Війна та масштабні руйнування спричинили в Україні одну з найглибших житлових криз за всю історію незалежності. Згідно даних четвертого звіту Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4), за період повномасштабної війни було пошкоджено або зруйновано близько 13% житлового фонду країни. У результаті понад 2,5 млн домогосподарств втратили житло або зазнали значних ушкоджень, а кількість внутрішньо переміщених осіб перевищила 4,5 млн.
Попри війну та нові руйнування, на будівельних майданчиках триває активна робота, а держава й громади готуються до масштабної відбудови. Її завдання — не лише відновити зруйноване, а й створити сучасну, стійку та безпечну житлову інфраструктуру, здатну забезпечити українцям комфорт навіть в умовах криз
До формування бачення майбутнього житла долучаються не тільки практикуючі фахівці, а й студенти профільних вишів та зацікавлені громади. Нещодавно другокурсники архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) презентували проєкт котеджного містечка на тему "Приватна забудова за програмою єВідновлення України". У ньому поєднали європейські стандарти житла з використанням сучасних цифрових інструментів. ProfBuild дізнався деталі.
Читайте також: Студенти КНУБА презентували комплексний проєкт ущільнення пострадянського мікрорайон
Студентський погляд на житло
У межах проєкту студенти, у співпраці з Макарівською та Близнюківською територіальними громадами, спроєктували індивідуальні житлові будинки та сформували з них вуличну забудову, об’єднану в єдиний проєкт.
Кожен учасник команди працював над окремим об’єктом приватної забудови, тож у підсумку кожен будинок отримав власну концепцію та індивідуальний архітектурний характер. У проєктах поєднуються різні сучасні підходи — від мінімалістичної архітектури до використання екологічних матеріалів, що формує різноманітне й водночас цілісне середовище котеджного містечка.
Будинки запроєктовані для сімейного проживання, тому студенти зосередилися на створенні максимально комфортних умов. Зокрема, передбачені під’їзні доріжки, тераси для відпочинку та продумане функціональне зонування.
Територія самого котеджного містечка включає зелені зони, простори для прогулянок і відпочинку, дитячий майданчик, а також автостоянки з продуманим дизайнерським рішенням. Усе формує безпечне й комфортне середовище для мешканців.
Усього студенти-дизайнери факультету презентували чотири проєкти, їх можна переглянути на сайті КНУБА.
Читайте також: У КНУБА запрацювала нова лабораторія BIM-моделювання
Теорія, технології та практика
Освітня програма КНУБА поєднує фундаментальні теоретичні знання, опанування сучасних цифрових технологій і практичну роботу. Зокрема, студенти університету вивчають курс ВІМ-технологій (Building Information Modeling), інтегрований у низку дисциплін, спрямованих на цифрове проєктування та міждисциплінарну взаємодію в будівельній галузі.
Про те, як це працює на практиці, розповів керівник і основний методист напряму на архітектурному факультеті, кандидат архітектури, доцент кафедри Інформаційних технологій в архітектурі КНУБА Олексій Левченко.
За його словами, головна мета курсу полягає не лише в ознайомленні студентів із ВІМ-технологіями та відповідним програмним забезпеченням, а насамперед — у формуванні навичок командної роботи. У процесі навчання студенти працюють у різних конфігураціях команд, до яких залучаються архітектори, дизайнери, конструктори, технологи, урбаністи.
До освітнього процесу активно долучаються викладачі й аспіранти кафедри Інформаційних технологій в архітектурі, а також суміжних архітектурних і будівельних кафедр університету. Особливий акцент робиться на відповідальності, вмінні домовлятися, коректно формулювати завдання, ставити досяжні цілі та досягати результатів.
ProfBuild: Пане Олексію, які цілі ставили на старті курсу — освітні, соціальні чи практичні?
— Цілі курсу мають комплексний характер. З одного боку, ми прагнемо сформувати у студентів ґрунтовну теоретичну базу та практичні професійні навички, які дозволяють їм свідомо долучатися до реальних проєктно-будівельних процесів. З іншого — важливо, щоб студенти опанували роботу з хмарними середовищами, такими як Bimplus, Autodesk Construction Cloud, BIMcloud, а також розуміли принципи організації командної взаємодії та інтеграції різних програмних продуктів.
Окремим завданням для викладачів є виховання фахівців, які усвідомлюють соціальну та громадську значущість своєї професії. Саме тому, за наявності запиту, до навчального процесу залучаються реальні замовники — територіальні громади.
ProfBuild: За якими критеріями оцінюються студентські проєкти?
— Ми оцінюємо не лише кінцевий результат, а й сам процес роботи. Береться до уваги функціональність проєкту, відповідність державним будівельним нормам і ВІМ-вимогам, реалістичність реалізації, естетична якість, економічна доцільність та адаптація до потреб конкретних громад.
Водночас ключовими для цього курсу є саме навички командної роботи: уміння діяти за планом, дотримуватися дедлайнів, адаптуватися до змін, домовлятися й брати відповідальність. Система оцінювання є динамічною — враховуються активність на заняттях, ініціативність, взаємодопомога та індивідуальний внесок кожного учасника команди. Важливим є й соціальний аспект: студенти вчаться підтримувати одне одного замість конкуренції, що формує культуру солідарності та довіри, максимально наближену до реальної професійної практики.
ProfBuild: Чому громадам варто сприймати студентські проєкти серйозно, а не як суто академічні роботи?
— Представлені проєкти — це готові концепції приватних житлових будинків, які можуть використовуватися як типові або адаптовані рішення для відновлення житла. В умовах, коли мільйони людей втратили домівки, надзвичайно важливо мати базу економічно доцільних, зрозумілих і швидко адаптивних проєктів.
На молодших курсах студенти відпрацьовують логіку формування житла та об’єднання будинків у єдине середовище, а на старших — уже готують специфікації й орієнтовні економічні розрахунки. Робота ускладнюється поступово. Так, у наступному семестрі магістри працюватимуть над проєктом вулиці в селищі Макарів на Київщині з фокусом на бюджетне житло для внутрішньо переміщених осіб.
ProfBuild: Як публічні презентації впливають на якість проєктних рішень і взаємодію з громадами?
— Публічні презентації створюють простір для діалогу між освітою, громадами, бізнесом і державою. Вони дають студентам розуміння реальної цінності своєї роботи, громадам — можливість бути почутими, а професійній спільноті — налагоджувати горизонтальні зв’язки.
Такий формат моделює реальну професійну діяльність і сприяє переходу до проєктно-орієнтованої, цифрової архітектурної освіти з акцентом на ВІМ-технології.
ProfBuild: Чи готові громади розглядати студентські проєкти як основу для подальших рішень, а не лише як ідеї?
— Так, громади зацікавлені в таких напрацюваннях і часто сприймають їх як базу для подальшої роботи.
Багато громад не мають ресурсів для замовлення повноцінної проєктної документації, тому студентські візії стають ефективним інструментом діалогу з мешканцями, бізнесом, інвесторами та фондами. Співпраця з університетами дозволяє громадам без значних фінансових витрат отримати якісно опрацьовані концепції, на основі яких уже можна формувати технічні завдання для професійних проєктних команд.
ProfBuild: Наведіть приклади, коли студентські проєкти були реалізовані або перебувають у процесі втілення.
— Прямий шлях від студентського проєкту до реалізації є логічною перспективою співпраці з територіальними громадами. Подані пропозиції формують важливі імпульси для подальших практичних кроків.
Так, у 2023–2024 роках студенти КНУБА спільно зі студентами-урбаністами КНУ імені Тараса Шевченка розробили для Макарівської громади візію розвитку публічних зелених просторів. Згодом, за підтримки UN-Habitat, було реалізовано партисипаційно-дослідницький проєкт із формування водно-зеленого каркасу Макарова, а з 2024 року ці напрацювання стали основою досліджень партнерів з Університету Техасу в Остіні. У наступному семестрі ми плануємо разом із університетами-партнерами повернутися до цього напряму роботи, вже з фокусом на проєктні рішення окремих будівель. Це приклад поетапного, відповідального підходу до розвитку територій.
Читайте також: У КНУБА відкриють кафедру ЮНЕСКО з культурної спадщини в умовах надзвичайних ситуацій
Практична користь для громад
Для територіальних громад студентські проєкти — це не абстрактні концепції, а практичний інструмент для осмислення майбутньої забудови та відновлення житлової інфраструктури. Саме тому під час презентацій представники громад оцінюють їх крізь призму реальних викликів — безпеки, функціональності та довгострокової стійкості.
"Студенти презентували справді сильні, сучасні проєкти — житло, орієнтоване на комфорт, простоту, ергономіку та якість життя. Видно, що в основі закладено сучасне бачення того, яким має бути житловий простір", — вважає Анатолій Карбовський, заступник голови Макарівської територіальної громади.
Водночас він поцікавився рішеннями щодо цивільного захисту: чи плануються укриття безпосередньо в будинках, чи йдеться про окремі захисні споруди для всього житлового масиву. Адже, для громад — це принципово важливий момент.
Окремої уваги, на його погляд, потребує й організація загальної території. Він порадив ще на стадії проєктування планувати місця для сміттєвих контейнерів, чітко окреслювати громадські простори — зони для прогулянок, дитячих майданчиків, місць для вигулу собак — тобто середовища, яке формує живу і комфортну громаду.
"Ще один важливий аспект — технічні приміщення в самих будинках. Сьогодні ситуація настільки динамічна, що підходи до опалення й енергозабезпечення постійно змінюються. Якщо десять років тому всі орієнтувалися переважно на газ, згодом — на тверде паливо, то зараз дедалі більше говорять про альтернативну енергетику, теплові насоси, акумуляторні системи. Кожне з цих рішень має свої технічні вимоги, — зауважив пан Анатолій. — Саме тому у проєктах варто передбачити універсальні технічні приміщення. Це дозволить у майбутньому встановлювати різні інженерні системи без втручання в несучі конструкції та без додаткових складних і дорогих переробок. Такий підхід зробить житло більш гнучким і стійким до змін, яких сьогодні вимагає час".
Для Близнюківської громади, яка розташована у прифронтовій області, тема відбудови житлової інфраструктури — надзвичайно актуальна. Громада має певний досвід у цьому напрямі, набутий, зокрема, через помилки. Так, лише у процесі будівництва підземних лікарні, школи та дитячого садка тут усвідомили, що доведеться переносити стадіон, розташований у центрі цих об’єктів. Проте за умови розробки проєкту у цифровому форматі, це можна було б побачити до початку будівництва.
"Саме тому години навчання й практики — це не втрата часу, а інвестиція у професійну цінність, майбутню фінансову сталість і конкурентність", — переконаний Геннадій Король, голова Близнюківської територіальної громади.
Коментуючи проєкти студентів, він додав: "У вас є дуже важлива перевага: у ваших головах немає злиднів — ані інтелектуальних, ані моральних. Навіть студенти молодших курсів відходять від шаблонної «паралельності й перпендикулярності», і мислять якісним простором, категоріями сімейних цінностей та комфортного життя. І це справді хороша новина для абсолютно нової України — країни, яка пережила біль і втрати, але прагне жити в комфорті й хоче, щоб люди залишалися тут, а ті, хто виїхав, поверталися. Від того, наскільки якісно ви це забезпечите, залежить майбутнє громад і всієї держави".
Синергія університету з громадами дає шанс на народження глибоко пропрацьованих і життєздатних проєктів.
"Усі побажання представників громад — і щодо укриттів, і щодо типології житла, і різних сценаріїв проживання — є надзвичайно важливими. Для студентів дуже цінно отримувати зворотний зв’язок від громад — саме такі обговорення допомагають краще відчути реальні потреби людей і зосередитися на практичних рішеннях", — переконана Надія Антоненко, кандидат архітектури, старший викладач кафедри Інформаційних технологій в архітектурі КНУБА.
До роботи над проєктами КНУБА також залучив й інших партнерів — професора, доктора Натана Хадсона з University of Texas at Austin at the LBJ School of Public Affairs and School of Architecture (США), Тома Остіна – засновника та керівника ГО "Освітній Альянс для України" (США), викладачів із Київського національного університету імені Тараса Шевченка, інших закладів вищої освіти України та закордонними партнерами за проєктом The BRIDGE (співфінансується Європейським Союзом).
Корисні посилання:
The BRIDGE - Київський національний університет будівництва i архітектури