Відсутність єдиного законодавчого підходу до процесів відновлення створює можливості для корупційного зловживання на рівні місцевої влади, яка може маніпулювати або свідомо втручатися у ці процеси, щоб отримати свою вигоду з проєктів.
Таким висновком поділилася голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця президентської партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на результати дослідження корупційних ризиків у відновленні, проведеного Національним агентством з питань запобіганню корупції (НАЗК), пише РrofВuild.
За її словами, йдеться про зловживання під час відбору обʼєктів, які підлягають відновленню, та формування їх переліку, зловживання під час затвердження переліку обʼєктів, що підлягають відновленню, ймовірність збільшення вартості відновлення обʼєктів, встановлення дискримінаційних вимог до учасників публічних закупівель.
Також серед корупційних ризиків – штучне завищення вартості будівельних матеріалів, недосконалий механізм відбору доброчесних учасників публічних закупівель під час реалізації проєкту, зловживання під час визначення видів обʼєктів будівництва, зловживання під час передачі функцій замовника будівництва і під час їх виконання, неефективне використання коштів фонду під час реалізації експериментального проєкту.
Олена Шуляк додала, що зафіксовані корупційні прояви є наслідком одразу кількох передумов, а саме:
- відсутність єдиного законодавчого підходу, невизначеність на рівні законодавства пріоритетності відновлювальних об’єктів;
- наявність зацікавлених осіб, які, користуючись своєю владою, можуть маніпулювати або свідомо втручатися, щоб отримати свою вигоду з відновлення (завищення вартості, дивна пріоритетність відновлення, дискримінація учасників відновлення тощо);
- відсутність у законодавстві визначення таких понять, як «першочергові потреби населення» та «пріоритетність задоволення першочергових потреб населення»;
- відсутність законодавчо визначеної процедури щодо реалізації принципу пріоритетності задоволення першочергових потреб населення;
- відсутність законодавчо закріплених чітких критеріїв відбору ОМС об’єктів, які підлягають відновленню, при підготовці пропозицій для ОДА (ОВА);
- відсутність законодавчо закріплених чітких критеріїв щодо формування ОДА (ОВА) переліку об’єктів, які підлягають відновленню, для подальшого подання Агентству відновлення;
- відсутність законодавчо закріплених критеріїв доцільності і можливості відновлення об’єктів.
На думку, Олени Шуляк, виправити це покликаний законопроєкт “Про основні засади відновлення”, що включатиме в себе запуск необхідних антикорупційних запобіжників для процесів відновлення. Технічна основа щодо цього закладена у цифрову екосистему DREAM, яку вона сповна реалізує після прийняття законопроєкту «Про основні засади відновлення».
Крім цього, за її словами, щоб мінімізувати корупційні ризики у відновленні вже зараз, відбудова громади чи області має відбуватися за Програмою комплексного відновлення (ПКВ), яка, зокрема, приймається після громадського обговорення і визначає, які об’єкти будуть відбудовуватися, чому саме вони є пріоритетними тощо.