роль, іде до єдиного результату, спираючись на спільні цінності, взаємну довіру і прагнення до ефективності.
Prof Build: Які виклики Ви бачите для розвитку міжнародного партнерства інституцій України? Адже багато аналітиків зауважують, що партнери часто оцінюють ризики, перш ніж розпочинати співпрацю з українськими інституціями.
— На жаль, війна створює серйозні виклики — як фізичні, так і економічні, соціальні та психологічні. Проте я переконана, що міжнародне партнерство — це не просто ресурсна підтримка, а передусім об’єднання цінностей, довіри і стратегічного бачення спільного майбутнього. У цьому контексті Україна стає дедалі більш привабливою і важливою для міжнародних інституцій, фондів, інвесторів і корпорацій. Стратегічно важливо, що співпраця не лише триває, а й посилюється. Наприклад, наші британські партнери допомагають адаптувати прозорі міжнародні моделі інвестування, які враховують інновації та забезпечують зрозумілість і довіру для міжнародних донорів і фінансових установ; допомагають розробити системні та цілісні моделі імплементації ВІМ-інновацій в реальну практику реалізації проєктів відновлення. Американські колеги роблять акцент на розвитку людського капіталу — адже жодна інновація не працюватиме ефективно без кваліфікованих і мотивованих фахівців. Італійські партнери прагнуть впроваджувати практичні рішення. Німецькі партнери генерують комплексний підхід тощо. Це не тільки цікаво, але й неймовірно мотивує до нестандартного мислення, до цікавих рішень та головне — до практичного результату.
Наприклад, особливо важливою є наша співпраця з Японією. Так за підтримки японської корпорації JICA ми отримали перший пакет технічної допомоги — інноваційне обладнання для обстеження мостів та інженерних споруд, що суттєво посилює наші можливості в сфері забезпечення безпеки об’єктів дорожнього будівництва. З Італією ми активно розвиваємо освітні, інформаційні та будівельні напрями, реалізуючи пілотні інноваційні проєкти у громадах для впровадження найкращих практик і технологій. У цьому процесі ключову роль відіграє ДП «НІРІ»: інститут не лише координує міжнародну співпрацю, але також є майданчиком для об’єднання українських і міжнародних експертів різних галузей у рамках Міжнародної наукової експертної ради. Це дозволяє нам ефективно розробляти, обговорювати і реалізовувати повний цикл інноваційних проєктів відновлення України, поєднуючи досвід, вимоги ринку і вимоги донорів. Наші міжнародні партнери дедалі більше усвідомлюють, що, інвестуючи в Україну сьогодні, вони інвестують у спільне європейське майбутнє, безпеку, стійкість і нову якість розвитку регіону. Ця довгострокова співпраця і спільні цінності формують надійну основу для розвитку міжнародного партнерства, навіть у надскладних умовах.
Prof Build: Ви — одна з провідних експерток із впровадження BIM-технологій в Україні. Що для Вас означає ця тема, які виклики та перспективи Ви бачите у розвитку BIM, зокрема у контексті відновлення країни та розвитку інфраструктури?
— Тема BIM (Building Information Modeling) мене захопила ще кілька років тому. Цьому значною мірою сприяли міжнародні дискусії, обмін досвідом і пошук нових ефективних рішень у будівельній галузі. А головне BIM – це про справжню командну роботу! Моя цікавість до ВIM – це виключно заслуга моїх міжнародних партнерів, які не тільки зацікавили даною інноваційною системою, але й запропонували взяти участь. Нині я маю унікальну можливість співпрацювати з більшістю ключових експертів в Україні. Моя діяльність сфокусована на освітній складовій розвитку BIM — я створюю навчальні програми, які допомагають фахівцям нарощувати сучасні компетенції та набувати необхідних навичок у цій сфері. Також мені цікава економічна складова у ВІМ. Продовження цієї роботи надзвичайно важливе, адже BIM — це майбутнє будівництва і відновлення інфраструктури в Україні. BIM дає змогу значно підвищити ефективність проєктування, будівництва та експлуатації об’єктів, зменшити витрати, мінімізувати ризики і забезпечити прозорість процесів. Особливо актуально це у контексті масштабного відновлення країни після руйнувань, адже ми маємо втілювати найкращі світові стандарти, поєднуючи їх із потребами українського ринку. У межах діяльності інституту я займаюся також формуванням першої повної проєктної команди BIM-спеціалістів та ВІМ-менторів, які здатні впроваджувати ці технології на практиці. Оскільки основа методології ВІМ
— це командна робота. Крім того, дуже важливою є робота зі створення нормативної бази, стандартів і методології, які враховують український контекст і водночас відповідають міжнародним вимогам. Відновлення людського капіталу — це ключовий напрям нашої роботи. Підвищення кваліфікації, навчання і залучення молодих фахівців у сферу BIM є фундаментом для сталого розвитку всієї інфраструктури. Без кваліфікованих кадрів інновації не працюватимуть ефективно. Отже, BIM — це не просто технологія, це комплексний підхід до трансформації всієї будівельної галузі, який потрібно активно просувати в Україні. Я переконана, що саме через впровадження інноваційних підходів і розвиток людського потенціалу ми зможемо якісно і швидко відновити інфраструктуру країни та підвищити її конкурентоспроможність на світовому ринку.
Prof Build: Якими, на Вашу думку, є перспективи України? Яку роль у процесах її відбудови відіграватимуть професійні ділові жінки?
— Я бачу Україну як сильну, інноваційну, інтегровану в глобальний контекст державу, де принципи прозорості, ефективності та професіоналізму визначають розвиток. І в цьому процесі роль жінки — особливо ділової, професійної, освіченої — є не просто важливою, а стратегічною. Сьогодні жінки в Україні демонструють надзвичайну силу, стійкість і відповідальність — на фронті, в уряді, у бізнесі, в освіті, у відновлювальних проєктах. Ми бачимо все більше прикладів, коли жінки очолюють важливі напрями, формують візії, ухвалюють рішення і реалізовують складні завдання на високому рівні. Це вже не тренд, а нова реальність. Я вважаю, що жінка — з її здатністю мислити системно, поєднувати логіку і емпатію, бачити деталі й водночас не втрачати стратегічну перспективу — є незамінним учасником процесу трансформації та відбудови країни. Особливо, коли йдеться про відновлення людського капіталу, формування нової освітньої та професійної екосистеми, впровадження інновацій. Особисто для мене бути частиною цієї трансформації — це виклик, відповідальність і величезна мотивація. Я хочу і надалі сприяти тому, щоб жінки займали ключові позиції в управлінні, експертизі, міжнародному партнерстві — всюди, де формуються рішення і створюється нова Україна.
Якщо ви — жінка, яка стоїть на порозі будівельної чи інфраструктурної кар’єри, пам’ятайте: на вас чекає багато можливостей. Відбудова країни — це не лише потужні будівельні об’єкти, це створення комфортного простору для людей, де кожен сантиметр технологічного рішення враховує людські потреби. Сміливо реалізовуйте свої ідеї та долучайтеся до глобальних ініціатив — саме так ми разом збудуємо справжню «нову Україну».