Будівельний майданчик чи великий завод неможливо поставити на паузу, навіть коли країна живе в умовах війни та гострого дефіциту кадрів. Сьогодні кожен девелопер та виробник будматеріалів опинився перед жорстким вибором: або місяцями шукати потрібних фахівців на виснаженому ринку, або навчитися якісно реінтегрувати тих, хто повертається з фронту.
Ветеранська політика перестала бути красивим пунктом у звітах про соціальну відповідальність і стала питанням фізичного виживання бізнесу. Великі гравці вже перебудовують свої внутрішні процеси під реалії, коли кожен десятий чи шостий співробітник має бойовий досвід, пише РrofВuild.
Практика компаній
Промислово-будівельна група «Ковальська» підійшла до процесу через системну програму «Пліч-о-пліч». Компанія, з якої до лав ЗСУ мобілізували понад 600 фахівців, закріпила за кожним військовим його робоче місце та розширила медичне страхування на реабілітацію і протезування.
Головний фокус тут роблять на зміні кваліфікації. Якщо через поранення людина фізично не може працювати на об’єкті чи біля важких верстатів, компанія за власний кошт перенавчає її на оператора автоматизованих систем керування, диспетчера або логіста. Окремий етап — підготовка майстрів дільниць і керівників, які проходять тренінги з адаптації та безбар'єрного спілкування в бригадах.
Подібний підхід практикує і «Епіцентр К», який керує власними заводами будматеріалів та великим будівельно-монтажним департаментом. Мобілізувавши понад 3000 працівників, компанія налагодила співпрацю з реабілітаційними центрами та впровадила обов’язкове навчання для начальників цехів і виконробів, щоб правильно інтегрувати ветеранів у цивільні будівельні процеси без внутрішніх конфліктів.
Ціннісний підхід
Для цементного гіганта CEMARK реадаптація та професійне повернення працівників є частиною довгострокової стратегії розвитку корпоративної культури.
«Для CEMARK реінтеграція ветеранів — це не окремий HR-проєкт, а частина щоденної відповідальності бізнесу. Сьогодні близько 10% нашої команди служать у лавах ЗСУ, а десятки колег уже повернулися до роботи після демобілізації. Саме тому ми побудували системний підхід до реадаптації та професійного повернення», — розповіла HR-директорка компанії Світлана Церковна.
Процес повернення на підприємстві починається з індивідуального реонбордингу. Кожен ветеран проходить обов'язкові зустрічі з HR-фахівцями та своїм безпосереднім керівником, щоб оцінити його фізичні, психологічні та професійні потреби. Якщо людина потребує зміни профілю, компанія пропонує адаптацію поточної ролі, перекваліфікацію або перехід на позиції з меншим фізичним навантаженням — наприклад, в інженерні, адміністративні чи логістичні підрозділи.
Для підтримки співробітників у CEMARK розробили комплекс практичних інструментів, зокрема «Пам’ятку ветерана» з покроковою дорожньою картою повернення. Пакет супроводу також покриває розширене медичне страхування, фізичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування і спортивні програми. Питання ментального здоров'я закривають через сервіс «ОПОРА», який надає ветеранам та їхнім родинам доступ до професійної психологічної та юридичної допомоги.
«У CEMARK вже понад три роки працює окрема робоча група з реінтеграції ветеранів, яка постійно вдосконалює підходи, політики та інструменти підтримки. Ми розуміємо, що для промислового бізнесу питання повернення ветеранів — це не лише соціальна відповідальність, а й питання сталості бізнесу, збереження експертизи та майбутнього ринку праці. Саме тому ми працюємо не лише з ветеранами, а й із командами та керівниками», — пояснює Світлана Церковна.
У компанії наголошують: реінтеграція — це відповідальність усієї організації, а не лише HR-відділу. Для реалізації цього принципу було впроваджено «Пам’ятку для співробітників щодо основ спілкування з ветеранами», яка закладає базу для етичної комунікації. Менеджерів окремо готують до роботи з підлеглими, розвивають культуру підтримки та гнучкі підходи до організації праці. Крім того, на щорічній основі проводяться навчальні воркшопи для ветеранів і цивільних колег, що допомагає посилювати взаєморозуміння та формувати інклюзивне середовище.
Ефективність цих зусиль компанія оцінює комплексно, вимірюючи як соціальний вплив, так і конкретні бізнес-результати. Головними маркерами успіху є відсоток повернення людей до професійної діяльності, рівень їхнього утримання та адаптації в командах, а також залученість у робочі процеси. Величезне значення має і зворотний зв’язок від самої внутрішньої ветеранської спільноти.
«Соціальний ефект ми бачимо у зниженні бар’єрів, формуванні більш інклюзивної культури та підвищенні рівня взаємної довіри в командах. З бізнесової точки зору це також має стратегічку цінність. Ми зберігаємо професійну експертизу, підтримуємо безперервність операцій та отримуємо людей із високим рівнем відповідальності, стійкості й здатності працювати в складних умовах. Коли система реінтеграції працює якісно, це перестає бути лише соціальною функцією — це стає конкурентною перевагою компанії та інвестицією у стійкість бізнесу», — підсумувала Світлана Церковна.
Масштаб екосистеми
Найбільшу за обсягами платформу розгорнула група «Метінвест», чиї ремонтні підприємства та підрозділи «Метінвест-СМЦ» забезпечують сталевими рішеннями весь будівельний сектор країни. Кожен шостий співробітник компанії — а це понад 8000 людей — зараз перебуває у Збройних Силах. Загалом через армію пройшли близько 11 000 фахівців холдингу, і понад тисячу ветеранів уже прийняли назад у команду.
Екосистема реінтеграції компанії, яка отримала міжнародне визнання на премії Brilliance Awards у номінації Corporate Wellness, починається з повного медичного чекапу та оплати лікування. Для тих, хто потребує зміни профілю через втрату працездатності, на базі власного університету Metinvest Polytechnic діють безкоштовні програми перекваліфікації на нові інженерні, будівельні чи адміністративні спеціальності.
Окрім того, компанія адаптувала свої великі виробничі та складські майданчики під потреби людей з інвалідністю та запустила інститут внутрішніх амбасадорів — ветеранів, які допомагають новоприбулим колегам швидше та комфортніше увійти в робочий ритм колективу.
Держава також стимулює цей процес: будівельні компанії, які адаптують робочі місця для ветеранів з інвалідністю, можуть отримати від держави компенсацію до 106,5 тисячі гривень за придбане спеціальне обладнання чи меблі.
Зрештою, успіх повоєнної відбудови України залежатиме саме від того, чи зможуть державні фінансові стимули та корпоративні програми компаній підсилити одну одну та створити єдину працюючу систему.