Український будівельний ринок переживає період глибокої трансформації. На «Українському будівельному конгресі 2026», який пройшов в Києві 23 червня 2026 року, обговорювали, яка стратегія розвитку формуватиме нові українські міста, пише РrofВuild.
Наші контакти: +38 044 361 92 79 | +38 067 912 89 29 |
![]()
Український будівельний ринок переживає період глибокої трансформації. На «Українському будівельному конгресі 2026», який пройшов в Києві 23 червня 2026 року, обговорювали, яка стратегія розвитку формуватиме нові українські міста, пише РrofВuild.
За кілька останніх років в українському суспільстві докорінно змінився запит до архітектури й будівництва. Тисячі ветеранів і ветеранок повертаються з фронту з пораненнями та обмеженнями мобільності, мільйони людей потребують доступного житла, лікарень, освітніх і адміністративних будівель.
Відповіддю на ці виклики стало оновлення нормативної бази. Нові та переглянуті ДБН суттєво посилили вимоги до доступності житлових і громадських будівель, а також чіткіше окреслили зони відповідальності всіх учасників процесу — від проєктанта і забудовника до замовника та громади. На жаль, на практиці питання безбар’єрності й досі часто зводять до формального виконання норм.
Будівельний майданчик чи великий завод неможливо поставити на паузу, навіть коли країна живе в умовах війни та гострого дефіциту кадрів. Сьогодні кожен девелопер та виробник будматеріалів опинився перед жорстким вибором: або місяцями шукати потрібних фахівців на виснаженому ринку, або навчитися якісно реінтегрувати тих, хто повертається з фронту.
Ветеранська політика перестала бути красивим пунктом у звітах про соціальну відповідальність і стала питанням фізичного виживання бізнесу. Великі гравці вже перебудовують свої внутрішні процеси під реалії, коли кожен десятий чи шостий співробітник має бойовий досвід, пише РrofВuild.
Збільшення поверховості житлових будинків в умовах щільної забудови не гарантує девелоперам зростання прибутків, а спроби нарощувати об'єми суто по вертикалі суттєво знижують фінансову ефективність проєктів. Моделювання на основі діючих ДБН довело, що підвищення висотності призводить до нелінійного зростання собівартості будівництва та скорочення частки корисної площі квартирі з 85% до 60%.
Більше про вплив містобудівельних та об’ємно-архітектурних вимоги на собівартість житлового будівництва розповів СЕО ТОВ "Лоджистракт", архітектор, інженер Євген Царьов.
Головними бар’єрами для участі бізнесу у проєктах відбудови України залишаються непередбачуваність регуляторної політики, складнощі з оплатою виконаних робіт, висока вартість страхування воєнних ризиків та нестабільність правил для інвесторів.
Вирішення цих проблем потребує переходу до передбачуваної державної політики, чіткого дотримання раніше задекларованих умов для інвесторів, а також ухвалення підготовлених Радою бізнес-омбудсмена регуляторних змін із урахуванням поточних потреб країни.