26 лютого в Києві відбувся професійний форум ринку навісних вентильованих фасадів ProfVentFasade 2026, організований BarkS спільно з РrofВuild за підтримки Конфедерація будівельників України.
Захід обʼєднав виробників, девелоперів, архітекторів, проєктантів, інженерів, експертів галузі та представників закладів освіти будівельної галузі з Києва, Тернополя, Ужгорода, Полтави, Чернівців та Хмельницького.
Модераторкою основної частини форуму виступила Світлана Шах, засновниця та головна редакторка журналу ProfBuild.
«Фасадні технології сьогодні розвиваються дуже швидко, але розвиток галузі залежить не лише від матеріалів чи нормативів — передусім від людей, які з ними працюють. Саме тому так важливо створювати майданчики для професійного діалогу, де ринок може говорити про виклики та спільно шукати рішення», — підкреслила вона.
Стабільний ріст попиту
Директор компанії BarkS Валерій Котляр окреслив ключові тенденції розвитку ринку навісних вентильованих фасадів та очікування галузі у 2026 році.
На початку він нагадав, що форум ProfVentFasade створювався як майданчик для об’єднання всіх учасників ринку — від інвесторів і девелоперів до архітекторів, інженерів, будівельників та монтажних компаній. За його словами, з часом стало очевидно, що до цього діалогу необхідно залучати і заклади освіти, які готують майбутніх фахівців галузі.
«Одна із цілей — зробити такий майданчик, де ви будете знайомитися з навчальними закладами і взаємодіяти з ними», — зазначив спікер.
Окрему увагу Валерій Котляр приділив загальним тенденціям ринку. За його словами, після різкого спаду 2022 року у 2023-му почалося поступове відновлення галузі. За різними європейськими аналітичними оцінками, обсяг ринку навісних вентильованих фасадів тоді становив приблизно 135–195 млн євро. У наступні роки ринок продовжив зростати — приблизно на 5–10% щороку.
При цьому суттєво змінилася і популярність самої технології.
«Якщо ми говоримо про 2011 рік, коли я прийшов в цю сферу, то вентильований фасад — це був там кожен 10-ий кв.м, тобто це технологія, яка не була популярна, то наразі системи утеплення вентильованим фасадом займають, в залежності від регіонів, від 10 до 25 до 30%», — зазначив експерт.
Серед факторів зростання популярності спікер назвав розвиток програм енергомодернізації, державну підтримку та залучення міжнародних фондів, які фінансують проєкти з підвищення енергоефективності будівель. Саме ці програми часто передбачають застосування сучасних фасадних систем.
Валерій Котляр підкреслив, що навісні вентильовані фасади застосовуються практично у всіх сегментах будівництва: від приватних будинків до великих інфраструктурних та комерційних об’єктів. Найбільшу частку сьогодні становить житлове будівництво, однак активно розвивається і комерційна нерухомість. Важливим напрямом залишається також енергомодернізація соціальної інфраструктури — шкіл, дитячих садків та медичних закладів, де фасадні системи часто реалізуються за підтримки міжнародних програм.
Серед ключових очікувань на 2026 рік спікер назвав подальше зростання ролі енергоефективних технологій, розвиток стандартів будівель із майже нульовим енергоспоживанням, ширше застосування інноваційних матеріалів, а також підвищення вимог до проєктування і монтажу фасадних систем.
Читайте також: Навчальний семінар «ProfVentFasade від Barks» та «Інноваційні рішення для фурнітури вікон та дверей від Axor Industry»
Регулювання за оновленими нормами
Український науковець у галузі будівництва, доктор технічних наук, професор Геннадій Фаренюк представив доповідь про формування нового покоління норм у сфері фасадної теплоізоляції.
«У 90-х роках минулого століття будівельна світова галузь почала опановувати новий напрямок оболонки будівлі, тобто робити будівлі з різними фасадними системами. І тому дуже важливим є питання того, а як ми нормуємо вимоги до цих нових конструктивних типів. Сьогодні я буду говорити про те нове покоління норм, яке я, сподіваюсь, у поточному році вже буде прийняте і набуде чинність», — наголосив він.
Геннадій Фаренюк пояснив, що системне нормативне регулювання фасадної теплоізоляції в Україні почало формуватися у 2008–2009 роках із прийняттям перших комплексних норм і стандартів. Нині галузь переходить до нового етапу — гармонізації з європейськими стандартами. За його словами, значна частина таких стандартів уже імплементована в українське нормативне поле.
За словами спікера, в Україні діє дворівнева система регулювання: державні будівельні норми (ДБН), які є обов’язковими, та національні або міжнародні стандарти, що формально мають добровільний характер. Однак у разі, якщо на стандарт є посилання в ДБН, його виконання стає обов’язковим.
У своїй доповіді він детально зупинився на основних типах європейських стандартів, які використовуються у сфері будівництва: EN, hEN, ETAG (нині EAD) та інші. В Україні такі документи також використовуються як національні стандарти. Серед прикладів таких стандартів, які навів Фаренюк, було імплементовано ETAG 004, що визначає правила оцінювання систем фасадної теплоізоляції.
Водночас, за словами науковця, у нормативному полі України існує низка проблем. Одна з них — паралельне існування великої кількості національних і європейських стандартів.
«Законодавство чітко сказало, якщо є конфлікт між національними стандартами і міжнародним стандартом. Міжнародний стандарт має перевагу, відповідно, національні стандарти мають бути скасовані. Для цього потрібна чітка системна робота. Тому що ми прийняли біля 3000 європейських стандартів, а у нас ще своїх національних залишилось 2000. Чи є конфлікти між ними? Величезна кількість», — підкреслив Геннадій Фаренюк.
Окремо він звернув увагу на проблему впровадження єврокодів. Хоча формально їх можна застосовувати вже багато років, на практиці вони не працюють через відсутність національних додатків та чітких правил їх використання.
Попри ці виклики, нове покоління норм, за словами Геннадій Фаренюка, покликане системно визначити критерії безпеки для фасадних систем, зокрема щодо механічної стійкості, пожежної безпеки, енергоефективності, акустичного комфорту та впливу на довкілля. Також у документі буде розділ, який, за словами спікера, «з'явився тільки у цих нормах», присвячений сталому використанню ресурсів під час проєктування фасадних систем.
Наразі проєкт документу перебуває на розгляді у Мінрозвитку, і, за прогнозом спікера, нові норми можуть бути ухвалені до кінця року.
Читайте також: «Фінансування та оптимізація девелоперських проєктів: як це впливає на попит фасадів, вікон та скла»
Фасади, як генератори електроенергії
Сертифікований інженер-будівельник, член Української асоціації управління проєктами, інженер-проєктувальник Володимир Брунько розповів про нові тенденції розвитку фасадних систем.
За його словами, у структурі рішень для вентильованих фасадів найближчим часом може з’явитися ще один напрям — використання сонячних панелей як фінішного покриття фасадів будівель. Він звернув увагу, що приблизно 80% площі фасаду становлять стіни, тому вони можуть бути ефективною поверхнею для розміщення таких енергогенеруючих елементів. На думку спікера, розвиток подібних рішень зумовлений потребою у власній генерації електроенергії в умовах нестабільного енергопостачання.
Також спікер запропонував оцінювати будинок через показник термокліматичного потенціалу — здатності будівлі зберігати тепло протягом певного часу після припинення енергопостачання. За його словами, будівлю варто розглядати як своєрідний тепловий акумулятор, у якому енергія може накопичуватися та використовуватися для підтримання температурного режиму.
«Будівля — це штучний стаціонарний об’єм з контрольованим кліматом. Тобто оболонка будівлі, несуча конструкція, формують власне цей об'єм, а те чи інше технічне рішення формує основні показники санітарно-гігієнічних умов у цьому приміщенні, для простоти — клімат», — пояснив він.
Читайте також: В Ужгороді відбувся навчальний семінар із монтажу систем навісних вентильованих фасадів ProfVentFacade
Нові правила декларування
Заступниця голови ДІАМ Наталія Дюжилова розповіла про особливості державного ринкового нагляду за будівельною продукцією та нові вимоги до її декларування.
За її словами, у сфері фасадних систем наразі зберігається певна нормативна невизначеність. Хоча чинним залишається національний стандарт ДСТУ, багато документів щодо методів випробувань поступово втрачають актуальність. Тому вона закликала виробників активніше долучатися до перегляду нормативної бази та гармонізації її з європейськими підходами.
«Дуже багато стандартів на методи випробування втрачають чинність і, відповідно, національний стандарт ДСТУ також буде її втрачати. Це питання часу, щоб ми не опинились в такому становищі, коли вентильовані фасади будуть без нормативного документу», — зазначила вона.
Спікерка також наголосила, що відповідно до чинного законодавства будівельна продукція, яка вводиться в обіг в Україні, має супроводжуватися декларацією показників, створеною в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. При цьому відповідальність за достовірність даних у декларації несе безпосередньо виробник.
Експертка звернула увагу на те, що навіть продукція з європейським маркуванням CE під час постачання в Україну повинна пройти оцінку відповідності за українським законодавством та отримати національний знак відповідності і номер декларації.
За словами Дюжилової, запровадження цих правил пов’язане з гармонізацією українського законодавства з європейським та підготовкою до укладення угоди ACAA, яка у майбутньому має забезпечити так званий «промисловий безвіз» для будівельної продукції між Україною та ЄС.
Читайте також: На заводі "КРАЙЗЕЛЬ" відбувся чемпіонат україни серед фасадників
Потреба в оновленні стандартів
Виконавчий директор Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій» Михайло Орленко присвятив свій виступ ролі бізнес-об’єднань у формуванні нормативної бази та підготовці кадрів для галузі.
За його словами, саме бізнес має брати участь у розробці стандартів.
«Ринок без голосу — це правила, написані фактично без вас. Тобто, якщо ринок не буде мати свого голосу, то хтось замість вас цим голосом скористається», — наголосив він.
Михайло Орленко звернув увагу, що у 2022 році Україна пакетно прийняла понад 20 тисяч європейських стандартів, однак надалі їх оновлення практично не відбувається. За той час європейські технічні комітети ухвалили десятки нових документів, тоді як в Україні з’явився лише один. На його думку, підтримка та розвиток нормативної бази має фінансуватися самою галуззю через професійні асоціації.
Окрему увагу спікер приділив кадровій проблемі. За його словами, одним із ключових викликів для будівельного сектору є дефіцит кваліфікованих фахівців, тому асоціація активно працює над створенням професійних стандартів та співпрацею з закладами профосвіти.
Зокрема, вже затверджено професійний стандарт для майстрів монтажу навісних вентильованих фасадів та світлопрозорих конструкцій, а також ведеться робота над створенням навчальних програм і сучасних навчально-практичних центрів.
Читайте також: Український ринок СБС: між викликами війни та потенціалом відбудови
Помилки монтажу
Засновник компанії Luxbud Юрій Пархоменко присвятив виступ практичним проблемам монтажу навісних вентильованих фасадів і типовим помилкам, які виникають на будівельних майданчиках.
Спікер зазначив, що навіть за наявності якісних матеріалів, проєктів і нормативних документів кінцевий результат значною мірою залежить від рівня підготовки монтажників. За його словами, неправильне виконання робіт може звести нанівець усі технічні рішення.
Юрій Пархоменко продемонстрував приклади типових помилок: порушення монтажу утеплювача, неправильне кріплення кронштейнів і профілів, відсутність температурних зазорів, використання невідповідних кріплень або матеріалів. Такі недоліки призводять до появи «містків холоду», деформацій фасаду, корозії елементів і навіть відпадання облицювальних панелей.
Окремо він підкреслив, що однією з причин подібних проблем є нестача підготовлених спеціалістів.
«Проєктують інженери, купують матеріали менеджери, а будують люди, які часто не мають професійних навичок», — зазначив експерт.
На думку спікера, впровадження професійного стандарту для монтажників навісних фасадів і світлопрозорих конструкцій є «важливим кроком до початку підняття рівня виконання таких робіт, використання матеріалів правильно, і, відповідно, подальший крок до освітнього стандарту, який зможе забезпечувати спеціалістів у нашій країні не тільки монтажниками, а й проєктантами».
Читайте також: Відходи війни як ресурс. Як Україні вибудувати систему управління руйнуваннями та запустити циркулярний ринок
Співпраця бізнесу й освіти
Заключним етапом форуму стала дискусійна панель, присвячена проблемі кадрового дефіциту в галузі та шляхам її подолання. Учасники обговорили можливі системні рішення — від оновлення освітніх програм і розвитку наставництва до розширення співпраці між бізнесом і закладами освіти.
«Питання до обговорення не потребує презентації. Це актуальність, яка сьогодні вже зашкалює», – саме з цих слів Анна Арнаут, старша експертка з роботи з приватними партнерами проєкту EdUP, розпочала фінальну частину заходу. Вона стала модераторкою панелі.
Під час дискусії було представлено результати досліджень проєкту EdUP. За словами Анни Арнаут, близько 60% студентів професійної освіти залишаються працювати на підприємстві після практики, якщо мають наставника та позитивний досвід взаємодії з ним. Водночас майже 70% молоді обирає професійний заклад за рекомендаціями друзів.
Представники бізнесу поділилися власними підходами до залучення кадрів. Так, Сергій Дідух, директор компанії Reklamax Build, розповів про співпрацю з навчальними закладами, зокрема підписання меморандумів, проведення лекцій та організацію виробничої практики для студентів.
Учасники панелі також наголосили на важливості наставництва на підприємствах. Тренерка з наставництва Олена Гриб зазначила, що для молодого покоління важливими є не лише зарплата, а й підтримка, зворотний зв’язок і можливість професійного розвитку. Саме наставництво, на її думку, допомагає швидше інтегрувати новачків у професію та утримати їх у галузі.
Представники освіти звернули увагу на складність залучення молоді до будівельних спеціальностей. За словами директорки Київського професійного коледжу «Лівобережний» Вікторії Дреблюк, навіть активна профорієнтаційна робота не завжди дає очікуваний результат: частина студентів відмовляється від професії через складні умови праці або сезонність робіт.
Окремо під час обговорення наголошувалося на потребі розвивати інженерні компетенції. Представники проєктних компаній відзначили брак підготовлених інженерів і архітекторів, здатних проєктувати сучасні фасадні системи та працювати на стику проєктування й будівництва.
Учасники панелі дійшли спільного висновку: подолання кадрового дефіциту можливе лише за умови системної співпраці бізнесу, освітніх установ і галузевих організацій — від профорієнтації та навчання до створення умов для професійного розвитку і наставництва на підприємствах.
Авторка: Катерина Клименко