Роль правоохоронних органів після змін у системі фінансового моніторингу обмежиться оперативним реагуванням на випадки фінансування тероризму, обходу санкцій та легалізації злочинних коштів. Прямий доступ до майбутнього єдиного держреєстру рахунків та індивідуальних сейфів правоохоронці отримають не раніше ніж за півроку до набуття Україною статусу члена ЄС.
Роз'яснення щодо нововведень у сфері фінмоніторингу надала Марина Павленко, провідна експертка з фінансового моніторингу ГЛОБУС БАНКУ, пише РrofВuild.
Майбутні зміни фінансового моніторингу пов’язані з потенційним ухваленням Законопроєкту №14327-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)”.
Ключова логіка цих змін, за словами банкірки, полягає в гармонізації українських правил з європейськими стандартами та підвищенні прозорості фінансової системи.
“Йдеться не про посилення тиску на всіх клієнтів банків, а про перехід до більш сучасної та зрозумілої моделі фінансового моніторингу з використанням ризик орієнтованого підходу”, — зазначила Марина Павленко.
Читайте також:
Зокрема, буде створено єдиний державний реєстр рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. У ньому, за словами експертки, має міститися базова інформація: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, дані власника, а також відомості про факт користування індивідуальним сейфом. Інформацію про залишки коштів на рахунках, інформація про рух коштів, дані про вміст банківських сейфів тощо до реєстру не вноситимуться.
“У новому законі мова йде не про відкриття банківської таємниці в її класичному розумінні, а про систематизацію базових даних щодо наявності рахунків і сейфів”, — пояснила банкірка.
Щодо надання доступу до реєстру правоохоронним органам, Марина Павленко наголосила: правоохоронні органи не стають новими регуляторами банків.
У законопроєкті №14327-д передбачено, що прямий доступ правоохоронних органів до реєстру рахунків має запрацювати не одразу, а лише на фінальному етапі євроінтеграції — не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною статусу держави — члена ЄС.
За її словами, така прив’язка до вступу в ЄС свідчить про прагнення законодавців поєднати рух до європейських правил фінансової прозорості зі збереженням суспільно важливого балансу у питанні банківської таємниці.
Читайте також: Банківська євроінтеграція: нові правила платежів і фінмоніторингу
“Тут важливо розуміти саму роль фінансового моніторингу. Його завдання — не розслідувати злочини, а виявляти підозрілі фінансові операції/діяльність, аналізувати їх і, за наявності законних підстав, передавати матеріали тим органам, які вже уповноважені проводити перевірки чи розслідування. Тобто фінмоніторинг фіксує ризик, а далі в межах своїх повноважень діють відповідні органи”, — підкреслила вона.
Тобто участь СБУ, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших органів у цій системі пов’язана не з бажанням контролювати банківських клієнтів, а з необхідністю оперативно реагувати на можливі випадки фінансування тероризму, обходу санкцій, легалізації злочинних коштів чи інших фінансових правопорушень.
Раніше повідомлялося, що Мінфін звернуло увагу на поширення у медіа маніпулятивної інформації щодо фінансового моніторингу у сфері операцій із нерухомістю та надало роз’яснення щодо застосування правил фінансового моніторингу під час операцій із нерухомістю.
Зображення ілюстративне: із відкритих джерел