Україна спільно з Європейським Союзом погодила пріоритетний план реформ, необхідних для подальшого просування до членства в ЄС. Центральне місце в документі посідає посилення боротьби з корупцією, реформування правоохоронної та судової систем, а також зміцнення верховенства права. Дорожня карта охоплює 10 основних напрямів і передбачає реалізацію ключових змін до середини 2026 року.
Про це повідомляє РrofВuild з посиланням на інформацію Євростату.
План реформ був узгоджений після неформальної зустрічі міністрів європейських справ, що відбулася 11 грудня 2025 року у Львові. Сторони підтвердили спільну політичну волю до прискорення євроінтеграційних процесів України та подальшого надання підтримки з боку ЄС — фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної.
Україна, зі свого боку, позитивно оцінила рішення Євросоюзу щодо виплати заключного траншу в межах ініціативи ERA у розмірі 4,1 млрд євро, а також надання додаткових 1,8 млрд євро в рамках Механізму допомоги Україні у листопаді. Очікується, що ці кошти будуть спрямовані на фінансування соціальних програм, посилення обороноздатності та реалізацію проєктів відновлення.
У ЄС наголосили, що розширення Союзу розглядається як стратегічна інвестиція у безпеку та стабільність Європи. Вступ України до Євросоюзу, за оцінкою сторін, посилить європейську безпекову архітектуру та стане важливим елементом довгострокових гарантій безпеки для держави.
Читайте також: 80% іноземних інвесторів готові вкладати у відновлення України. Що їх зупиняє?
Попри повномасштабну війну, Україна демонструє послідовність у впровадженні реформ, спрямованих на підвищення прозорості, зміцнення інституцій та відновлення довіри суспільства. Саме ці зміни визначені як критично важливі для наближення до членства в ЄС.
Київ також підтвердив готовність виконувати рекомендації звіту ЄС про розширення за 2025 рік і забезпечити подальший прогрес у базових кластерах переговорного процесу. Відкриття кластера «Основи», за словами української сторони, має ключове значення для консолідації досягнутих результатів.
Європейська комісія визнала зусилля України та запевнила у готовності й надалі підтримувати державу — від інституційного розвитку до вдосконалення системи державного управління. Обидві сторони підтвердили намір зберігати високі темпи реформ і прискорювати євроінтеграційний рух.
Читайте також: Результати антикорупційної програми у містобудівній та земельній сферах — незадовільні
У межах реалізації дорожньої карти з верховенства права на наступний рік визначено десять ключових реформ, які мають забезпечити ефективніший і прозоріший процес наближення до членства в ЄС.
Зокрема, плануються комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу, що передбачають скасування автоматичного закриття справ через сплив строків, подовження строків давності за корупційні злочини та чіткіше розмежування повноважень правоохоронних органів. Окремо визначено розширення юрисдикції НАБУ і САП та забезпечення доступу НАБУ до незалежних судових експертиз.
Також передбачено перегляд процедури призначення та звільнення Генерального прокурора за участі Венеціанської комісії, ухвалення нового закону про прозорий добір прокурорів, глибоку реформу Державного бюро розслідувань із проведенням незалежного аудиту та оновленням профільного законодавства.
Окремий блок стосується судової реформи — зокрема, негайного призначення суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку, а також розширення участі міжнародних експертів у роботі конкурсної комісії ВККС.
Читайте також: Олена Шуляк: "Ми боремося з бюрократією не словами, а діями"
Серед пріоритетів також — ухвалення закону про декларації доброчесності суддів, цифровізація виконання судових рішень, затвердження Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми до другого кварталу 2026 року, а також посилення внутрішнього антикорупційного контролю в органах влади із застосуванням інструментів НАЗК.
Реалізація цих кроків, наголошують у ЄС, має зміцнити інституційну спроможність України та підтвердити її готовність до подальшого просування на шляху до членства в Європейському Союзі.
Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив проєкт закону щодо імплементації законодавства ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії.