Фінансовий тягар європейського податку за викиди вуглецю фактично ляже на українських виробників. Наразі триває перехідний етап екологічного мита CBAM і компанії здійснюють лише звітування, а реальні фінансові зобов’язання для експортерів виникнуть у 2027 році.
Про це повідомила Ольга Євстігнєєва, адвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки, яка працює над питаннями вуглецевого оподаткування/CBAM, пише РrofВuild з посиланням на ЕнергоБізнес.
У квітні 2026 року Єврокомісія оприлюднила орієнтовну ціну CBAM-сертифікатів за перший квартал 2026 року — близько 75 євро за тонну CO₂.
"Водночас фактичне фінансове зобов’язання залежить не лише від обсягу викидів та ціни квот EU ETS, але й від поступового скасування безкоштовних квот для європейських виробників у межах системи торгівлі викидами ЄС", — пояснила експертка.
Читайте також: Вуглецеве мито Євросоюзу можуть поширити на ще 180 категорій промислових товарів
Саме тому, за її словами, CBAM впроваджується поетапно: у 2026 році імпортери фактично сплачуватимуть лише невелику частину повної вуглецевої вартості, а далі цей показник поступово зростатиме паралельно зі скороченням безкоштовного розподілу квот у ЄС.
Повністю безкоштовні квоти для секторів, охоплених CBAM, мають бути скасовані до 2034 року.
Орім того, при розрахунку може враховуватися вже сплачена у третій країні ціна на вуглець, якщо вона відповідає вимогам ЄС.
"Реальне фінансове зобов’язання виникатиме не у 2026 році, а вже у 2027-му, оскільки між поставкою продукції, поданням декларації та остаточним врегулюванням CBAM-платежів існує часовий лаг приблизно 9–12 місяців. Наразі компанії, що експортують продукцію до ЄС, перебувають на перехідному етапі CBAM і здійснюють лише звітування. Водночас практичні механізми роботи системи верифікації викидів незалежними акредитованими верифікаторами ще остаточно формуються", — зазначила Євстігнєєва.
Тобто, інформація збирається й накопичується, а рахунок виставлять згодом.
"Але важливий нюанс: те, що фізично платить імпортер, не означає, що фінансовий тягар лягає на нього. Він лягає на українського виробника, бо той просто недоотримує коштів. Чим більше CBAM-сертифікатів імпортер має докупити на нашу продукцію, тим менше він заплатить нашому виробнику. Ось у чому логіка", — пояснила вона.
Читайте також: Українська металургія втрачає замовлення в ЄС через новий вуглецевий збір
Через поступове скасування безкоштовних квот у Євросоюзі вуглецева вартість для українського бізнесу планомірно зростатиме аж до 2034 року.
Раніше повідомлялося, що Україна закликає Єврокомісію виправити помилки у застосуванні механізму CBAM.
Зображення ілюстративне: із відкритих джерел