Майже повна тінізація сегмента переробки небезпечних відходів, безвідповідальність державних органів та складні бюрократичні процедури під час отримання дозвільних документів гальмують розвиток економіки, роботу бізнесу та процес відновлення країни в умовах війни.
Про ці та інші гострі виклики у сфері поводження з відходами й фактичний стан ринку переробки йшлося під час круглого столу "Відходи під час війни: бюрократія vs безпека", який організувала Асоціація професіоналів довкілля (PAEW), повідомляє РrofВuild з посиланням на ЕкоПолітику.
У заході взяли участь представники бізнесу, експертного середовища, органів влади та місцевого самоврядування. Стейкхолдери відкрито поділилися проблемами, з якими зіткнулися після старту державної реформи у сфері управління відходами.
Серед основних викликів вони назвали такі.
1. Вимоги без інструментів для їх виконання
За словами промисловців і галузевих фахівців, в Україні наразі спостерігається критичний дефіцит інфраструктури для переробки відходів. Закон "Про управління відходами" зобов’язує передавати їх відповідно до конкретних кодів та операцій, однак за низкою категорій у державних реєстрах відсутні ліцензовані оператори або їхня кількість є мізерною.
Голова Комітету управління відходами PAEW Альона Шутенко повідомила, що нині лише 41 компанія в Україні має ліцензію на роботу з небезпечними відходами.
“Формально бізнес порушує закон. Фактично — він не має куди подітися”, — констатує президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.
2. Тінізація ринку переробки
Як наслідок дефіциту легальних можливостей для утилізації, значна частина ринку послуг із перероблення відходів фактично перейшла "у тінь". Про це говорять як екологи, так і представники промисловості.
“Сьогодні відходи ресурсовмісні просто продаються за готівку, переробляються чорними переробниками. [...] Повністю ринок управління небезпечними відходами переходить “у тінь”, у готівку, в полігони й так далі”, – розповів засновник компанії "Еко-Енергопром" Гліб Рижов.
За його словами, ті небагато компаній, які мають чинні ліцензії, фактично самі визначають, з ким співпрацювати, а вартість послуг із переробки суттєво зросла.
Читайте також: Мільйон тонн відходів від руйнувань ліквідовано в Україні за підтримки ПРООН
3. Ретроспективне застосування нових норм
Окремою проблемою учасники ринку назвали зміну класифікацій, кодів та підходів до регулювання. Підприємства, які роками працювали на підставі чинних дозволів і не змінювали технологічні процеси, нині змушені проходити дозвільні процедури повторно через оновлені формальні вимоги.
4. Подвійне і потрійне регулювання
Для того щоб здійснювати діяльність у сфері оброблення відходів, підприємства мають пройти одразу кілька процедур: отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, пройти оцінку впливу на довкілля (ОВД) та отримати ліцензію на господарську діяльність із управління небезпечними відходами.
Експерти PAEW зазначають, що на практиці пакети документів для дозволу і ліцензії часто майже ідентичні, що створює дублювання вимог та додаткове навантаження на бізнес.
“Ці механізми перетворилися на пресинг держави”, — переконана Альона Шутенко.
5. Відсутність оцінки ризиків для відходів руйнувань
В Україні досі не проведено первинну оцінку ризиків для відходів, які утворюються внаслідок руйнувань після обстрілів. Держава не розглядає їх як потенційно небезпечні, хоча такі матеріали можуть містити азбест, продукти горіння, важкі метали та поліхлоровані біфеніли. На думку експертів, це фактично призводить до легалізації неконтрольованого поширення токсичних речовин, що становить загрозу для здоров’я людей.
“Упродовж попередніх чотирьох років мало бути ухвалене управлінське рішення. Воно не ухвалене, тому має бути ухвалене зараз. Має бути чітка модель управління ризиками”, — наголосив віцепрезидент PAEW із військової екології та відновлення екосистем Валентин Щербина.
Читайте також: Кабмін дав бізнесу до 7 років на адаптацію до екологічних вимог ЄС
6. Розпорошена відповідальність
Ще однією системною проблемою учасники круглого столу назвали відсутність єдиного центру відповідальності за реформу. Функції розподілені між різними відомствами, що призводить до неузгодженості рішень і відсутності відповідального за працездатність системи в цілому.
7. Неповноцінна цифровізація
Електронна система обліку відходів, за словами представників бізнесу, не функціонує повноцінно та не має всього необхідного функціоналу. У підсумку підприємства стикаються як із паперовими складнощами, так і з цифровими бар’єрами.
8. Непослідовність у трактуванні норм
Ще одним викликом стала зміна підходів до трактування законодавства залежно від кадрових рішень у профільному міністерстві. За словами Гліб Рижов, після зміни керівництва відомства від його компанії почали вимагати висновки з ОВД, які раніше не були обов’язковими.
“З такою ситуацією зіткнулася величезна кількість підприємств, які працюють у сфері управління з відходами. Зараз вони стоять — не працюють”, — розповів бізнесмен.
Учасники круглого столу наголосили, що без системного підходу, чіткої координації між відомствами та реалістичних механізмів реалізації реформа управління відходами ризикує залишитися декларативною, а ринок — остаточно перейти в тінь.
Раніше повідомлялося, що з 1 січня 2026 року вступив в дію ДСТУ 9171:2025 Настанова щодо забезпечення сталого використання природних ресурсів під час проєктування споруд. Це
Зображення ілюстративне. Джерело: ecoprostir.com