У Києві 11 лютого 2026 року відбувся науково-практичний семінар "Цементобетонні дороги: технології, стандарти, перспективи".
Захід організував ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури" за підтримки Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та Асоціації виробників цементу України "Укрцемент". РrofВuild виступив медіапартнером події.
Під час семінару було висвітлено різні аспекти теми будівництва цементобетонних доріг: матеріали та технології, проєктні рішення, нові стандарти, європейські підходи, контроль якості утримання доріг, ціноутворення в дорожньому будівництві, а також питання цифровізації та кібербезпеки.
"На перший погляд, утримання доріг під час воєнного стану — не на часі. Проте, всі, хто професійно працюють у галузі, добре розуміють один момент: саме автомобільні дороги сьогодні забезпечують логістику, переміщення гуманітарних і воєнних вантажів, сприяють функціонуванню економіки в цілому. І головне — забезпечують зв'язок між громадами і цілими регіонами", — зазначив директор ДП "НІРІ" Артем Безуглий у вступному слові.
Він зауважив, що виклики поглиблюються складними погодними умовами зими та недостатнім фінансування. Тож перед фахівцями постає закономірне питання: як зробити автомобільні дороги надійними, безпечними та довговічними, та чи цементобетонні дороги можуть стати рішенням.
Читайте також: Не лише крани: чому бетонна техніка виходить на перший план
Як зазначила народна депутатка України, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, наразі країна живе в очікуванні підписання угоди про справедливий і гідний мир, а наступним кроком стане відновлення України.
"Якщо говорити про економічний розвиток країни, я думаю, що треба фокусуватися на чотирьох важливих речах. Перше — це людський капітал: повернення наших людей з-за кордону, навчання, надання їм можливостей фахово зростати і розвиватися. Друге — доступ до довгострокового фінансування за зрозумілими кредитними ставками. Третє — інфраструктура. Четвертий фактор, який впливає на розвиток, — це інновації. І без інфраструктури, яка побудована з впливом інновацій, ми не можемо говорити про сталий правильний розвиток нашої держави", — зазначила нардепка.
Вона повідомила, що профільний парламентський комітет розпочав роботу над питаннями, які пов'язані з технічним регулюванням, з впровадженням 305-го регламенту.
"Новий 305-й регламент — це бар'єри чи це розвиток? Я щиро вважаю, що це розвиток, тому що для нас відкривається ринок Європейського Союзу. Ті виробники, які вже перейшли на 305-й регламент і почали декларувати показники своєї продукції, — так, їм трішки важче ніж тим, хто цього не зробив, але вони точно будуть конкурентоспроможніші по відношенню по відношенню до інших", — наголосила Олена Шуляк.
Пані Олена також зауважила, що про інфраструктуру слід говорити лише з акцентом на інновації та цифрові стандарти.
"У парламенті до другого читання готується важливий законопроект 6383, який стосується нововведень для запровадження на великих інфраструктурних об'єктах, які будує держава за державні кошти. Ми хочемо запроваджувати ВІМ-проектування та ВІМ-моделювання і плануємо спільні заходи з міністерством і агенцією відновлення для напрацювання найкращого рішення, щоб на рівні законодавства було чітко зафіксовано умови та терміни", — повідомила пані Олена.
Голова Комітету також закцентувати свій виступ на важливості надання громадам вичерпної та зрозумілої інформації щодо інфраструктурних проєктів, щоб вони мали можливість вибирати "найкраще рішення для для своєї території та своєї громади", зокрема, з використанням українського цементу.
Читайте також: Нова редакція ДСТУ 9171:2025: як використовувати природні ресурси під час будівництва
У своєму виступі голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин подякував усім причетним до будівництва інженерного захисту та наголосив на важливій ролі бетону і цементу.
"Те, що ми бачимо найбільш ефективним — це саме захист усіх критично важливих елементів за допомогою бетонних виробів. На сьогодні розробляється концепція і ми розуміємо, що капітальне будівництво того чи іншого об'єкту, елементів захисту — це достатньо довгий процес, який потребує дуже великої кількості робочої сили, безпосередньо об'єкт на об'єкті", — зазначив він.
Голова держагенства повідомив, що наразі у прифронтових регіонах будується 120 об'єктів, а за період з листопада окупанти обстріляли їх більше 300 разів.
"Єдине, що може зробити цю роботу більш ефективною — це розробити захист, який можна зробити на українських заводах, і потім збирати на місці. Сьогодні разом із заводом імені Ковальської розробляємо такі типові елементи цього виробництва, — повідомив він. — Хочу запросити якомога більше виробників і асоціацій для допомоги нам і допомоги державі в розробці цього заводу".
Пан Сергій також наголосив на важливості ВІМ-проєктування, оскільки це дає "переваги будівництва об'єкту, починаючи з економії матеріалів, зменшення помилок у проєктуванні та будівництві".
"За умови якісного проєктування, правильно зробленого технічного завдання, якісної експертизи — фактично нема можливості зробити помилку у будівництві дороги. Дорога буде стільки років стояти і виконувати свою функцію, скільки передбачено в технічному завданні", — наголосив Сергій Сухомлин.
Читайте також: В Україні у 2026 році планують встановити ще шість модульних мостів
Тема цементобетонних доріг обговорюється досить давно, зокрема, фахівцям довелося розвіювати міфи щодо високої вартості такого рішення — нагадала у своєму вітальному слові виконавча директорка Асоціації виробників цементу України "Укрцемент" Людмила Кріпка.
"Насправді нині будувати дороги у цементобетонні дороги дешевше навіть, чим у асфальтні, — зазначила вона. — Ще один міф — про те, що цементна галузь не в змозі випустити виробництво цементу для будівництва цементобетонних доріг. Але учасники нашої Асоціації вже випускають цемент за європейськими стандартами і конкурентноспроможні на європейському ринку".
Ще однією причиною гальмування будівництва таких доріг, за словами експертки, стала поширена думка про те, що в Україні немає будівельних компаній, здатних будувати їх.
"Хочу наголосити, що українські будівельні компанії зараз будують дороги з цементобетону в Євросоюзі, — додала пані Людмила. — Тобто ми все зробили для того, щоб розвивати цей напрям".
Спікери також наголосили на тому, що іноземні компанії готові до відбудови в Україні — вони мають матеріали, фахівців і готові проєкти. Вітчизняна галузь не маємо права відставати, а робити все необхідне для забезпечення повного циклу будівництва.
Семінар відвідали онлайн та офлайн понад 200 учасників: керівники та інженери підприємств виробників, проєктанти та науковці, представники служб відновлення в областях, представники органів місцевого самоврядування, експертні інженерні компанії. Захід став майданчиком для професійного спілкування.
Раніше повідомлялося, що ровідні галузеві об’єднання України виступили зі спільною заявою проти можливого підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення та електроенергію, що може призвести до зупинки виробництв, втрати робочих місць й істотного падіння української економіки.