Забудовники мають закладати інженерні рішення для боротьби зі спекою ще на етапі проєктування житлових кварталів, щоб зменшити вплив ефекту міського острова тепла. "Місто знемагає від спеки. І за 25 років, які я будую в Києві, у столиці стає дедалі гарячіше. Щоправда, є різниця — у кілька градусів. Згадайте, йдеш повз щільну забудову з голим асфальтом і повітря в прямому сенсі тисне на тебе. Заходиш у двір із деревами й водою — дихати стає легше за кілька кроків", — зазначив експерт.
Він наголосив, що якщо раніше це вважалося дрібницею, естетикою, "озелененням для галочки", то нині — це питання, наскільки взагалі можна буде жити в містах за 10-15 років.
"Місто саме заганяє себе в температурну пастку. Це явище у кліматології називається «міським островом тепла». Споруди вікна-у-вікна, асфальт і бетон вдень накопичують сонячну енергію, а вночі повільно її віддають, не даючи місту охолонути", — зазначив експерт.
На супутникових знімках столиці найгарячіші точки — райони Оболонь, Осокорки, Троєщина, центр і нові масиви. Там рівень озеленення ледь дотягує до 10−35 відсотків. Найпрохолодніше у Голосіївському районі, на Відрадному, Нивках, де зелені 35−70%.
На переконання Ніконова, тенденція не зміниться сама по собі. Київ продовжує ущільнюватися, а спекотних днів, за прогнозами кліматологів, з роками буде більше.
Читайте також: Аномальна спека та обміління річок поставили під загрозу енергосистему Східної Європи
Він навів приклади інших мегаполісів щодо охолодження міст на різних бюджетів і технологій.
Париж після рекордної спеки 2019 року, коли температура сягала 42,6°C, а у Франції загинуло близько 1 500 людей, побудував мережу з понад 1 400 "острівців прохолоди". Це парки, басейни, музеї й навіть церкви, поєднані маршрутами так, щоб кожен міг дійти до безпечного місця максимум за сім хвилин. Паралельно місто висаджує 170 тисяч нових дерев і масово зриває асфальт та бетон зі шкільних дворів і площ. Мета — щоб до 2050 року на 40% території Парижа була відкрита, жива земля, яка дихає та природно вбирає дощову воду.
Фінікс в Аризоні — місто в пустел, без дерев і води, де влітку асфальт нагрівається до 80 °C. З 2020 року міська адміністрація стала "фарбувати" вулиці світловідбивним покриттям cool pavement. За даними самого міста та Arizona State University, це охолодило дорожнє покриття на 6−7°C удень.
У Сінгапурі, де практично немає вільної землі під нові парки, ставку зробили на вертикальне й дахове озеленення — понад 300 гектарів рослин на фасадах і дахах. У результаті кондиціонери стали працювати на 10−31% менше.
У центрі Сеула демонтували шестисмугову естакаду й відновили під нею історичну річку Чхонгечхон, яку колись заради міста закатали в бетон. Завдяки цьому повітря вздовж набережної влітку на 3,3−5,9°C прохолодніше, ніж на паралельній вулиці за кілька кварталів, а забудова навколо подорожчала на 30−50%.
Читайте також: На Київщині збудують амбулаторію за технологією 3D-друку
"Що з цього підходить Києву вже зараз? Столичний «Київзеленбуд» торік висадив понад 7 тисяч дерев і облаштував перші дощові сади — це важливий крок, хоч і поки що точковий у масштабах міста. Але левова частка того, яким буде мікроклімат конкретного двору, залежить не від муніципальних програм, а від того, як спроєктований сам квартал ще на етапі генплану", — переконаний Ніконов.
Він поділився власним досвідом: дерево, посаджене саджанцем, почне давати відчутну тінь лише за 10-15 років. Для рішення проблеми сьогодні у компанії одразу висаджують сформовані дерева з розвиненою кроною.
Теж саме з водою, яка є не лише елемент естетики, а в першу чергу — інженерний інструмент, що працює на випаровування й відчутно знижує температуру на кілька градусів — класичний фонтан, дощовий туман чи невеликий біоставок.
Ще одне рішення — двір без автомобілів на поверхні. Прибрати джерело перегріву — розжарений асфальт — ефективніше, ніж боротися з його наслідками, переконаний забудовник.
"Жодне з цих рішень окремо не врятує від спеки. Але досвід міст, які вже проходять через це — від Парижа до Сінгапуру — показує: результат залежить не від одного технологічного прориву, а від того, наскільки рано і наскільки системно про це починають думати", — зауважив девелопер.
Забудовник порадив колегам по галузі закладати в проєкт басейн чи водойму та садити дорослі, високі дерева з розвиненою кроною.
"Це недешево і вимагає іншої логістики на будівництві. Саме ці два елементи найшвидше окупаються в тому, наскільки комфортно людям стає надворі.
Я переконаний, що для української містобудівної практики це питання часу — не «чи», а «коли» боротьба зі спекою стане такою ж обов’язковою частиною проєктування, як розрахунок фундаменту чи інсоляції. І чим раніше галузь визнає це нормою, а не винятком, тим менше киян будуть щоліта рахувати дні до вересня", — підсумував засновник KAN Developmen.
Раніше повідомлялося, де в Україні нині зводять найбільше новобудов та який клас житла переважає.
Зображення ілюстративне: із відкритих джерел / Вертикальне озеленення у ЖК Utlandia 2