30 січня 2026 року відбувся круглий стіл "Порядок практичної підготовки та примірний студентський трудовий договір: обговорення проєктів та формування рекомендацій", організований спільно Міністерством освіти і науки України, Конфедерацією будівельників України та проєктом EdUP (Swisscontact Ukraine) щодо правових інструментів залучення здобувачів професійної освіти до трудової діяльності в межах освітнього процесу, повідомляє РrofВuild.
“Конфедерація будівельників України безпосередньо зацікавлена в розвитку професійної освіти. Уряд ставить завдання з відбудови країни, а галузь уже сьогодні відчуває дефіцит кадрів. Саме тому ми приділяємо особливу увагу профтехосвіті та підготовці майбутніх фахівців будівельних професій. Розвиток співпраці між роботодавцями та закладами профосвіти є критично важливим для подолання кадрового дефіциту”, — зазначив генеральний директор КБУ Олександр Червак.
Він розповів про ініціативу КБУ у співпраці з проєктом sequa “Професійна синергія” (у межах проєкту #Skills4Recovery) щодо запровадження “Знаку якості” для компаній, які системно залучають здобувачів професійної освіти, інвестують у їхню практичну підготовку. Цей інструмент розглядається як механізм підвищення довіри до роботодавців, мотивації бізнесу до участі в освітньому процесі та формування.
Для напрацювання критеріїв і підходів до впровадження “Знаку якості” при КБУ вже сформована робоча група, учасники якої також була залучені до роботи над Порядком практичної підготовки та примірним студентським трудовим договором.
"Участь Проєкту в організації публічного обговорення нормативних документів щодо практичної підготовки — це стратегічний крок до реалізації нашої головної мети: задоволеного випускника з релевантними навичками, який впевнено виходить на ринок праці, має реальні можливості для працевлаштування та отримує гідну заробітну плату", — акцентувала старша експертка по роботі з приватними партнерами проєкту EdUP Анна Арнаут.
Як зазначив заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, широкі обговорення різних нормативних документів дають можливість почути зворотній зв’язок і врахувати інтереси закладів освіти, роботодавців і самих здобувачів.
"Це унікальна можливість для стейкхолдерів долучитися до формування рішень, а для нас — зробити правове регулювання кращим, відповідним до запиту та реального досвіду. Ми хочемо максимально врахувати всі особливості та умови, щоб система практичної підготовки розвивалася та вдосконалювалася, адже вона є ключовою складовою системи професійної освіти”, — зауважив він.
У ході засідання було детально розглянуто ключові положення Порядку практичної підготовки здобувачів професійної освіти, зокрема:
- ролі та обов’язки учасників практичної підготовки;
- механізми організації практики;
- інструменти контролю та забезпечення її якості.
Читайте також: Будівельні професії увійшли в топ-3 найбільш оплачуваних на ринку праці у 2025 році
Під час заходу державний експерт експертної групи з питань управління та державно-приватного партнерства Директорату професійної освіти МОН України Сергій Коваленко наголосив на важливості врахування позиції представників студенства при обговоренні зазначених документів.
Старша юридична експертка Команди підтримки реформ МОН України (RST) Марина Рудницьких окреслила оновлений підхід до організації практичної підготовки здобувачів професійної освіти та ролі держави, освіти й бізнесу в цьому процесі. Окрему увагу було приділено взаємодії закладів освіти з роботодавцями, укладанню договорів на основі примірного договору, плануванню баз практики та відповідальності сторін.
"Новий Закон запроваджує студентський трудовий договір, відтепер він буде укладатися безпосередньо між студентом і роботодавцем. Тепер студенти будуть напряму отримувати оплату за виробничу практику, а не через заклад освіти. Цим договором чітко визначатимуться права студентства, що зробить їх суб’єктними в юридичній площині. Наразі ми прагнемо зробити примірний договір максимально практичним. Щодо Порядку практичної підготовки здобувачів професійної освіти, то тут ми вносимо зміни в положення згідно з нововведеннями Закону “Про професійну освіту”, — зазначила експертка.
Експерт команди підтримки реформ МОН України (RST) Максим Бурлака представив зміст і логіку договору про проходження практичної підготовки, який використовується в межах чинного законодавства про професійну освіту. Він пояснив, що договір має рамковий характер і врегульовує проходження виробничої практики та виробничого навчання відповідно до освітньої програми.
Окрім того, було окреслено обов’язки роботодавця, зокрема забезпечення безпеки на місцях праці, проведення обов’язкових інструктажів, призначення наставників і недопущення залучення здобувачів освіти до робіт, не передбачених освітньою програмою.
Читайте також: У вузах готуватимуть фахівців із безбар’єрності: затверджено типову освітню програму
Учасники обговорили умови оплати праці здобувачів, організацію робочих місць, роль наставників, майстрів і керівників практики, а також вимоги до контролю, звітності та оцінювання результатів. Було піднято питання перспективи подальшого працевлаштування здобувачів після завершення практики та ризиків, пов’язаних із проходженням практичної підготовки — як для студентів, так і для роботодавців.
У межах дискусії також було розглянуто основні положення та структуру примірного студентського трудового договору, зокрема його призначення як інструменту врегулювання відносин між студентом і роботодавцем.
Експерт команди підтримки реформ МОН України (RST) Ігор Рудик представив підхід до його запровадження як особливого виду трудового договору, що застосовується у сфері дуальної освіти та практичної підготовки. Такий договір укладається у випадках поєднання навчання з виконанням студентом трудових функцій і визначає правові рамки взаємодії між роботодавцем і студентом.
Окрему увагу було приділено правам і обов’язкам студента, зокрема виконанню завдань наставника, дотриманню внутрішніх правил роботодавця, праву на винагороду за виконану роботу та безпечні умови праці. Також було окреслено ключові обов’язки роботодавця — забезпечення наставництва, належних і безпечних умов, спеціального одягу, доступу до бази практики та залучення студента виключно до робіт, що відповідають освітній програмі.
Олександр Червак повідомив про ініціативу, що реалізується Мультидонорською ініціативою #Skills4Recovery та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Конфедерацією будівельників України, у межах якої опрацьовується можливість фінансової підтримки роботодавців.
ЄБРР визначатиме відповідні інфраструктурні об’єкти та рекомендуватиме компаніям для участі. Ці компанії прийматимуть стажистів на виробниче навчання на своїх будівельних майданчиках на період від одного до трьох місяців. Заклади професійної освіти доповнять цей процес заняттями в класах. #Skills4Recovery надаватиме практичну та методичну підтримку, допомагаючи компаніям і закладам освіти ефективно організувати навчання.
Читайте також: Закон і робоча сила
За результатами обговорення було сформовано перелік проблемних питань, які потребують додаткового аналізу та врегулювання, зокрема:
- Порядок дострокового припинення договору про практичну підготовку, у тому числі з ініціативи студента.
- Можливість укладання групових договорів у разі великої кількості практикантів.
- Особливості регулювання участі неповнолітніх здобувачів.
- Механізми контролю з боку закладу освіти, якщо студент самостійно укладає договір.
- Застосування рамкових угод і подальші кроки після завершення строку практики.
- Чітке визначення наставництва та функцій наставників у межах договорів.
- У разі залучення здобувачів до критично важливих підприємств, їх вплив на статус критичності.
Порядок практичної підготовки, примірний студентський договір та програму дуальної освіти найближчим часом буде винесено на громадське обговорення. Усі напрацьовані під час круглого столу пропозиції зафіксовані та будуть враховані. Презентаційні матеріали й напрацювання учасникам буде розіслано додатково, а пропозиції планується узагальнити після їх надходження.
Раніше повідомлялося, що для процесів з відбудови Україні доведеться ще активніше залучати трудових мігрантів, зокрема громадян країн Африки та Азії.
Інформація: пресслужба КБУ