У 2024 році понад 83% усіх шахрайських операцій в Україні відбулося в Інтернеті, і це – не просто цифра, а реальна загроза, яка щодня торкається тисяч користувачів. За даними НБУ, саме онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків, а середня сума однієї незаконної операції зросла на 51% — до 4 761 грн.
Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
“Коли ми говоримо про шахрайство, потрібно відмовитися від уявлення про “хакерів у темній кімнаті”. Сучасні аферисти працюють не технікою, а психологією. Вони не зламують сервери – вони зламують довіру”, — коментує експертка.
За словами Довгальської, 84% усіх збитків клієнтів пов’язані з шахрайством саме через соціальну інженерію – тобто, маніпуляцію свідомістю.
“Спільною рисою більшості випадків шахрайства є те, що зловмисники “переконують” людину добровільно розголосити свої персональні дані. Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем – голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається”, — пояснює вона.
З-поміж усіх найпоширеніших шахрайських схем, експерти ГЛОБУС БАНКУ виділяють три особливо небезпечні:
-
Цифровий скімінг: під час покупки в онлайн-магазині користувач вводить дані картки на нібито звичайному сайті. Але через прихований шкідливий код їх миттєво перехоплюють шахраї. Це відбувається непомітно – користувач навіть не здогадується про ризик.
-
Квішинг: шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах. Більшість користувачів не перевіряють, куди саме веде QR, і саме цим користуються шахраї.
-
ШІ-підсилене шахрайство: завдяки штучному інтелекту шахраї створюють надпереконливі фейкові голоси, електронні листи та навіть чат-боти.
“Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) і просити “терміново переказати гроші”, на жаль такі “голоси” поки що дуже важко відрізнити від справжніх. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині, щоб пересвідчитися, що з нею насправді все гаразд”, — застерігає Довгальська.
Хоча шахрайство через фізичні пристрої (банкомати, POS-термінали) складає лише 17% від загальної кількості випадків, проте Анна Довгальська не радить втрачати пильність: “Перед використанням терміналу чи банкомата варто уважно оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі або “дивні” екрани — це привід насторожитися. Серед основних порад: прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватись банкоматами у людних і безпечних місцях”.
Фахівчиня наголошує: навіть найкраща кіберсистема не врятує, якщо користувач не дотримується базових правил.
“Ми впроваджуємо нові стандарти безпеки, використовуємо найкращі антивірусні модулі та системи виявлення аномалій — але жодна технологія не замінить людської уважності. Усі клієнти мають пам’ятати: банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах”, — підкреслює Анна Довгальська.
Експертка також радить дотримуватися таких правил:
-
Ніколи не передавайте особисті дані картки — навіть якщо дзвонять із “банку” чи “поліції”.
-
Уникайте публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат.
-
Активуйте двофакторну автентифікацію на всіх сервісах.
-
Скануйте QR-коди лише з перевірених джерел.
-
Використовуйте віртуальні картки для онлайн-покупок.
-
Підключіть сповіщення про всі транзакції.
“Ми фіксуємо зменшення кількості шахрайських операцій – і це свідчить про те, що наші спільні дії з клієнтами, колегами та Нацбанком дають позитивний результат. Але одночасно збільшується середній чек однієї афери — отже, шахраї стають більш вигадливими. Відтак, боротьба та протидія злочинам залишатиметься досить актуальними і в майбутньому”, — підсумовує Анна Довгальська.
Довідка від Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”
За 2024 рік обсяг збитків від шахрайських операцій з платіжними картками склав 1,1 млрд грн (на 37% більше, ніж у 2023 році). На один мільйон гривень, витрачених за допомогою платіжних карток, припадало 176 грн збитків від шахрайства (на 28% більше, ніж у 2023 році).
При цьому лише 17% від кількості шахрайських операцій були пов’язані з використанням фізичних пристроїв — більшість шахрайських випадків були зафіксовані в Інтернеті. Середня сума однієї незаконної операції в Інтернеті у 2024 році зросла на 51% у порівнянні з 2023 роком та склала 4 761 грн (у 2023 році — 3 150 грн).
З метою мінімізації шахрайства НБУ створив ресурс «Шахрай, гудбай», на якому оприлюднює інформацію щодо найпоширеніших методів шахрайства та заходів безпеки, які користувачам платіжних карток необхідно застосовувати для протидії шахраям.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на липень 2024 року регіональна мережа налічує 32 відділення у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб - власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є заступником Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.