Повномасштабна війна суттєво змінила умови роботи українського віконного бізнесу: компанії одночасно вирішують питання кадрів, якості, європейських стандартів, експорту та участі у майбутній відбудові країни.
Про перезапуск профільного об’єднання, створення професійних стандартів для монтажників, вихід українських виробників на європейський ринок та нові можливості для галузі в ексклюзивному інтерв’ю ProfBuild розповів Михайло Орленко, виконавчий директор Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій».
ProfBuild: Пане Михайле, останніми роками Асоціація «Українські виробники світлопрозорих конструкцій» демонструє високу активність. Скільки компаній ви вже згуртували, які їхні потужності та в яких саме сегментах вони працюють?
— На сьогодні Асоціація об’єднує 37 учасників, які працюють у сфері світлопрозорих конструкцій, фасадних рішень, комплектуючих, матеріалів та суміжних напрямів. Наша бізнес-спільнота стабільно розширюється: наприклад, у травні до Асоціації приєдналися дві сильні компанії — «Пламет Інвест» і «Гран Поліхем». До кінця поточного року ми плануємо збільшити кількість членів до 50.
Нові учасники завжди є позитивним сигналом довіри до нашої бізнес-спільноти. Вони розширюють можливості для кооперації, поглиблюють галузеву експертизу та посилюють наш спільний вплив на національному й міжнародному рівнях.
Читайте також: Марина Величко: «Наше завдання — зробити нову якість житлового середовища стандартом відбудови»
ProfBuild: Чи пов’язане відновлення діяльності організації із майбутніми перспективами відбудови України?
— Відновлення діяльності Асоціації — це відповідь на ширшу потребу галузі мати професійний, організований і відповідальний голос. Водночас відбудова України, безумовно, створює для нашого ринку і величезний горизонт можливостей, і величезний рівень відповідальності.
За оцінкою RDNA5, підготовленою Світовим банком, Урядом України, Європейським Союзом та ООН, загальні потреби України у відновленні та реконструкції становлять майже 588 млрд доларів США на найближчі 10 років. Житловий сектор є одним із найбільш постраждалих: близько 14% житлового фонду пошкоджено або зруйновано, що зачепило понад 3 млн домогосподарств.
Для нашої галузі це довгий і складний процес відбудови. Країні будуть потрібні якісні, енергоефективні та правильно змонтовані світлопрозорі конструкції, розраховані на довгострокову експлуатацію.
Якщо ж говорити про історію, Асоціація була створена у 2003 році й до 2008 року перебувала в активній фазі, об’єднуючи найбільших гравців ринку. Однак після світової фінансово-економічної кризи частина компаній-засновників припинила існування, а інші зосередилися на власному виживанні. Організація фактично перебувала в «сплячому» стані до 2023 року. За цей час з’являлися інші спроби створити профільні об’єднання, але вони не стали довгостроковими.
Нове життя в наше об’єднання вдалося вдихнути три роки тому. Тоді засновник і перший президент Асоціації Ігор Андросов запропонував мені очолити виконавчу дирекцію. Це рішення започаткувало сучасний етап розвитку: ми відновили системну роботу, почали динамічно розширюватися та сформували життєздатний бюджет, без якого неможлива сильна і впливова бізнес-асоціація
ProfBuild: З огляду на таку тривалу паузу в діяльності Асоціації, її відродження виглядало як серйозний управлінський виклик. Що саме мотивувало вас прийняти цю пропозицію і з чого ви розпочали роботу на посаді виконавчого директора?
— Я працюю на ринку світлопрозорих конструкцій понад 20 років і певний час активно займався громадською діяльністю, зокрема брав участь в оновленні державних будівельних норм. Тобто я внутрішньо йшов до цього кроку, і в певний момент кілька факторів просто зійшлися в одну точку. Я чітко розумів, що галузі потрібен потужний перезапуск профільного об’єднання, але старт дійсно був надзвичайно складним.
Коли я почав спілкуватися з потенційними учасниками, то зіткнувся з глибоким скепсисом. Бізнес ставився до ініціативи обережно, адже це була, по суті, вже четверта спроба створити чи відродити профільне об’єднання. На додачу майже рік пішов лише на відновлення документації та юридичне очищення реєстру від компаній-засновників, які вже давно припинили існування. У певному сенсі було б простіше зареєструвати нову організацію, ніж відродити існуючу. Але ми прагнули зберегти історію та спадкоємність, адже наше об’єднання — перше на віконному ринку України.
Переломним моментом стало перше засідання наприкінці 2023 року, на якому ми обрали Наглядову раду. На той час спільнота налічувала близько 10 компаній. Сьогодні до Наглядової ради входять три авторитетні фахівці: Тетяна Кравець (ТОВ «Клейберіт-Україна»), Ігор Андросов (ТОВ «Квін-Свіг») та Іван Богдан (ТОВ «Вінкхаус Україна»). Я обіймаю посаду виконавчого директора.
Ми одразу заклали чіткі алгоритми управління: двічі на рік — влітку та наприкінці року — звітуємо перед загальними зборами, затверджуємо плани роботи та бюджети, а щомісяця Наглядова рада отримує детальний фінансовий звіт. Щойно ми побудували цю прозору систему, бізнес почав рухатися нам назустріч.
Читайте також: Еволюція стійкості: як український бізнес трансформує стратегії в умовах тривалої війни
ProfBuild: Тобто прозорість внутрішніх процесів сприяла тому, що компанії змінили скепсис на довіру?
— Так, але однієї лише правильної побудови внутрішніх процесів замало. Надійна структура дозволяє організму Асоціації функціонувати, проте бізнесу цього недостатньо — він прагне бачити реальні результати.
На першому етапі доводилося переконувати людей виключно реалістичними планами. Багато хто дивився на наші наміри з недовірою. Сьогодні, маючи за плечима два роки активної практичної роботи, ми вже можемо говорити з ринком предметно: з опорою на напрацьований досвід, розуміння болей галузі та конкретні кейси.
ProfBuild: Чого саме Асоціації вдалося досягти за цей період? Які результати ви могли б виділити як ключові?
— На початковому етапі ми провели масштабне опитування серед учасників Асоціації, щоб визначити головні «больові точки» бізнесу, які потребують негайного вирішення. Головним викликом, який назвали компанії, був і залишається дефіцит кадрів.
Кадровий дефіцит уже вийшов за межі окремої галузі й став системним викликом для всієї економіки. За даними Світового банку, частка компаній в Україні, які називають нестачу робочої сили головною проблемою, зросла з менш ніж 20% у 2022 році до понад 60% наприкінці 2024 року. Особливо складно закривати робочі місця, які потребують фізичної присутності людини на виробництві чи будівельному майданчику.
Коли ми почали глибше аналізувати кадрову кризу, то виявили кілька парадоксів. По-перше, на українському ринку світлопрозорих конструкцій, який існує понад 30 років, юридично не було професії монтажника віконно-дверних конструкцій. Люди, які встановлюють вікна та фасади, фізично працювали на ринку, але в Національному класифікаторі професій відповідної професії не було.
Звідси випливав другий парадокс: жоден із закладів професійної освіти в Україні системно не готував фахівців для нашої галузі. Тому ми розпочали з фундаменту — розробки професійних стандартів. За сучасною логікою професійної освіти саме бізнес має ініціювати та формувати такі документи, адже роботодавець найкраще розуміє, які компетентності потрібні випускнику.
ProfBuild: Чому саме бізнес має перебирати на себе цю функцію?
— Тому що лише роботодавець точно знає, якими знаннями, практичними навичками та компетенціями має володіти випускник профільного коледжу, щоб відповідати сучасним вимогам виробництва і монтажу.
Перший професійний стандарт у цьому напрямі — «Майстер з монтажу навісних вентильованих фасадів та світлопрозорих конструкцій» — ініціювала компанія BARKS. Асоціація виступила розробником другого критично важливого стандарту — «Монтажник віконно-дверних конструкцій».
Як результат, відповідно до наказу Міністерства економіки України від 12.12.2025 № 3073 ці професії були внесені до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»: 7129 «Монтажник віконно-дверних конструкцій» та 7139 «Майстер з монтажу навісних вентильованих фасадів та світлопрозорих конструкцій». Це наше перше фундаментальне досягнення.
Тепер профільний коледж, розуміючи реальний попит на ринку, може на основі професійного стандарту розробляти освітню програму, навчальний план і готувати фахівців. Цей процес уже запущено. Наприклад, коледж у Чернівцях за власної ініціативи розробив навчальну програму на основі нашого стандарту та відкрив набір студентів. Механізм системної підготовки кадрів нарешті почав працювати.
ProfBuild: Створення стандартів для монтажників стало першим кроком. На розробку яких професійних стандартів ринок очікує далі?
— Уже цього року ми плануємо розробити третій стандарт — для складальників світлопрозорих конструкцій на виробництвах.
Загалом Асоціація визначила для себе чотири базові професійні напрями, якими ми будемо системно опікуватися: монтажник віконно-дверних конструкцій, майстер з монтажу навісних вентильованих фасадів та світлопрозорих конструкцій, складальник світлопрозорих конструкцій та інженер-конструктор. Три перші напрями належать до сфери професійної освіти, а четвертий — до вищої. Таким чином ми формуємо основу для підготовки фахівців на всіх ключових етапах: від виробництва до проєктування та монтажу.
Під час підготовки перших професійних стандартів ми багато спілкувалися з навчальними закладами й детально вивчали їхні можливості. Стало очевидно: навіть за наявності сучасної освітньої програми коледжам бракує матеріально-технічної бази. Простіше кажучи, у них не було достатньо обладнання, інструментів і матеріалів для практичного навчання. Бізнес мав допомогти вирішити цю проблему.
Логічним кроком стала наша колаборація з Київським професійним коледжем цивільного будівництва. Ми підготували та подали пакет документів на конкурс Міністерства освіти і науки щодо фінансування навчально-практичних центрів і здобули грант. Загальний бюджет проєкту склав 9 млн грн, з яких 7 млн грн надала держава через інструмент Ukraine Facility.
Оскільки програма вимагала обов’язкового співфінансування, решту 2 млн грн виділили компанії-учасники нашої Асоціації: BARKS, GEALAN, KLEIBERIT, Kömmerling, Meesenburg, Reynaers Aluminium, SIEGENIA, VEKA, Winkhaus, Würth та «Вікна-Стар».
Результатом цієї взаємодії бізнесу, освіти, держави та міжнародних донорів стало відкриття 15 квітня навчально-практичного центру WindowED Academy на базі київського коледжу. Це сучасний, комфортний простір, повністю забезпечений обладнанням, інструментами та матеріалами для здобуття практичних навичок.
Звісно, одного центру мало для забезпечення всієї галузі. Тому в наших планах — створити щонайменше три опорні локації: у центрі, на сході та на заході країни. Наразі ми вже працюємо над запуском другого центру в Дніпрі, а також обираємо місто у західному регіоні для відкриття третього майданчика протягом наступних двох років.
Читайте також: Оксана Кулагіна: «Простір, за який відповідаєш»
ProfBuild: Сучасне обладнання вимагає відповідного рівня викладання. Хто готуватиме майстрів та педагогів для WindowED Academy?
— Ми чітко усвідомлюємо, що без кваліфікованих педагогічних кадрів надати студентам сучасні знання неможливо. На стартовому етапі Асоціація всебічно допомагатиме закладу: наші фахівці та компаній учасників Асоціації братимуть участь у проведенні занять, пошуку та підготовці викладацького складу. Згодом, після проходження відповідного навчання, цю функцію мають поступово перейняти штатні викладачі та майстри виробничого навчання коледжів.
Щодо вищої ланки освіти та підготовки інженерів-конструкторів, то над цим питанням ми вже працюємо разом із Київським Національним університетом будівництва і архітектури (КНУБА).
Важливо, що наша робота охоплює повну професійну траєкторію для молодої людини: від навчання в коледжі до практики, першого робочого місця або продовження профільної освіти. Студент вступає до коледжу, проходить практику на підприємствах-партнерах Асоціації, а після випуску має дві зрозумілі опції: отримати пропозицію роботи від компанії або продовжити профільне навчання у КНУБА для здобуття кваліфікації інженера-конструктора. Ми готові супроводжувати молоду людину цим професійним шляхом.
ProfBuild: Але ж бізнес ризикує, вкладаючи кошти в студентів, які згодом можуть піти працювати до конкурентів. У чому тут прагматичний сенс для компаній?
— Ситуація, коли компанія інвестує у молодого фахівця, а він згодом переходить в інший бізнес, є нормальною для відкритого конкурентного ринку. Саме тому ми не будуємо систему під одну компанію. Ми формуємо пул підприємств-партнерів, щоб у випускника був вибір умов, корпоративної культури та професійного розвитку.
Глобальне завдання Асоціації — системно наповнювати весь ринок кваліфікованими кадрами. А вже завдання кожної конкретної компанії — запропонувати фахівцеві такі умови, мотивацію, безпеку праці, наставництво та рівень оплати, щоб він захотів залишитися саме у неї.
Незабаром буде опубліковано продовження інтерв'ю