Уперше це місто згадується у 907 році в договорі князя Олега з Візантією. Саме тут 8 січня 1654 року відбулася Переяславська рада — подія, що суттєво вплинула на українську історію та стала ключовим моментом у відносинах із Московією. Саме з нею пов’язано тривале політичне протистояння довкола питання державного суверенітету України.
Нині це місто носить історичну назву — Переяслав, і є одним із найстаріших міст України, яке після кількох десятиліть радянської політики повернуло собі історичну назву та славу, пише РrofВuild.
Походження назви
Існує легенда про походження назви: нібито воїн князя Володимира, здобувши перемогу над печенізьким богатирем, "переяв славу" собі — так і виникло ім’я міста.
Протягом століть воно неодноразово змінювалося: у XII–XIII ст. поселення було відоме як Переяславль Руський, а російські джерела радянського часу використовували варіант Переяславль Южний.
З 1943 року офіційною стала назва "Переяслав-Хмельницький" — на честь гетьмана Богдана Хмельницького. Такий вибір був результатом радянської політики перейменувань, що пояснювалася бажанням "вшанувати пам’ять видатного діяча української історії".
Місто розташоване на сході Київської області у межах Бориспільського району, лежить на річці Трубіж — лівій притоці Дніпра, приблизно за 85 кілометрів від столиці.
Читайте також: Як архітектура державних споруд віддзеркалює історичні епохи України
Повернення до витоків
Історична назва повернулася завдяки ініціативі самих жителів. 26 жовтня 2017 року депутати міськради проголосували за відновлення автентичного варіанта — "Переяслав". Уже в грудні цього ж року рішення підтримала Київська обласна рада.
У квітні 2018-го відповідний проєкт постанови був внесений до Верховної Ради, але тривалий час документ так і не потрапляв до розгляду — його включали до порядку денного два десятки разів. Лише 30 жовтня 2019 року парламент остаточно закріпив історичну назву.
Цей крок став важливою складовою дерусифікації та зміцнення української ідентичності. Адже перейменування — це не просто зміна на дорожніх знаках, а повернення до глибинних культурних коренів.
Місто, де історія оживає
Переяслав часто називають "містом-музеєм просто неба". Тут працює Національний історико-етнографічний заповідник, що об’єднує понад 20 унікальних музеїв. Серед найпопулярніших — Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини з відтвореними хатами, стародавньою школою, вітряком, храмом та десятками автентичних об’єктів. Це одна з найвідоміших локацій для туристів і кінематографістів.
Окрім того, у місті розташовані численні археологічні пам’ятки. Тут працює Музей трипільської культури та інші експозиції, які презентують багатий спадок давніх цивілізацій. Переяслав здавна був потужним релігійним центром. Ще в XI столітті тут збудували Михайлівський собор — одну з найвидатніших святинь Київської Русі, від якої нині залишилися фундаменти.
Місто тісно пов’язане з життям і діяльністю багатьох визначних українців — Богданом Хмельницьким, Григорієм Сковородою, Володимиром Мономахом та іншими діячами науки, культури й військової справи.
Читайте також: Три мости з префіксом «най»
Переяслав сучасний
Нині Переяслав — це простір, у якому органічно поєднані давні традиції й сучасні підходи до розвитку. В місті працює університет імені Григорія Сковороди, активно розвивається громадський сектор, відбуваються культурні фестивалі та спортивні події.
Повернення історичної назви стало важливим символом — знаком поваги до власних витоків та прагнення зберегти культурну спадщину для наступних поколінь. Це рішення стало не лише проявом дерусифікації, а й свідченням пробудження національної гідності та тяглості української історії.