На засіданні Комітету Конфедерації будівельників України з питань фінансової, банківської та інвестиційної діяльності йшлося про макроекономічну ситуацію, фінансову інструменти та доступ до кредитування для підприємств будівельної галузі, пише РrofВuild.
Засідання відбулося під головуванням віцепрезидента КБУ, голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова.
З вітальним словом до учасників звернувся Олександр Ротов, перший віцепрезидент КБУ, який відмітив важливість системного діалогу між банківським сектором і будівельним бізнесом у контексті відновлення країни.
Василь Фурман, член Ради Національного банку України, представив макроекономічний та монетарний огляд станом на квітень 2026 року:
«Для нас важливо, щоб очікування бізнесу та домогосподарств — зокрема інфляційні — були максимально наближені до прогнозів Національного банку України. Водночас варто відзначити, що ділові очікування бізнесу у березні вперше за останні 12 місяців покращилися за всіма основними видами діяльності. Ключовим фактором такого покращення у березні стала стабілізація енергетичної ситуації, а також завершення періоду зимових морозів, які раніше стримували ділову активність, зокрема і у будівельній галузі».
Про інструменти підтримки енергоефективності та відновлення розповів Єгор Фаренюк, директор Фонду енергоефективності. Він презентував діючі програми Фонду та наголосив на важливості доступного кредитування для забезпечення енергоефективності та енергетичної безпеки багатоквартирного житлового фонду.
Він зазначив, що кредитування ОСББ — це надзвичайно важлива складова реалізації проєктів за програмами Фонду. Без банківського фінансування масштабування цих процесів було б неможливим. Від самого початку наші програми будувалися як модель співфінансування — і вона повністю себе виправдала. Банки — партнери Фонду енергоефективності, дають змогу ОСББ не відкладати рішення “на потім”, а розпочинати модернізацію своїх будинків уже сьогодні.
Єгор Фаренюк також додав, що програми Фонду побудовані за моделлю, яка мінімізує ризики для банків і водночас робить модернізацію фінансово доступною для ОСББ. Така співпраця є взаємовигідною та сприяє масштабуванню енергоефективних рішень.
Окрему увагу було приділено механізму акредитації об’єктів будівництва. Андрій Тарасенко, директор Департаменту розвитку бізнесу "Укрфінжитло" зазначив, що механізм акредитації продовжує вдосконалюватися, забезпечуючи баланс між доступністю фінансування та контролем якості будівельних проєктів, а також сприяючи підвищенню прозорості ринку.
Підходи до акредитації є гнучкими: кожен об’єкт розглядається індивідуально, без фіксованого порогу готовності. Якщо раніше банки переважно акредитували об’єкти на більш пізніх стадіях будівництва, то сьогодні вже є приклади акредитації на значно ранніших етапах, що свідчить про поступове зростання довіри до ринку та девелоперів.
Читайте також: Понад дві третини українських компаній сформували фінансові резерви на рік і більше, — ЕБА
Динаміку та перспективи іпотечного кредитування на первинному ринку представила Олена Дмітрієва, перша заступниця голови правління Глобус Банку:
«Водночас обсяги нового будівництва залишаються нижчими за довоєнні, що формує ризик зниження темпів введення об’єктів у наступні роки. Попри це, кредитування поступово відновлюється і вже демонструє позитивну динаміку, хоча його частка у фінансуванні нового будівництва поки що залишається обмеженою. Загалом, ринок поступово адаптується до нових умов, однак подальше зростання напряму залежатиме від активізації банківського кредитування, розширення інструментів підтримки та стимулювання нового будівництва, зокрема в регіонах».
За її словами, обсяги нового будівництва залишаються недостатніми: кількість розпочатих об’єктів у 2023-2025 роках становить близько 70% від введених в експлуатацію, що формує ризик подальшого скорочення пропозиції на ринку. Ключову роль у підтримці ринку відіграє іпотечне кредитування, насамперед державна програма «єОселя», яка фактично формує 99% кредитів на первинному ринку. При цьому позитивна динаміка є очевидною: у 2025 році кількість виданих кредитів зросла у два рази порівняно з 2024 роком і перевищила довоєнні показники.
Водночас рівень проникнення кредитування у первинне будівництво залишається низьким — лише близько 0,9% від обсягів нового будівництва, що свідчить про значний потенціал для зростання.
Ганна Горбенко, голова комітету Асоціації Українських банків (АУБ) з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу зазначила у своєму виступі:
«Будівельний бізнес сьогодні функціонує у складному фінансовому середовищі, що поєднує інвестиційні моделі, багаторівневу структуру учасників (девелопери, підрядники, інвестори) та складні грошові потоки. Саме ця багатокомпонентність часто ускладнює взаємодію з банками, оскільки для фінансових установ такі моделі потребують значно глибшого аналізу та розуміння».
Ключова проблема полягає не у відсутності готовності банків працювати з будівельним сектором, а у різному сприйнятті бізнес-моделей: те, що є зрозумілим і логічним для девелопера, для банку може виглядати як складна, фрагментована структура з підвищеними ризиками. У цих умовах банки фокусуються не лише на формальній наявності документів, а передусім на змістовному розумінні проєкту — його економічної логіки, джерел фінансування, структури угод і ризиків. Такий підхід суттєво посилився після впровадження ризик-орієнтованої моделі фінансового моніторингу, яка передбачає більш глибоку перевірку операцій та учасників.
Читайте також: Пік напруги та вікно можливостей: фінансовий прогноз на II квартал
Відповідно, для успішної взаємодії з банками будівельним компаніям недостатньо лише стандартного пакета документів — необхідно забезпечити прозору, структуровану та логічно обґрунтовану фінансову модель проєкту, яка враховує вимоги фінансового моніторингу та дозволяє банку чітко оцінити ризики.
У кінці засідання Сергій Мамедов зазначив, що ключовим фактором доступу забудовників до фінансування стає якість підготовки проєктів: прозора структура, зрозуміла фінансова модель та відповідність вимогам банків і фінансового моніторингу. Саме це визначатиме швидкість залучення ресурсів і можливість масштабування будівельних проєктів у найближчий період.
Також за результатами обговорення було прийнято рішення про звернення до Уряду та Національної установи розвитку з пропозицією про включення житлового будівництва до переліку пріоритетних цілей за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» та надання державної підтримку підприємствам, які беруть участь в реалізації проєктів житлового будівництва.
Джерело: пресслужба КБУ