Європейська Комісія припустилася помилки в розрахунках щодо застосування з 1 січня 2026 року CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) для України — це підтвердили практичні результати першого кварталу 2026 року. Цю помилку необхідно виправити, відповідні переговори наразі ведуться на рівні Єврокомісії.
Про це повідомив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, пише РrofВuild з посиланням на "Інтерфакс-Україна".
"Це те, що ми обговорюємо (з Єврокомісією). Я думаю, що ми знайдемо рішення, яке задовільнить Комісію", — сказав він у дискусії на Третьому бізнес-саміті Україна-ЄС.
За словами пана Тараса, у Брюсселі відбулася "гарна дискусія" з гендиректором директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Герассімосом Томасом.
"І ми бачимо, що ми здатні знайти порозуміння щодо того, як виправити щось технічне, що призвело до цієї помилки", — зазначив віцепрем'єр.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який також був учасником зустрічі з Герассімосом Томасом, під час дискусії був більш жорстким: він назвав взаємодію між Україною та ЄС у питанні CBAM "дивною".
"Іноді це трохи схоже на газлайтинг", — зазначив глава Мінекономіки.
Він нагадав, що українська сторона висловлювала весь минулий рік, особливо другу його половину, занепокоєння, що CBAM створить багато проблем в Україні та надавала відповідні розрахунки.
"І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І … це новина для ЄС: … "о, це набагато гірше, ніж ми очікували", Це дуже незвично. Зазвичай у нас немає таких розбіжностей з ЄС в інших секторах… І так, нам потрібно це вирішити", — заявив Олексій Соболев під час дискусії на бізнес-саміті.
У Facebook він уточнив, що через об'єктивну неможливість верифікації викидів під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% — залежно від сектору.
За словами міністра, була досягнута домовленість, що DG TAXUD прискорять процес верифікації викидів України і запропонують практичні рішення для бізнесу.
"Також завтра (23 квітня) піднімемо дискусію на політичний рівень для подальшого врегулювання", — повідомив Олексій Соболев.
Читайте також: Запровадження другого етапу СВАМ погіршить умови для українських виробників, — експерт
На думку Тараса Качки, проблема, яка виникла з CBAM, є проявом стратегічної проблеми.
"Для (Європейської) Комісії важливо ставитися до України як до частини її власного ринку, а не як до торгового партнера", — пояснив свою думку віцепрем'єр.
За його словами, Україна — це не просто іноземний ринок, "третя держава". Бо між ЄС та Україною підписана Угода про асоціацію, Україна є кандидатом на вступ до ЄС, й таке застосування CBAM є дискримінацією.
"Я думаю, що стратегічно, це також послання для бізнесу: український бізнес та європейський бізнес повинні розуміти, як ми ставимося один до одного… Нам потрібно почати розуміти, що була помилка, принаймні одна або кілька, у припущеннях, які були зроблені минулого року, і як ми можемо виправити це цього року, перш ніж шкода для української промисловості стане незворотною. Тому що йдеться не лише про пряму шкоду. Йдеться також про підрив довіри один до одного", — вважає Тарас Качка.
Його підтримав CEO трубно-колісної компанії "Інтерпайп" Лука Занноті. Він наголосив, що потрібна загальна картина співпраці з ЄС, на основі якої компанії можуть розробляти свою політику. Глава "Інтерпайп" констатував, що ситуація зі CBAM б'є по українських виробниках, які навіть мають невеликі викиди, бо у них нема можливості їх верифікувати.
Раніше на неможливість уникнути сплати за максимальним тарифом CBAM через відсутність верифікації скаржилися також представники енергосектору.
"Тобто всі, хто мав сміливість в Європі купити (в Україні) електричну енергію, навіть у сонячної станції, вони мають заплатити в кінці кварталу EUR68 за кожну МВт-годину", — заявив наприкінці березня Олексій Оржель, голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС), який очолював Міненерго у 2019-2020 роках.
Він пояснив, що ця "карбонова ціна" розраховується як добуток ціни на викиди CO2, яка зараз більше за EUR70, та коефіцієнту, який для електричної енергії дорівнює 0,9.
Читайте також: Українська металургія втрачає замовлення в ЄС через новий вуглецевий збір
Олексій Оржель уточнив, що проведення по CBAM-верифікації генеруючих потужностей в Україні, де продовжується війна, у цьому році та на початку наступного малоймовірно, бо попит на цю послугу зараз дуже великий, у тому числі серед балканських країн, по яким також болюче вдарило запровадження цього механізму.
"Ми наголосили, що в умовах війни промисловість України стикається з надзвичайними викликами, і нам потрібні практичні та своєчасні рішення для забезпечення справедливого ставлення, передбачуваності та подальшої економічної стійкості. Також домовилися продовжити технічну роботу щодо покращення доступу до фактичних значень та їх перевірки, а також перегляду застосування значень за замовчуванням. Необхідний більш передбачуваний та збалансований підхід", — підсумував Тарас Качка у соцмережі X за результатами зустрічі із гендиректором директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD).
Раніше голова Асоціації виробників цементу України "Укрцемент" Павло Качур в інтерв'ю РrofВuild розповів, що українські виробники товарів, що підпадають під дію карбонового регулювання, опиняються в суттєво гірших умовах у порівнянні з виробниками країн ЄС.
Зображення ілюстративне: з відкритих джерел