Блокування роботи морських портів уже призводить до скорочення виробництва на українських гірничо-металургійних підприємствах. Зберігання залізорудної сировини потребує великих площ, коштує відносно дешево, а виробництво "на склад" швидко вимиває обіговий капітал.
За відсутності відновлення експорту через порти Великої Одеси галузь може втратити до 35% виробництва та зазнавати $150-200 млн збитків щомісяця.
Про це пише РrofВuild з посиланням на "Економічна правда".
Перші зупинки вже почалися. З початку серпня група Ferrexpo призупинила виробництво на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті орієнтовно на 10-20 днів через блокування портів та дефіцит обігових коштів.
У групі "Метінвест" зазначають, що скорочення видобутку на Об'єднаному ГЗК, до якого входять Північний, Центральний та Інгулецький ГЗК, у серпні може сягнути 30% порівняно з показником 2025 року. Через це обсяг залізничних перевезень продукції комбінатів може скоротитися приблизно на 1,3 млн тонн на місяць.
Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що доступ до морських портів є критично важливим для виживання гірничо-металургійної галузі.
"Доступ до моря — найбільш вагомий фактор виживання нашої галузі. Це більша проблема, ніж у 2022-2023 роках, бо тоді були кращі ціни і підприємства змогли пережити кризу. Зараз альтернативи портам Одеси немає", — зазначив він.
Читайте також:Металургійна галузь опинилася на межі системного колапсу
За словами Каленкова, у 2022 році частину експорту вдалося переорієнтувати на дунайські порти. Однак зараз вони мають обмежену пропускну спроможність, а підприємства не можуть тривалий час накопичувати продукцію на складах через нестачу обігового капіталу.
Експерт попередив, що якщо ситуація не покращиться протягом найближчих тижнів, частина підприємств буде змушена зупинити виробництво або перейти в режим простою.
Частину руди Україна і до блокади вивозила залізницею до Польщі, однак переорієнтувати туди всі морські обсяги неможливо. У першому півріччі з 12 млн тонн експортованої залізної руди майже 6 млн тонн придбав Китай. Без глибоководних портів постачати такі обсяги на далекі ринки Україна не зможе.
У "Метінвесті" наголошують, що припинення судноплавства в чорноморських портах поставить під загрозу експорт залізорудної сировини до Китаю та Туреччини, чавуну до США, а також заготовки й металопрокату до країн Південної Європи та Близького Сходу. Крім експорту, морські порти залишаються критично важливими для імпорту сировини.
Порти необхідні і для імпорту. Після зупинки Покровської вугільної групи компанія потребує імпорту близько 250 тис. тонн вугілля щомісяця, альтернативних джерел в Україні немає.
У галузі також зазначають, що переорієнтація експорту залізної руди через західний кордон є економічно невигідною.
За оцінками компаній, доставка однієї тонни залізорудної сировини до польського порту Гданськ коштуватиме близько $50, тоді як вартість тонни обкотишів становить близько $100. Від Криворізького промислового вузла до західного кордону відстань приблизно в півтора разу довша, ніж до портів Великої Одеси.
Читайте також: Металургійні підприємства України у першому півріччі скоротили виробництво прокату
"За пропускну спроможність західних переходів конкуруватимуть руда, метал, зерно та інші товари. Дунайські порти за першу половину року обробили в 11 разів менше вантажів, ніж Велика Одеса. Для великих підприємств, які виробляють металопродукцію та експортують залізорудну сировину, це удар, який вони або не переживуть, або їм буде дуже важко його пережити", — додав Каленков.
За його словами, виробники дорожчих труб, коліс та іншої готової продукції зможуть переорієнтувати частину вантажів на автомобільний та залізничний транспорт. Для залізної руди альтернативи морю немає.
Раніше повідомлялося, що закриття морського коридору може коштувати українській металургії $150-200 млн прямих збитків щомісяця без урахування непрямих втрат від зростання логістичних витрат, збільшення операційних витрат та ризику зупинки окремих виробництв. За таких умов падіння виробництва в галузі може досягти 35%.
Фото: Reuters