Через дію європейського екомита CBAM Україну очікує різке скорочення експорту сталі до ЄС. Окрім того, це мито несе серйозні ризики для української промисловості та загострює суперечності між європейською кліматичною політикою та підтримкою України під час війни.
Про це йдеться у статті видання The Wall Street Journal, пише РrofВuild.
У статті зазначається, що CBAM уже став "дедалі більшим джерелом напруження" для Києва. Так, через новий механізм українські виробники починають втрачати європейський ринок — ключовий для металургії після повномасштабного вторгнення рф.
"CBAM і війна не дуже сумісні", — прокоментував ситуацію для WSJ міністр економіки України Олексій Соболев.
За його словами, через додаткові витрати та невизначеність європейським покупцям дедалі простіше переорієнтовуватися на інших постачальників. При цьому Україна є найбільшим постачальником товарів, які підпадають під дію CBAM, до ЄС у фізичних обсягах — насамперед сталі та цементу.
Читайте також: Введення європейського податку CBAM обмежує експорт українського цементу до ЄС
За іфнормацією видання, Єврокомісія у своїх оцінках прогнозувала мінімальний вплив механізму на українську економіку — лише мінус 0,01% ВВП до 2035 року. Однак українська сторона назвала ці оцінки нереалістичними: за словами Соболева, потенційні втрати можуть сягнути 6,5% ВВП за десять років.
За даними Європейської сталеливарної асоціації, які наводить WSJ, у першому кварталі 2026 року експорт готової української сталевої продукції до ЄС вже скоротився на 17% у річному вимірі, а поставки довгого прокату впали майже на дві третини. Через проблеми з верифікацією, вартість CBAM для однієї тонни сталі з України може сягати €98, тоді як для американської сталі — лише близько €15. Ситуацію додатково ускладнює рішення ЄС із липня майже вдвічі скоротити безмитні квоти на імпорт сталі. Це означатиме ще більше зростання витрат для українських виробників.
Генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у коментарі виданню заявив, що без адаптації механізму CBAM він стане "вбивчим" для української металургійної та феросплавної промисловості.
"Ми виступаємо за поетапне та реалістичне рішення, яке відображало б умови воєнного часу та дозволило б виробникам вижити, модернізуватися й декарбонізуватися до того, як вони будуть повністю підпадати під дію CBAM", — сказав Риженков.
The Wall Street Journal також звернув увагу, що Україна не просить повного скасування CBAM — Київ підтримує політику декарбонізації та працює над власною системою торгівлі викидами. Однак українська сторона наполягає на необхідності перехідного періоду та спеціального підходу для країни, яка веде повномасштабну війну.
На думку експерти, яких опитало виданням, ситуація України може підпадати під положення CBAM про форс-мажор через руйнування інфраструктури, проблеми з енергетикою та постійні бойові дії.
Раніше депутати Європарламенту також закликали Єврокомісію переглянути підхід до застосування CBAM щодо України та врахувати виняткові умови воєнного часу під час ухвалення рішень щодо квот та вуглецевих платежів.
Як повідомлялося, Україна закликала Єврокомісію виправити помилки у застосуванні механізму CBAM.
Зображення ілюстративне. Джерело: shutterstock