Recovery Construction Forum Ukraine 3.0, що відбувся 22 квітня 2026 року у Києві, об'єднав представників уряду, міжнародних фінансових організацій та будівельної спільноти для обговорення механізмів залучення приватного капіталу у відновлення України.
Організаторами події виступили Конфедерація Будівельників України та Міжнародний виставковий оператор Premier Expo. Видання РrofВuild — інформаційний партнер форуму.
Головну увагу учасники приділили впровадженню нової житлової політики, розвитку соціального житла, прозорому регулюванню галузі та розробці якісної проєктної документації як обов'язкових умов для масштабування відбудови
«Російська агресія продовжує руйнувати інфраструктуру та житловий фонд України. У цих умовах формування прозорого і відкритого будівельного ринку є важливою передумовою розвитку та євроінтеграції. Водночас відбудова не може обмежуватися державним сектором — критично важливу роль відіграє приватний бізнес, який уже довів свою стійкість. З огляду на зростання потреб і обмеженість фінансування, необхідно посилювати співпрацю та створювати сприятливі умови для участі бізнесу у процесах відновлення», — наголосив Франческо Флоріс, перший радник, торговий радник Представництва ЄС в Україні, вітаючи учасників форуму.
З вітальними словами до учасників також звернулись Олександр Червак, генеральний директор КБУ та Олена Кононенко, директорка виставок ReBuild Ukraine та Aquatherm.
Фінансування, пріоритета та механізми
«Світ готовий інвестувати, однак інвестор обирає не країну, а зрозумілі правила, швидкість і довіру. Наші ключові завдання — формувати проєкти, готові до інвестицій, забезпечити прозорі та передбачувані правила, а також мислити масштабно — на рівні систем, міст і економіки. Адже ми вже конкуруємо за капітал глобально, і питання полягає в тому, наскільки ми здатні бути швидкими, зрозумілими та надійними. Відбудова відбудеться — питання в тому, хто і як її реалізує» — зазначив Лев Парцхаладзе, президент КБУ.
Пан Лев виступив модератором першого блоку форуму, присвяченого фінансуванню, пріоритетам та механізмам реалізації проєктів відбудови.
Співмодератором панелі виступив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. Він наголосив: «Широка участь представників місцевого самоврядування разом із бізнесом підтверджує, що ефективна відбудова можлива саме у партнерстві муніципальної влади та відповідального бізнесу».
Ключові законодавчі та регуляторні передумови переходу від фінансування до реалізації проєктів відбудови окреслила Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. За її словами, головним бар’єром відбудови є низькі темпи розроблення містобудівної документації на місцях. Парламент відтермінував обов’язковість планів просторового розвитку до 1 січня 2028 року, проте без затверджених документів громади не зможуть реалізовувати інвестиційні проєкти.
Пані Олена також наголосила на оновленому наприкінці 2025 року законодавстві про публічно-приватне партнерство. Нові норми зняли обмеження щодо переліку галузей та суттєво скоротили процедури підготовки тендерів. Зокрема, для невеликих проєктів вартістю до 5,5 млн євро передбачено спрощені процедури без необхідності розроблення техніко-економічного обґрунтування.
«Сьогодні Україна має базові стратегічні та бюджетні документи для відновлення, однак критичним викликом залишається відсутність актуальної містобудівної документації, без якої реалізація проєктів є неможливою. Саме від спроможності органів місцевого самоврядування залежить швидкість підготовки таких документів. Попри відтермінування обов’язковості розроблення планів просторового розвитку до 2028 року, темпи цієї роботи залишаються низькими. Ефективна відбудова потребує поєднання якісної містобудівної документації та розвитку механізмів публічно-приватного партнерства, що дозволить забезпечити підготовку проєктів і їх подальшу реалізацію», — наголосила спікерка.
Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад та територій України, представила зміни у регулюванні будівництва та дозвільних процедурах, які планується впровадити найближчим часом. Зокрема, вона повідомила, що Міністерство найближчим часом запровадить базу цін на будівельні матеріали для забезпечення прозорого ціноутворення у проєктах відновлення.
«Ми працюємо над комплексним оновленням підходів у будівельній галузі — від регулювання і дозвільних процедур до інструментів реалізації проєктів. Окрему увагу приділяємо якості реалізації проєктів і впровадженню BIM-технологій, що відкриє бізнесу можливості ефективніше працювати з публічними коштами. Також триває робота над спрощенням містобудівної документації та загалом над широким спектром реформ, які мають зробити правила зрозумілими і практично застосовними для ринку» — зазначила пані Наталія.
Наразі в розробці знаходиться документ, який запроваджує принципи "Жовтої книги" контрактів Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC), як рамкової угоди при роботі з публічними коштами, що дозволить значно скоротити процедури закупівлі, збалансувавши швидкість та прозорість процесів.
Також Міністерство готує пакет рішень для спрощення розроблення містобудівної документації. На першому етапі зміни будуть внесені на рівні урядових постанов, на другому - через законодавчі ініціативи щодо планів просторового розвитку громад. Проєкт EU for Reconstruction допоможе низці українських міст із розробленням необхідної документації.
Читайте також: Мінрозвитку впроваджує базу цін на будматеріали та принципи контрактів FIDIC для проєктів відбудови, — Козловська
Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва Європейського інвестиційного банку в країнах Східної Європи, розповіла про підходи ЄІБ до фінансування проєктів відбудови України. Вона наголосила на необхідності вже сьогодні формувати якісний портфель проєктів і готуватися до масштабної відбудови.
Пані Крістіна зазначила, що банк вже працює з портфелем близько 500 проєктів по всій країні — від прифронтових регіонів до громад, наближених до кордонів ЄС, і спрямовує фінансування насамперед у соціальну інфраструктуру, зокрема медичні заклади, освіту та інші об’єкти, необхідні для повсякденного життя. Окремий фокус у 2026 році — масштабування інвестицій у водопостачання та житло: попит громад на проєкти у сфері води суттєво перевищує доступні ресурси, а у житловому секторі вже запускається пілот соціального житла за підтримки ЄС.
«ЄІБ інвестує у проєкти, які є якісно підготовленими, фінансово стійкими та готовими до реалізації. Водночас ключовими умовами залишаються прозорість, нульова толерантність до корупції та ефективна співпраця з партнерами. Наша мета — не лише фінансувати проєкти в Україні, а й розширювати доступ до ширших європейських інструментів і програм», — наголосила спікерка.
Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України, окреслив ключові бар’єри на старті будівництва та кроки щодо їх спрощення і цифровізації. Він зазначив, що ДІАМ працює над підвищенням рівня автоматичних реєстрацій і планує масштабувати цей підхід. Також триває розробка цифрових інструментів, зокрема ШІ-асистента, який допомагатиме перевіряти проєктну документацію на відповідність вимогам і виявляти можливі невідповідності. Запуск основного функціоналу очікується найближчими місяцями. За його словами, інспекція рухається до максимальної цифровізації процесів і закликає ринок долучатися до напрацювання цих рішень.
Окремо він повідомив про зміну підходів до державного будівельного контролю — від постфактум контролю до більш супровідної моделі. За його словами, регулювання цієї сфери переходить із рівня підзаконних актів на рівень закону, що потребує переосмислення підходів і узгодження з органами місцевого самоврядування. Серед ключових викликів — врегулювання роботи з об’єктами самочинного будівництва, а також напрацювання спільних рішень із ринком у перехідний період.
Олександр Кубраков, радник президента України з питань інфраструктури та взаємодії з громадами, співзасновник аналітичного центру We Build Ukraine, окреслив пріоритети відновлення та умови для залучення інвестицій, підкресливши важливу роль приватного сектору у цих процесах.
Він зазначив, що у житловому секторі вже сформовано низку програм і механізмів, водночас для масштабування відбудови необхідні зрозумілі правила інвестування, прозора тарифна політика та розширення співпраці з міжнародними партнерами для зниження ризиків.
Роман Комендант, заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, окреслив підходи до реалізації проєктів відбудови. Він зазначив, що робота зосереджена на системних інфраструктурних проєктах, зокрема у сферах логістики та водопостачання, із використанням цифрових інструментів, таких як екосистема DREAM. Також підкреслив важливість розвитку публічно-приватного партнерства та комплексного підходу до відбудови — на рівні мікрорайонів із повною інфраструктурою.
«Ми намагаємося відповідально наповнювати систему DREAM, щоб бізнес міг бачити не лише проєкти, а й програми. Водночас важливо мислити системно — не просто відбудувати міст чи водогін, а забезпечити логістику, сполучення між регіонами та можливості для розвитку бізнесу», — наголосив він.
Ігор Гуда, засновник компанії Креатор-Буд, поділився практичним досвідом реалізації енергонезалежних проєктів, зокрема ЖК Gravity Park. Він наголосив, що сучасні проєкти передбачають автономні енергорішення, захищену інфраструктуру, малоповерхову забудову, оптимізацію експлуатаційних витрат, зокрема тарифів на електроенергію, а також інтеграцію цифрових сервісів для щоденного комфорту. Такі рішення формують новий стандарт житла, адаптований до сучасних викликів і потреб мешканців.
Сергій Коренєв, заступник міського голови Миколаєва, представив практичний досвід підготовки проєктів відбудови на рівні громади. Він зазначив, що Миколаїв — одне з двох міст України, яке під координацією UNECE, у співпраці з італійським архітектурним бюро розробило унікальний для України кейс Майстер-плану, заснований на принципі “build back better”. Це стратегічний документ, що охоплює модернізацію житла, створення індустріальних парків, розвиток набережної та збереження історичного центру. Зараз триває робота над інтеграцією цих рішень у новий Генеральний план міста.
Проєкти, що відповідають стратегії міста, вже сьогодні доступні на платформі DREAM. Наразі їх 174 - від критичної інфраструктури водопостачання та будівництва шкіл з укриттями до модернізації лікарень та оновлення комунального транспорту.
У місті також функціонують бізнес-хаби, через які ведеться постійна взаємодія з бізнесом та міжнародними організаціями, яка включає підготовку проєктів, пошук фінансування та супровід реалізації.
Нова житлова політика
Другий блок форуму був присвячений новій житловій політиці: від компенсації до нового житлового фонду. Модератором панелі виступив Сергій Мамедов, віцепрезидент КБУ, голова правління Глобус Банку. Він відзначив важливість збалансування попиту і пропозиції на ринку житла.
«Ми бачимо ризики, що завдяки програмі єОселя зростає попит на житло, однак відкритим залишається питання пропозиції: як стимулювати девелоперів до запуску нових проєктів і де залучати фінансування. Це надзвичайно важливі питання, які постають перед всіма учасниками ринку», — зазначив пан Сергій.
Під час обговорення проблематики житлової ситуації експерти та учасники галузі зосередили увагу на ключових викликах і перспективах розвитку житлової політики, девелопменту та доступності житла в Україні.
Олена Унаньян, директорка ЛУН по співпраці з девелоперами, наголосила на важливості системної аналітики як основи для прийняття рішень у девелопменті. За її словами, ринок первинного житла демонструє поступове відновлення: у 2025 році кількість стартів продажів житлових комплексів зросла на 17% - до 224 проєктів, а обсяг нових квартир збільшився на 22% — до 49 200, при цьому ключову роль відіграють Київ та західні регіони. Водночас ці процеси супроводжуються структурними змінами попиту та підходів до будівництва.
«Ми бачимо, що ринок первинного житла поступово активізується — зростає кількість нових проєктів і обсягів будівництва, особливо у Києві та західних регіонах. Водночас девелопери працюють в умовах високої невизначеності, тому нові старти відбуваються більш зважено, із урахуванням реального попиту та фінансових можливостей покупців. Важливим фактором стає не лише обсяг будівництва, а й структура пропозиції: зростає роль доступнішого житла, а також проєктів, які враховують потребу в автономності та безпеці. Саме тому аналітика ринку сьогодні є критично важливою — вона дозволяє девелоперам краще розуміти попит, планувати нові черги будівництва та знижувати ризики при запуску проєктів», — зазначила пані Олена.
Окремо було відзначено зростання цін, зокрема у західних регіонах, а також підвищення вартості оренди та збереження високого попиту, що підтримує ринок навіть в умовах обмеженої пропозиції.
Іван Парух, начальник управління житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України, повідомив про розробку інструментів нової житлової політики, частина яких планується до впровадження вже у 2026 році. За його словами, йдеться про перехід від формування нормативної бази до практичної реалізації рішень, які мають забезпечити розвиток житлового ринку через поєднання різних моделей — від стимулювання попиту до запуску соціального та муніципального житла за участі держави, громад і бізнесу. Окремо він звернув увагу на підготовку експериментальних проєктів, зокрема у сфері соціально-муніципального житла, що реалізовуватимуться за підтримки міжнародних партнерів.
Він поділився поділився актуальними напрямами роботи Міністерства: «Ми націлені на формування системного платоспроможного попиту, зокрема через програми житлових ваучерів і виплат, та працюємо над залученням усіх можливих ресурсів, щоб підтримати будівельну спільноту у реалізації свого продукту. Паралельно ми запускаємо інструменти, які дозволять не лише задовольнити поточний попит, а й сформувати сталу модель ринку — зокрема через розвиток соціально-муніципального житла у співпраці з громадами та бізнесом і за участі міжнародних партнерів».
Продовжуючи тему практичної реалізації житлових інструментів, Ельвіра Левченко, заступниця голови правління Держмолодьжитло, акцентувала увагу на поступовому формуванні ефективної моделі забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб на основі практичного досвіду впровадження різних програм. За її словами, від початкових механізмів часткової компенсації та соціальної оренди система еволюціонувала до більш результативних рішень, зокрема партнерських форматів із залученням грантового та кредитного фінансування, що дозволяє масштабувати проєкти та підвищувати їх доступність.
«Ми фактично як першопроходці випробували різні інструменти — від програм часткової компенсації до соціальної оренди, і сьогодні вже чітко бачимо, що саме працює. Найбільш ефективним є формат партнерства, коли житло для внутрішньо переміщених осіб реалізується за рахунок грантових коштів або кредитних ресурсів, у тому числі із залученням міжнародних організацій. Водночас цей напрям доповнюється доступними іпотечними рішеннями, зокрема програмою «Житло для ВПО», яка пропонує одні з найбільш доступних кредитних умов на ринку, а також пілотними проєктами соціального житла, що формують основу для довгострокових рішень», — повідомила вона.
Сергій Комнатний, консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН, звернув увагу на системні дисбаланси житлового ринку України та необхідність переходу до збалансованої моделі: «До незалежності ми мали одновимірну систему — усе житло перебувало у державній власності, після реформ — так само одновимірну, але вже у власності громадян. При цьому разом із передачею житла у власність не була передана повноцінна відповідальність за його утримання, а війна лише загострила ці проблеми та виявила слабкі місця системи. Одновимірної моделі бути не може — ми маємо сформувати збалансовану систему, в якій одночасно розвиваються всі сегменти ринку, зокрема соціальне, та орендне житло, яке сьогодні фактично відсутнє або більш ніж на 90% перебуває в тіні».
Він також наголосив, що міжнародну підтримку слід розглядати не лише як джерело фінансування, а передусім як інструмент для побудови ефективної житлової політики відповідно до стандартів Європейського Союзу, заснованої на довірі, партнерстві та зрозумілих правилах для всіх учасників ринку.
Андрій Тарасенко, директор департаменту розвитку бізнесу «Укрфінжитло», звернув увагу на роль іпотечної програми у пожвавленні ринку, підкресливши, що її запуск у цифровому форматі дозволив забезпечити доступність інструменту по всій території України. За його словами, оновлення умов програми стало відповіддю на зміну структури попиту та профілю позичальників.
«Ми запускали іпотечну програму в цифровому форматі з метою зробити її доступною в кожному куточку України, і одразу побачили значний обсяг заявок. Водночас ми ініціювали зміни до програми, оскільки зрозуміли, що змінюється структура кредитів і сам попит. Сьогодні ми бачимо, що попит на житло залишається стабільно високим і фактично повернувся до рівня, який був до запровадження цих змін, але при цьому змінився профіль клієнтів — вони більше орієнтуються на доступніше житло, що дозволяє ефективніше задовольняти попит і охоплювати більшу кількість позичальників», — поділився пан Андрій.
У продовження теми доступності житла Сергій Захаров, заступник міського голови Маріуполя, наголосив на критичній ситуації із забезпеченням житлом внутрішньо переміщених осіб. За його словами, однією з ключових проблем залишається надмірне фінансове навантаження через високу вартість оренди, що для багатьох родин стає непосильним тягарем.
За словами чиновника, це підкреслює системну проблему: навіть за наявності житла на ринку, його фактична доступність для внутрішньо переміщених осіб залишається низькою через невідповідність доходів і ринкових цін. У таких умовах питання державної підтримки, розвитку соціального житла та механізмів компенсації оренди стає особливо актуальним.
Він також повідомив про початок реалізації проєкту житлового кварталу в Білій Церкві, який передбачає будівництво 1183 квартир у три черги як приклад практичного реагування на виклики. Також вже виділено земельну ділянку у Львові для будівництва соціального житла для маріупольської громади та передбачено виділення ділянки у місті Васильків.
«Для більшості ВПО проблема житла є гострою, і значна частина людей змушена витрачати на оренду понад 50% свого доходу», — зазначив Сергій Захаров.
Ірина Нога, керівниця програми з питань житла Карітас України зосередилася на викликах відновлення житлового фонду, необхідності переходу від короткострокових рішень до системного підходу, а також ролі різних секторів у формуванні сталої житлової системи.
«За даними RDNA5, понад 3 мільйони домогосподарств в Україні пошкоджені або зруйновані, а 14% житлового фонду потребує відновлення — і за цими цифрами стоїть не лише масштаб руйнувань, а й втрата відчуття дому для мільйонів людей. Наш досвід показує, що житло саме по собі не є рішенням: якщо людина не має доходу чи доступу до базових соціальних послуг, навіть відновлене житло не виконує своєї функції. Саме тому житлова політика має змінюватися — вона повинна одночасно враховувати житло, економічну спроможність і розвиток соціальних послуг, а також балансувати між короткостроковими рішеннями і формуванням довгострокового житлового фонду», — розповіла вона.
Цю тему продовжив Дмитро Левицький, спеціаліст з питань соціального житла EIB Advisory/JASPERS Ukraine, акцентувавши на необхідності формування сталої моделі соціального житла.
«Фундамент успішної системи соціального житла — це самоокупна модель, сталість фонду та належна якість. Соціальне житло не має розглядатися як тимчасове чи другорядне рішення — воно повинно бути повноцінною частиною житлової системи, інтегрованою у міське середовище та орієнтованою на довгострокову ефективність», — зауважив спікер.
Він наголосив, що існуючі підходи, які тривалий час розглядали соціальне житло виключно як інструмент підтримки малозабезпечених, потребують перегляду. Натомість ключовою має стати модель, у якій житловий фонд перебуває у власності громад, розвивається на прозорих умовах і забезпечує належну якість проживання. Окрему роль у цій системі відіграють органи місцевого самоврядування як базовий рівень управління таким житлом, а міжнародні партнери — як джерело підтримки у формуванні довгострокових і фінансово стійких рішень.
Пілотний проєкт ЄІБ для України в найближчі два роки передбачає фінансування у розмірі 100 млн євро для побудови 1500 квартир у 2-3 містах.
Говорячи про практичні рішення для інфраструктури, Олег Попович, CEO XMODULE, звернув увагу на потенціал модульних технологій як інструменту швидкого реагування на потреби громад, особливо у прифронтових регіонах. За його словами, в умовах руйнування або відсутності базової інфраструктури — освітньої, медичної, соціальної — саме швидкість розгортання рішень стає критичною, і модульні конструкції дозволяють оперативно забезпечити ці потреби без тривалих циклів капітального будівництва.
«Модульні технології дають можливість оперативно реагувати на потреби громад, зокрема у сфері соціальної та освітньої інфраструктури, забезпечуючи швидке створення необхідних об’єктів там, де це критично важливо. У багатьох випадках вони стають економічно доцільною альтернативою капітальному будівництву, особливо в умовах обмежених ресурсів і часу. Водночас їхня гнучкість дозволяє адаптувати простір під різні функції, масштабувати його відповідно до потреб або змінювати локацію, що сприяє більш ефективному використанню інвестицій і забезпечує стійкість інфраструктурних рішень», — повідомив пан Олег.
Дмитро Струк, директор з розвитку Креатор-Буд окреслив підходи компанії до формування сучасного житла з урахуванням трансформації попиту та нових безпекових викликів. За його словами, сьогодні ринок поступово зміщується в бік більш гнучких форматів проживання, зокрема зростає попит на орендне житло серед молоді, що впливає на підходи до проєктування.
Водночас девелопери змушені інтегрувати у свої рішення елементи енергонезалежності та безпеки, які стають базовими очікуваннями покупців і користувачів житла.
«Ми орієнтуємося на сучасні підходи до житла — з акцентом на енергонезалежність, автономність і скорочення термінів будівництва, враховуючи зростання попиту на оренду серед молоді та потребу в додаткових безпекових рішеннях. Зокрема, у проєктах передбачаються елементи, які дозволяють забезпечити базову автономність будинків, а також додаткові захисні рішення, що дають можливість мешканцям почуватися безпечніше під час повітряних тривог», — зазначив директор Креатор-Буд.
В якості спікерів до форуму також долучилися стратегічні партнери Recovery Construction Forum Ukraine 3.0.
Матьйо-Марі Арден, керівник Благодійного фонду Solidarity, окреслив проблеми повʼязані з соціальним житлом та підходи Франції до їх вирішення. Він наголосив на необхідності системного підходу до розвитку соціального житла та посилення співпраці з громадами. За його словами, сьогодні в Україні зростає потреба у створенні ефективних механізмів забезпечення житлом вразливих категорій населення, однак на місцевому рівні часто відсутнє чітке бачення того, як саме реалізовувати такі проєкти — від визначення підходів до їх фінансування та інтеграції у житлову політику громад. Водночас зберігається дисбаланс у розвитку ринку: попри активне будівництво нового житла, у тому числі вищих цінових сегментів, значна частина людей продовжує не мати доступу до базових житлових умов.
«Аби уникнути утворення «гетто», треба запроваджувати соціальне житло за принципом змішаності - навіть у житлі класу преміум варто передбачати частку для соціальних потреб. Важливо, щоб розвиток житлового фонду був збалансованим, а громади мали чіткі підходи до інтеграції соціального житла, зокрема через визначення частки такого житла у нових проєктах і дотримання прозорих правил його реалізації», — поділився своїм баченням проблематики соціального житла спікер.
Вхід у проєкти відбудови для бізнесу
Третя панель форуму «Вхід у проєкти відбудови: інструменти та практика для бізнесу» була зосереджена на практичних механізмах участі українських компаній у recovery-проєктах, зокрема доступі до фінансування, інструментах державної підтримки, вимогах міжнародних партнерів та формуванні якісного портфеля проєктів для залучення інвестицій.
Модераторами виступили Денис Вергун, головний редактор SPEKA та Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації громад.
Віталій Петрук, заступник Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України, окреслив інструменти, які у 2026 році допомагають українським компаніям долучатися до проєктів відбудови: «Міністерство економіки активно реалізує політику “Зроблено в Україні”. Серед ключових інструментів — локалізація, програми доступного фінансування “5-7-9”, а також механізми страхування і компенсації через Експортно-кредитне агентство».
Микола Ільїнов, фінансовий директор Фонду енергоефективності, окреслив ключові вимоги та результати реалізації програм підтримки: «Проєкти, що реалізуються за програмами Фонду, мають відповідати принципам енергоефективності, а самі програми постійно оновлюються з урахуванням потреб ринку. Станом на сьогодні загальний обсяг виплачених грантів становить 4,7 млрд грн».
Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена, зазначила, що сьогодні зростає кількість практичних звернень бізнесу щодо участі у проєктах відбудови, водночас українські компанії часто недооцінюють значення комплаєнсу, що обмежує їх доступ до міжнародних контрактів.
Вона наголосила, що ефективна участь у recovery-проєктах потребує комплексного підходу та залучення мультифункціональних команд, а ключовими факторами залишаються розвиток інфраструктури, доступ до фінансування і програм підтримки, а також зрозуміле регуляторне середовище та прийнятна вартість участі у таких проєктах.
Спікерами панелі також виступили: Володимир Сеньків, старший спеціаліст із закупівель ЮНОПС, Надія Бондарчук, експертка з питань регіонального розвитку та проєктів відбудови, Андрій Броневицький, експерт з інфраструктури Бельгійське агентство з міжнародного співробітництва Enabel, Артем Безуглий, директор Національного інституту розвитку інфраструктури і Станіслав Іванов, MRICS, REV, RICS Registered Value, директор департаменту оцінки та консалтингу EXPANDIA, представника CBRE В Україні та Молдові.
Фото: з відкритих джерел