18 березня в рамках Міжнародної виставки InterBuildExpo-2026 на засіданні круглого столу учасники розглянули питання «Нові технології будівництва у проєктах відновлення України».
Захід організувала Будівельна палата України разом з Академією будівництва України і КНУБА за підтримки ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».
У події взяли участь представники будівельних компаній, служб замовника, фірм-девелоперів з шести регіонів України, а також представники навчальних закладів будівельного профілю, члени Будівельної палати України та її партнери, народні депутати України і представники урядових структур.
Масштаби руйнувань та виклики для галузі
У вітальному слові Петро Шилюк, президент Будівельної палати України, Герой України, зазначив, що, незважаючи на війну, на страшні руйнування ворогом цивільних об’єктів та інфраструктури, вже зараз потрібно готуватися до повоєнного відродження країни, думати, які технології і підходи застосовувати, щоб повоєнні міста й села постали оновленими та сучасними.
Він нагадав, що потреба у відбудові безпрецедентних руйнувань, завданих ворогом, за даними міжнародних структур оцінюється у 558 млрд дол. США. Найбільших втрат зазнали:
- житловий фонд – 31,3% (знищено понад 3 млн одиниць житла);
- транспорт — 20,6%;
- енергетика – 12,7%.
Збитки довкілля вважаються найбільшими в сучасній історії Європи.
У період суворої зими 2025-2026 рр. тисячі будинків, мільйони громадян по всій країні тривалий час через ворожі «прильоти» залишалися без електро-, тепло- та водопостачання — базових умов існування.
У таких умовах живе країна та доводиться працювати будівельникам. На ефективності діяльності галузі позначається енергетична криза, зростання вартості будівництва. Виникає катастрофічний дефіцит кадрів: на будовах не вистачає орієнтовно 30% фахівців будівельних спеціальностей, насамперед кваліфікованих робітників.
Читайте також: V Міжнародна конференція імені П. М. Коваля «Відновлення та розвиток мостів: виклики, тренди, новації»
Стан ринку та інструменти фінансування
За словами Петра Шилюка, будівельникам все ж вдається утримувати ситуацію.
За офіційними даними, у 2025 році обсяги будівельного ринку в Україні в грошовому еквіваленті зросли на 24% порівняно з попереднім періодом, проте залишаються на третину нижчими від довоєнних показників. Введено в експлуатацію понад 9,66 млн кв. м житла – тобто йдеться про зниження на 2,1%.
На думку експерта, враховуючи загострення житлової проблеми через величезну кількість внутрішньо переміщених осіб і людей, що втратили домівки, інших категорій, що гостро потребують житла, нинішніх обсягів споруджуваних квартир критично недостатньо.
Для суттєвого збільшення житлового будівництва, відновлення зруйнованих ворогом об’єктів промислової та цивільної інфраструктури потрібно мати кошти.
У цьому, за словами Петра Шилюка, можна розраховувати на нові вітчизняні механізми фінансування і кредитування, іпотеку, і, звичайно, іноземні інвестиції, репарації, кошти від заморожених російських активів.
Цифровізація та ключові інновації
Проте навіть за наявності фінансування без нових підходів, сучасних і революційних технологій відбудувати країну на достойному рівні не вдасться.
Роботу над цим уже розпочали: 2025 рік став системним етапом у розвитку цифровізації у сфері будівництва та містобудування. Було суттєво розширено функціонування Єдиної державної електронної системи, введено в експлуатацію Містобудівний кадастр тощо.
Усі ці рішення профільного міністерства спрямовані на спрощення процедур, підвищення прозорості, автоматизацію контролю та формування єдиних цифрових стандартів для всієї країни.
Звісно, нове будівництво має передбачати застосування сучасних будівельних технологій, які зосереджені на автоматизації, економічності та швидкості зведення.
Ключовими інноваціями є:
- цифровізація та проєктування (BIM);
- 3D-друк — використання промислових принтерів для створення монолітних конструкцій, що знижує витрати матеріалів;
- модульні та каркасні технології;
- автоматизація й робототехніка: застосування дронів для геодезичного моніторингу та контролю якості робіт;
- енергоефективність: використання «розумних» покриттів, самовідновлюваного бетону, сонячних панелей для автономності будівель.
Мають застосовуватися й інші технології, які мінімізують людський фактор, підвищують точність виконання та забезпечують сталий розвиток галузі.
Президент Будівельної палати закликав галузеві науково-дослідні і проєктні організації, вчених Академії будівництва України, КНУБА більш предметно долучитися до діяльності, яка вже втілюється в країні.
Читайтк також: Світлана Луценко: «Експертиза — це не бар’єр для будівництва, а інструмент підвищення якості проєктних рішень»
Законодавчі ініціативи та нормативна база
До учасників зібрання звернулася очільниця Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Вона детально проінформувала про законодавче забезпечення діяльності будівельного комплексу, вітчизняного містобудування та осучаснення житлового законодавства.
Також пані Олена наголосила на врахуванні депутатами пропозицій будівельників, профільних громадських об’єднань щодо підвищення технічного рівня галузі, необхідності більш широкого застосування нових методів і технологій.
Учасники круглого столу звернулися до народних депутатів з проханням прискорити ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів та науково-технічного супроводу об’єктів, удосконалення процедури обстеження об’єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку» (реєстр. №6383).
На думку фахівців, це сприятиме пришвидшенню процесів відновлення України, впровадженню сучасних цифрових технологій у будівництві, підвищенню прозорості та ефективності галузі, а також інтеграції української будіндустрії до європейського простору.
Про діяльність профільного міністерства щодо створення умов для успішної роботи працівників будівельного комплексу, їх підготовку до відновлення країни, актуалізацію нормативної бази розповів директор департаменту просторового планування територій та архітектури Мінрегіону Євген Плащенко.
Виступи та пропозиції учасників
У межах події з доповідями виступили:
- Марина Величко, віцепрезидентка, голова Комітету Будівельної палати України з питань розвитку нових інформаційних технологій у будівництві, директорка компанії «Металомонтаж»;
- професор Іван Назаренко, президент Академії будівництва України.
Обговорення актуальної для будівельної галузі теми започаткував професор Олексій Дніпров, ректор КНУБА — провідного будівельного навчального закладу України, що виступив співорганізатором круглого столу.
Предметні пропозиції щодо розробки та впровадження нових підходів і технологій будівництва для відновлення України запропонували:
- Віктор Шинкевич, голова Дніпропетровської обласної організації роботодавців будівельної галузі, засновник – генеральний директор ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ» (м. Дніпро);
- Анатолій Беркута, віцепрезидент Будівельної палати України, заслужений економіст України;
- Василь Андреєв, голова профспілки працівників будівництва та промбудматеріалів України;
- професор Олена Бондар, членкиня EU BIM Task Group, провідна експертка офісу цифрового будівництва Держвідновлення;
- професор Володимир Судак, директор ТОВ «Міжрегіональний науково-аналітичний Центр «Інфобуд».
Досвідом роботи очолюваних структур поділилися:
- Владислав Гоц, директор ТОВ «ЦЕНТРБУДПРОЕКТ»;
- Роман Богдан, директор-власник ТОВ «Богдан девелопмент груп» (Житомирська область);
- Владислав Голдаковський, засновник ТОВ «Архітектурна група Голдаковського»;
- Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів;
- Іван Перегінець, віцепрезидент, голова науково-технічного центру Академії будівництва України;
- Микола Гречаниченко, директор ПрАТ «Сумський промпроєкт»;
- Валерій Цибух, заступник голови Української Ради Миру, співголова МГО «Екологічна безпека України» — партнера БПУ.
Підсумки засідання
Підбиваючи підсумки засідання, Петро Шилюк подякував колегам і партнерам, представникам владних структур, відомим в Україні вченим і практикам, які приїхали з різних регіонів України, за їх зацікавлені виступи, предметні оцінки і пропозиції, які будуть покладені в основу діяльності галузі в процесі підготовки до відновлення країни.
Президент БПУ відзначив високу зацікавленість учасників, подякував модератору заходу Станіславу Сташевському.
Рекомендації круглого столу надіслано керівним органам — вони стануть орієнтиром для подальшої роботи.