У новому законопроєкті «Про управління житловим фондом» закладено фундаментальну проблему, а саме: документ залишає поза увагою прилеглу територію як цілісний об’єкт, зосереджуючись лише на будинку.
Таким висновком в ексклюзивному інтерв'ю РrofВuild поділилася Оксана Кулагіна, президентка Групи компаній «Чайка» та співзасновниця девелоперської компанії «ОМОКС».
«Я оцінюю цей законопроєкт як практик із 20-річним досвідом створення та управління комплексною забудовою. І бачу одну фундаментальну проблему: закон зосереджується на будинку, залишаючи поза увагою територію як цілісний об’єкт», — зазначила вона.
За словами співзасновниці «ОМОКС», сучасний житловий комплекс — це інженерна, транспортна та функціональна структура, якою необхідно управляти як єдиним неподільним цілим. Ігнорування цього рівня закладає конфлікт у саму модель управління.
Читайте також: Оксана Кулагіна: "Зараз — час зберегти все, що маємо, і працювати з тим, що є"
Також пані Оксана звернула увагу на суттєву прогалину в законопроєкті — відсутність базових понять.
«На рівні закону слід чітко розділити: будинок із територією, на якій він розташований, як елемент власності, та територію комплексної забудови як єдину інфраструктурну систему. Це різні об’єкти з різною природою і логікою функціонування. Вони потребують різних підходів до управління. Якщо це не зафіксувати, система управління втрачає стійкість», — наголосила вона.
Ще одним критичним упущенням експертка назвала те, що на рівні законодавства не визначено роль організованого водовідведення як ключової умови функціонування територій населених пунктів.
«Порушення цієї системи призводить до розмивання та просідання ґрунтів, пошкодження інженерних мереж і втрати стійкості всієї території. Це питання інженерної безпеки, яке має бути чітко зафіксоване на рівні законопроєкту», — підкреслила президентка Групи компаній «Чайка».
Вона додала, що досвід країн Балтії яскраво демонструє наслідки ігнорування цього принципу, серед яких —системні проблеми з водовідведенням і порушення стабільності інженерної інфраструктури, погіршення екологічної безпеки, руйнування ґрунтів і фундаментів, пошкодження доріг та мереж життєзабезпечення. Унаслідок цього держава змушена повертатися до централізованих рішень в управлінні інфраструктурою, яке раніше було розподілено між різними суб’єктами.
Читайте також: Видання Prof Build визначило лідерок рейтингу найефективніших жінок будівельного бізнесу України
Рішенням цієї проблеми, на думку девелоперки, має стати чітке законодавче визначення суб’єкта, який відповідатиме за всю систему. Ним повинен стати оператор території комплексної забудови — спеціалізований суб’єкт управління, який відповідає за безперервне функціонування всієї інфраструктури території: інженерних мереж розподілу; доріг і пішохідних зон; зливової каналізації; благоустрою та озеленення; систем доступу і безпеки.
«Сьогодні ця система фактично існує. Але юридично — не визначена. А там, де немає визначеного суб’єкта, — немає відповідальності», — підсумувала Оксана Кулагіна.
Раніше повідомлялося, що в Україні запустили пілот моделі переходу від фрагментарного будівництва до управління повним життєвим циклом.
Зображення ілюстративне: із відкритих джерел