Одним із головних чинників впливу на економічні процеси як у світовій економіці, так і на вітчизняному ринку у 2020 році став фактор поширення пандемії COVID-19. Втім, незважаючи на жорсткий протиепідемічний режим, запроваджений у відповідь на поширення коронавірусної хвороби, за оцінками Українського Центру Сталевого Будівництва, сектор виробництва металоконструкцій завершив 2020 рік із позитивними показниками, продовживши започатковану ще у 2016-му тенденцію до зростання.
Макроекономічні умови та розвиток будівельної галузі у 2020 році
Після істотного падіння в першому кварталі 2020го в другій половині року почалося поступове відновлення економіки. Поліпшення показників насамперед відбулося у промисловості, тоді як відновлення сфери послуг, з огляду на її більшу чутливість до карантинних обмежень, залишалося слабким.
Із травня, після пом’якшення карантинних обмежень, почалося відновлення економіки України: падіння ВВП помітно сповільнилося (за оцінками НБУ, до—3,5% р/р у 3 кв. та до —1,5% р/р у 4 кв.). Загалом швидші, ніж очікувалося, темпи зростання були зумовлені споживанням. Зростання приватного споживання підтримувалося подальшим підвищенням зарплат, програмами соціальної підтримки населення та бізнесів, а також зміною споживчої поведінки (переорієнтація споживачів на внутрішній ринок). Завдяки більшим темпам скорочення імпорту порівняно з експортом внесок чистого експорту був додатним, натомість інвестиційний попит залишався низьким.
У 2020 році продовжилося збільшення видатків бюджету на дорожнє господарство. Їх обсяги значно зросли і стали пріоритетними. Для порівняння: у минулому році вони були майже вдвічі вищими, ніж у 2019-му. Це позначилося на зростанні будівництва, а саме на обсягах зведення інженерних споруд (транспортна інфраструктура: залізниці, дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади, трубопроводи та комунікації, дамби).
За розрахунками НБУ, вплив збільшення у 2020 році державних витрат на дорожню інфраструктуру у ВВП (з урахуванням непрямих ефектів впливу на інші види діяльності) оцінено в 1,4-1,5 в.п. Аналіз тендерної 
документації свідчить, що для більшості доріг було передбачено поточний дрібний та середній ремонт.
Загалом у 2020 році будівництво було одним із небагатьох видів економічної діяльності, що показали додатні темпи зростання та, згідно з підсумками року, стримали ВВП від більш значного падіння (за оцінками НБУ, позитивний вплив на темпи зміни ВВП — 1,4-1,5 в.п.). За підсумками року, загальний обсяг виконаних будівельних робіт становив 7,4 млрд дол. США, що на 5% перевищує результати попереднього року.
Обсяг виконаних робіт у сегменті нежитлового будівництва скоротився на 5% і становив 1,85 млрд дол. США. Під впливом нарощування бюджетних витрат на дорожню інфраструктуру прискорилося зростання вартості будівництва. На кінець року ціни на будівельно-монтажні роботи порівняно з відповідним періодом попереднього року зросли на 1,3%.
Основні тренди ринку сталевої продукції
У період гострої фази захворюваності на COVID-19 найбільш постраждали економіки розвинених країн, що призвело до зниження споживання сталі в цих регіонах. Так, приміром, у Європі, Північній Америці та країнах Азії (окрім Китаю) цей показник перебував у межах -15%. Трохи менше падіння продемонстрували країни СНД — тут спад становив -8%. Єдиним ринком, де відбулося зростання, став Китай. Він не тільки утримався на плаву, а й збільшив споживання сталі на 8%.
Реагуючи на зменшення попиту на початку 2020 року, металурги істотно скоротили виробництво, зупиняючи доменні печі і сталеплавильні агрегати. Але внаслідок повільного повернення до роботи призупиненого виробництва ціни на сталь на тлі зростання попиту досягли багаторічних рекордних позначок.
Стосовно вітчизняного ринку, то, 2020 року, обсяг видимого споживання металоконструкцій очікується близько 150 тис. тонн, або зростання на 15 тис. тонн порівняно з попереднім роком. Попри скорочення сектору нежитлового будівництва, досягнення зазначених результатів стало можливим завдяки зростанню сегмента інженерних 
споруд, у тому числі виробництва мостових та дорожніх металоконструкцій.
Якщо проаналізувати виробництво металоконструкцій в Україні, то зростання продемонстрували 31% учасників ринку, скорочення — 68%. При цьому питома вага заводів металоконструкцій, що виробляють понад 5 тис. т конструкцій на рік, зросла на 5 в.п. до 48%, а кількість учасників ринку з відповідними обсягами не змінилася. Питома вага обсягів виробництва менше 2 тис. т скоротилася на 2 в.п. до 17% навіть на тлі зростання номінальної кількості ЗМК з відповідними обсягами. Отже, найбільший внесок 
зробили переважно великі та середні компанії. Можна констатувати перерозподіл обсягів виробництва з переходом до більшиза розміром компаній.
Кумулятивний баланс зовнішньоекономічних операцій ринку металоконструкцій за підсумками року було сформовано від’ємним —1,3 тис. т, переважно за рахунок зростання імпорту конструкцій типу «дорожнє загородження» під проєкти будівництва дорожньотранспортної інфраструктури. Загалом питома вага сегмента інженерно-транспортної інфраструктури становила 42% загального обсягу імпортних поставок.
Слід зазначити, що із загального обсягу (5,2 тис. т) імпорту продукції інженерно-транспортної інфраструктури 82% (4,2 тис. т) припадало на металоконструкції дорожнього загородження, решта — на освітлювальні конструкції (близько 1 тис. т). Практично весь обсяг імпортних дорожніх металоконструкцій (близько 97%, або 4,1 тис. т) було завезено лише чотирма компаніями. За підсумками 2020 року, обсяг експорту металоконструкцій становив 10,8 тис. т. У структурі експортних поставок домінували загальнобудівельні конструкції — 88% загального обсягу експорту металоконструкцій.
У географічній структурі імпорту металоконструкцій домінують Туреччина, Білорусь, Казахстан і Польща, що пояснюється підвищеним обсягом поставок саме дорожнього загородження з цих країн. Більшість загальнобудівельних конструкцій (72% обсягу в зазначеному сегменті) імпортувалися з Білорусі.
У географічній структурі експорту найбільші обсяги поставок здійснювалися в Росію, Польщу та Молдову, з яких 88,4% припадало на сегмент загальнобудівельних конструкцій. У динаміці та структурі імпорту прокату будівельного сортаменту також відбулися суттєві зміни. Імпорт непокритого листового прокату, за підсумками року, скоротився на 33% до 204 тис. т, переважно за рахунок зменшення обсягу тонколистового гарячекатаного прокату — на 50% до 92 тис. т.
Імпорт групи «прутки, арматура, катанка» за 2020 рік скоротився на 9% до 337 тис. т, переважно внаслідок зменшення обсягу поставок арматури — на 28% до 114 тис. т. Імпорт катанки зріс на 35% до 64 тис. т. Імпорт фасонного прокату скоротився на 19% до 73 тис. т.
Скорочення імпорту фасонного прокату відбулося за рахунок зменшення частки кутика — на 30 в.п. до 31%, швелера — на 7% до 14 тис. т, балки — на 10% до 24 тис. т і зростання категорії «інший фасонний прокат» на 14% до 3 тис.т. Обсяг імпорту труб, що використовуються у будівництві, скоротився на 8% до 41 тис. т. Найбільше зменшився обсяг зварних труб загального призначення — на 15% до 10 тис. т.Обсяг безшовних та профільних зварних труб загального призначення скоротився на 6% до 17 тис. т та 15 тис. т відповідно.
Ринок прокату з покриттям
Динаміка основних показників, що характеризують ринок рулонного прокату з покриттям, у 2020 році була неоднорідною та, з огляду на розрахункові показники, неоднозначною. Так, за підсумками минулого року, внутрішнє виробництво оцинкованого прокату зросло на 7% до 419 тис. т. При цьому споживання скоротилося на 6% до 308 тис. т, що на тлі підвищення виробництва було зумовлено скороченням обсягу імпортних поставок на 19% до 102 тис. т і 
зростанням експорту на 12% до 213 тис. т.
Щодо показників імпорту, то, за підсумками року, імпорт з Китаю скоротився більш ніж утричі, а з Росії — до нуля. Поставки з Китаю характеризувалися мінімальними обсягами та нерегулярністю. Нагадуємо, що у червні 2019 року було застосовано антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну товарів, що походять із Російської Федерації та Китаю, строком на 5 років. Для виробників-експортерів товарів з РФ визначено ставку антидемпінгового мита на імпорт в Україну на рівні 47,57%, а для виробників-експортерів з Китайської Народної Республіки — 22,78%.
У географічній структурі імпорту ключовою зміною
є нарощування питомої ваги прокату вітчизняного виробництва — на 6 в.п. до 67% загального обсягу, а також вибуття з ринку китайського та російського імпорту.
У структурі споживання в розрізі марок сталі найбільша частка припадає на сталь DX51D — 78% ( у 2019 році —64%), найменші частки розподілилися між сталлю S320GD— S350GD — 4% ( у 2019 році — 8%), S220GD —S280GD — 1,8% ( у 2019 році — 0,5%) та 08ПС — 0,5% ( у 2019 році — 2%).
Відповідно до світових тенденцій зростали ціни на оцинкований прокат вітчизняного та імпортного виробництва. Слід зазначити, що якщо на початку року ціни на вітчизняний та турецький оцинкований рулон перебували в діапазоні, близькому до паритету, то на кінець року українська продукція отримала від 50 до 80 дол. США цінової переваги. Цінова перевага вітчизняної продукції відносно європейської, яка була стабільною протягом усього року, у грудні нівелювалася через різке підвищення вартості української оцинковки.
Ситуація на ринку прокату з полімерним покриттям за підсумками 2020 року характеризувалася:
1) зростанням обсягу внутрішнього виробництва в 2,3 раза до 48 тис. т.;
2) зростанням експорту у 4,5 раза до 7,8 тис. т.;
3) зростанням імпорту на 9% до 321 тис. т.;
4) зростанням споживання (розрахунково), зокрема за рахунок ефекту низької бази, на 15% до 362 тис. т. За інформацією учасників ринку, реальне споживання прокату з полімерним покриттям було значннижчим за розрахункові показники, і на складах виробників наявні суттєві запаси металу з полімерним покриттям. Отже, зважаючи на карантинні обмеження, низхідну економічну динаміку (у 2 кв. ВВП України становив —11,4%) та зростання світових цін на сировину, можна зробити висновок, що дії гравців ринку мали запобіжний характер та були засобом мінімізації ризиків за рахунок формування залишків на складах. Зважаючи на початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту пофарбованого рулону з Китаю у 2 кв. 2020 року, можливе введення попереднього антидемпінгового мита. При реалізації цього сценарію виникають сумніви щодо спроможності турецьких та європейських виробників замістити обсяги китайського імпорту, що потенційно може вибути з ринку: внутрішній ринок Туреччини наразі характеризується зростанням цін та підвищеним завантаженням виробників, водночас на ринку Європи також спостерігається дефіцит продукції. За таких умов українські виробники можуть отримати суттєві потенційні можливості для нарощування обсягів виробництва. Протягом року китайська продукція традиційно домінувала у структурі імпорту, однак слід зазначити, що її частка скоротилася на 1 в.п. до 46%. Питома вага європейського імпорту скоротилася на 4 в.п. до 36%, що надало можливість вітчизняним виробникам компенсувати це падіння збільшенням частки рулону внутрішнього виробництва. У структурі споживання фарбованого рулону у 2020 році домінувала сталь DX51D — 55% від загального обсягу, частка сталі S220GD — S280GD становила 18,7%.
Прогнози на поточний рік
Відповідно до оцінок НБУ, економіка нашої країни у 2021 році повернеться до зростання. ВВП України зросте на 4,2% завдяки як нарощуванню зовнішнього попиту, так і поступовому послабленню карантинних обмежень та пов’язаної з ними невизначеності щодо перспектив розвитку економічної ситуації.
Основними припущеннями зазначеного прогнозу є:
• продовження адаптивного карантину в першому півріччі, послаблення карантинних обмежень та пов’язаної з ними невизначеності;
• обмеження у вигляді посиленого рівня протиепідемічних заходів;
• відновлення зовнішнього попиту;
• підвищення мінімальної заробітної плати;
• продовження програми співпраці з МВФ.
Відновлення найменш постраждалих від карантинних обмежень секторів, насамперед промисловості та сільського господарства, відбудеться завдяки зростанню попиту, зокрема зовнішнього. У секторі послуг і транспорту відновлення буде повільнішими та залежатиме, зокрема, від темпу вакцинації від COVID-19. За умови послаблення карантинних обмежень і відновлення позитивної економічної динаміки у 2021 році експерти УЦСБ очікують на подальше зростання обсягу споживання металоконструкцій і продовження позитивного внеску виробництва металоконструкцій для використання в інфраструктурних проєктах.
Позитивна динаміка номінального обсягу виробленої будівельної продукції, номінованої в доларах США, протягом року буде стримуватися помірною девальвацією національної валюти до долара США. Також очікується зростання споживання оцинкованого прокату до рівня 2019 року, що відповідає приросту близько 5%. До основних чинників, які будуть впливати на динаміку споживання оцинкованого прокату у 2021 році, належать відновлення економічного зростання та зростання питомої ваги рулону вітчизняного виробництва. Останнє залежить від покращення якості продукції та сервісів українських виробників.
Щодо прогнозів на 2021 рік стосовно розвитку сегмента металопрокату з полімерним покриттям, то за базовим сценарієм прогнозується зростання споживання на 5% зі збереженням тенденції до зниження питомої ваги імпорту. На вартість готової продукції істотно впливатиме швидкість відновлення світової та національної економіки, а відповідно — динаміки вартості сировини. Динаміка ціноутворення залежатиме від швидкості вичерпання складських запасів, закуплених за старими цінами. Тож ціни на готову продукцію будуть поступово зростати протягом першого кварталу.
У разі реалізації оптимістичного сценарію — стабілізації цін на сировину та більш швидкого відновлення світової економіки — зростання фактичного споживання пофарбованого рулону може становити навіть 8-10%.
Враховуючи такі фундаментальні фактори, як проведення антидемпінгового розслідування та прийняття нового Технічного регламенту у будівництві, 2021-й буде роком протистояння між виробниками високоякісної продукції та продукції низької якості, іншими словами — між високим та низьким ціновими сегментами. У будь-якому разі протягом найближчих двох років на ринок профілювання чекають суттєві зміни.
Огляд підготовлено на основі матеріалів
Українського Центру Сталевого Будівництва.