Україна представила міжнародним партнерам бачення екологічного відновлення та пріоритети зеленої трансформації країни в умовах війни під час восьмої асамблеї Глобального екологічного фонду (GEF), яка відбулася в Самарканді (Узбекистан) і за участі 186 країн-учасниць організації.
Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, пише РrofВuild.
Українську делегацію очолила директор департаменту міжнародного співробітництва Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Ольга Юшкевич.
У своєму виступі від імені України вона наголосила, що повномасштабна російська агресія завдала шкоди екосистемам, лісам, водним ресурсам, сільгоспземлям і заповідним територіям, що напряму впливає на біорізноманіття, кліматичну стійкість, а також продовольчу та водну безпеку.
Читайте також: Виробники цементу впроваджують екологічні рішення попри відсутність ринку відходів
Водночас наголошувалося, що Україна розглядає післявоєнну відбудову як можливість для зеленої модернізації та подальшої інтеграції до європейських екологічних політик.
«Серед ключових пріоритетів, представлених у заяві, — відновлення пошкоджених війною екосистем, стале управління лісами, розвиток сучасної системи управління відходами, хімічна безпека, впровадження принципів циркулярної економіки, а також відновлення водних і морських екосистем та розвиток інтегрованого управління водними ресурсами», — йдеться у повідомленні.
У межах асамблеї українські представники також провели низку робочих зустрічей, де обговорили нові можливості фінансування в межах циклу GEF-9 на 2026-2030 роки.
Окрему увагу сторони приділили програмам адаптації до зміни клімату, боротьбі з пластиковим забрудненням, підтримці інноваційних рішень для підвищення стійкості та фінансуванню заходів із виконання Глобальної рамкової програми з біорізноманіття.
Читайте також: Кабмін дав бізнесу до 7 років на адаптацію до екологічних вимог ЄС
Глобальний екологічний фонд (Global Environment Facility, GEF) — один із найбільших міжнародних механізмів фінансування природоохоронних та кліматичних проєктів, до складу якого входять 186 країн.
Наразі збитки, завдані довкіллю Україні росією з 2022 року сягнули 6,9 трлн грн. Із них майже 4 трлн — знищені та пошкоджені природоохоронні території, ще близько 2 трн — забруднені ґрунти.
Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження про вплив повномасштабної війни на якість атмосферного повітря — від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.
Раніше повідомлялося, що вчені з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі пропонують новий спосіб виробництва цементу, замінивши вапняк вулканічними породами, такими як базальт. Таке рішення, на їхню думку, допоможе значно скоротити викиди, пов'язані з однією з найбрудніших галузей промисловості світу.
Фото: Мінрегіон