Перше півріччя 2025 року стали для будівельної галузі непростим випробуванням — економічні показники, нові правила та обмеження вплинули на динаміку розвитку ринку. За таких обставин рішення бізнесу мають ґрунтуватися на релевантній інформації, враховувати нові тренди та прогнози.
Саме темі аналітики ринку нерухомості був присвячений другий блок Business Club КБУ.
Під тиском
Будівельна галузь України нині перебуває під впливом низки економічних, ринкових і воєнних чинників та продовжує адаптуватися до викликів. Попри позитивні зміни — цифровізацію галузі, повернення доступного іпотечного кредитування тощо й нові можливості — зростання ринку залишається стриманим.
Помірне зростання ВВП, інфляція, що випереджає зростання будівельних цін, гострий дефіцит робочої сили, що ускладнює реалізацію проєктів, і зменшення інфраструктурних інвестицій створюють додатковий тиск. Це призвело до зниження загальних обсягів будівельних робіт. Проте не всі сегменти демонструють однакову динаміку: у той час як будівництво житлових і нежитлових будівель зберігає відносну стійкість, промислові проєкти та інфраструктура відчутно втратили темпи. Детальніше про це розповів старший консультант Pro-Consulting Андрій Мокряков.
Експерт виділив основні фактори, які впливали на галузь протягом останніх півроку і впливатимуть протягом наступного півріччя. Серед них — зростання ВВП, яке у першій половині 2025 року сягнуло 0,9%, водночас індекс інфляції (6,5%) перевищує індекс цін у будівництві (3,5%); посилення дефіциту робочої сили на ринку праці; введення електронних дозволів і цифровізація будівельних процесів, а також відновлення кредитування за державною іпотечною програмою «єОселя».
«Загалом обсяг витрат і обсяг доходів недостатньо великий для того, щоб ця різниця в зростанні могла активізувати ринок. Тому що переважна більшість інвесторів у житлову нерухомість — це здебільшого серійні інвестори, ніж населення, яке купує житло», — прокоментував пан Андрій.
Результати підбиття підсумків першого півріччя показали зниження обсягів будівельних робіт загалом з 86 до 82 мільярдів гривень (порівняно з першим півріччям 2024 року). Проте ситуація є досить оптимістичною для будівництва будівель. Водночас «просів» сегмент промислової нерухомості, приблизно на 30% знизились обсяги будівництва доріг, ліній електропередач та інших комунікацій.
Читайте також: Менше сталі — більше сировини: куди рухається українська металургія
Регіональні контрасти
Окремо було представлено аналітику Pro-Consulting щодо кількості виданих будівельних дозволів. Аналіз динаміки видачі документів свідчить про те, що фокус будівельної активності поступово зміщується. Якщо в регіонах, що найбільше постраждали від війни — східних, південних, – а також на заході країни спостерігається стабільне зростання активності, то в центральних і північних областях кількість дозволів помітно зменшується.
Так, частка виданих дозволів у східних і південних регіонах зросла: 15,3% у 2024 році та 19,3% у 2025-му, а в західних регіонах — 40,1% та 45,8% відповідно у попередньому та поточному роках. Разом з цим помітна негативна динаміка щодо виданих дозволів у центральних і північних областях: 28% у 2024-му та 18,5% у 2025 році.
Позитивна динаміка
В останні роки будівельна галузь демонструє ознаки активного відновлення, що позначається і на ринку матеріалів. Зростання попиту стимулює як українських виробників, так і імпортерів, забезпечуючи стабільне постачання ключових ресурсів для відбудови країни.
Згідно з висновками аналітиків Pro-Consulting, на ринку будівельних матеріалів переважно помітна позитивна динаміка. Зокрема, це стосується сегмента металевих виробів, зафіксовано суттєве зростання обсягів постачання цементу, теплоізоляційних матеріалів та стінових матеріалів — цегли, газобетонних блоків. Зростання відбувається як за рахунок внутрішнього виробництва, так і імпорту.
Читайте також: Огляд ринку будівельного скла в Україні
Прогнози та поради
Попри виклики, будівельна галузь України поступово адаптується до умов, які постійно змінюються, і формує орієнтири подальшого розвитку. Її майбутнє визначатиме низка ключових трендів — від залучення іноземних інвестицій до впровадження сучасних технологій і механізмів захисту бізнесу.
Серед основних прогнозів та очікувань щодо майбутнього будівельної галузі компанії Pro-Consulting — подальше залучення іноземних інвестицій у галузь, стабілізація цін, продовження цифровізації будівництва, розвиток відновлювальної енергетики і малої маневреної генерації, енергонезалежність, а також розвиток законодавчої бази для ДПП, втілення проєктів відновлення та поширення страхування воєнних ризиків.
В умовах постійної загрози руйнувань будівельна галузь потребує дієвих механізмів захисту інвестицій. Одним із ключових інструментів є страхування воєнних ризиків — воно може стати запорукою стабільності для забудовників і виробників матеріалів, оскільки забезпечить компенсацію як для будівництва будівель, так і для нових заводів з виробництва будівельних матеріалів. Це особливо потрібно з огляду на регулярні руйнування наявних в Україні потужностей.
«Ми бачимо в цьому перспективу, ми бачимо, що це дуже важливо для ринку, але чекаємо на ті зміни, які позитивно будуть впливати на галузь», — підкреслив пан Андрій Мокряков.
Читайте також: Яким був 2025 рік для ринку нерухомості: ключові підсумки
Аналітика ринку житлової нерухомості
Незважаючи на виклики війни та складну економічну ситуацію, ринок житлової нерухомості в Україні зберігає здатність до поступового відновлення та розвитку. Попри відносну стабільність обсягів стартів нових житлових комплексів, географія будівельної активності істотно змінюється. Про ключові тенденції першого півріччя 2025 року розповіла директорка з розвитку ЛУН Олена Унаньян.
Один із найбільш позитивних індикаторів ринку — ріст обсягів введеного в експлуатацію житла.
«Ми бачимо зростання введення житла — лише у першому кварталі 2025 року здано майже 2 млн квадратних метрів — це більше, ніж у 2024 році», — зазначила пані Олена. На думку експертки, це вказує на поступове завершення раніше заморожених проєктів і повернення довіри до первинного ринку.
Дані ЛУН свідчать про те, що девелопери продовжують працювати над новими проєктами, а попит на житло й оренду зберігається навіть у складних умовах. У першому півріччі 2025 року стартували 104 нові житлові комплекси, що майже дорівнює показнику за аналогічний період минулого року, а саме — 105 ЖК.
Водночас змінюється географічний розподіл будівельної активності. Так, Львів уперше обійшов Київ за кількістю нових житлових комплексів — на 28% більше нових проєктів. Високу динаміку показали Київ та Київська область — +22% до стартів нових проєктів.
Натомість у традиційно активних регіонах, таких як Івано-Франківська та Закарпатська області, зафіксовано спад темпів.
Читайте також: Гривня у фокусі: основні тренди та можливі сценарії курсу
Неочікувані зміни
Однією з найбільш помітних тенденцій на ринку нерухомості цього року стало зміщення балансу між первинним і вторинним житлом. У низці регіонів саме «вторинка» виявилася дорожчою за новобудови, що є нетиповим явищем для українського ринку.
Ціни на новобудови в Україні у першому півріччі продовжували зростати, хоча ріст був нерівномірний по регіонах. Наразі за темпами зростання вартості квадратного метра лідирує Одеса — із показником +19% за півроку. Миколаїв та Київська область додали по +8%. Ріст цін у ЛУН пояснюють низкою факторів: подорожчанням будівельних матеріалів, девальвацією гривні, відновленням інфраструктури, а також стабільним попитом на якісне житло.
Водночас несподіваною для гравців стала тенденція на вторинному ринку житла — у деяких регіонах ціни перевищують ціни на первинне на 10–15%. Особливо виразна ситуація в Ужгороді, де різниця сягає 46%.
«Найдорожчі однокімнатні квартири на вторинному ринку — у Києві, Львові та Ужгороді, де вартість може досягати $65 тис.», — наголосила Олена Унаньян.
Експерти пояснюють це зростанням попиту на готове до проживання житло та обмеженою пропозицією в безпечних і привабливих для життя регіонах.
Читайте також: Ринок офісної нерухомості Львова стабілізувався та очікує введення нових площ
Стійкий сегмент
Ринок оренди залишається вкрай чутливим до внутрішньої міграції, пов’язаної з безпековими факторами. Проте й він довів здатність адаптуватися до нових умов. За перше півріччя 2025 року в Києві вартість оренди зросла на 8%, в Одесі — на 15%, водночас у Львові залишилася майже без змін. Нині найдорожчою є оренда в Києві та Ужгороді: щомісяця за однокімнатну квартиру потрібно заплатити до 19 тис. грн.
«На тлі повномасштабного вторгнення ринок оренди в Україні показав здатність до адаптації — сьогодні він потребує нових підходів і регулювання», — наголосила пані Олена.
Загалом аналітика за перше півріччя вказує на те, що ринок житла в Україні продовжує демонструвати стійкість і високу адаптивність. Відновлюються проєкти, зростає обсяг введеного в експлуатацію житла, девелопери розширюють географію будівництва, а орендний ринок вимагає нової моделі взаємодії.
Офіси столиці
Ринок офісної нерухомості Києва у першому півріччі 2025 року залишається динамічним і адаптивним до потреб компаній. Попит на офісні площі поступово зростає на тлі скорочення пропозицій. У цьому контексті старша консультантка з офісної нерухомості CBRE Ukraine Анастасія Качан представила ключові тенденції, цифри та прогнози щодо майбутнього столичного офісного сегмента.
За її словами, орендна активність з боку малих і середніх компаній зберігається, проте офісний ринок втрачає площі. Так, попит на офіси збільшився на 16% та становить 82 тис. кв.м. Водночас пропозиція зменшилася на 3% або 2,1 млн кв.м через пошкодження будівель з офісами — близько 20 тис. кв.м.
Експертка звернула увагу на те, що влучання в офіси спричинило додатковий попит з боку резидентів цих офісів. Відповідно, саме вони сформували 20% того попиту, який виник на ринку в першому півріччі. Нині вакантність на ринку становить близько 21%.
«Ефективна прайм-ставка — це ставка за найкращі приміщення, найкращих об’єктів оренди, найвища досяжна ставка. Раніше ми її подавали як один показник, зараз ми її подаємо як ранжування — від і до. Раніше на ефективну ставку впливали якість приміщення та його розташування, і вони всі були плюс-мінус зіставні. Зараз на ці характеристики впливає багато різних чинників», — пояснює пані Анастасія.
За словами старшої консультантки з офісної нерухомості CBRE Ukraine, зараз спостерігається велика кореляція з розташуванням бізнес-центру. Йдеться вже не тільки про близькість до метро, а й також про наближеність до інфраструктурних чи військових об’єктів.
«Кожен бізнес-центр фактично нині може взагалі не підпорядковуватися законам ринку в цьому субринку чи в цьому районі», — повідомила Анастасія Качан.
Орендна активність станом на зараз є відносно стабільною і поступово зростає, починаючи з 2022 року. Особливу роль відіграють малі та середні бізнеси, а також IT-компанії, які зберігають провідні позиції серед орендарів. Проте інші сфери теж досить активні — зокрема, в останні місяці спостерігається підвищення попиту з боку військової сфери. Тож ринок нині до цього адаптується і пропонує більш складні механізми задоволення потреб саме цього сектору.
Читайте також: Ринок оренди під тиском війни: безпека, автономність і нова географія попиту
Тренди сегмента
Експертка CBRE також описала ситуацію з майбутньою пропозицією. Вона нагадала, що з 2020 року зберігається тренд, коли заявлено більше площі, ніж фактично вводиться. У 2025-му очікується, що цей тренд збережеться через те, що для багатьох об’єктів сповільнилися темпи будівництва. Ще одним чинником є мала кількість стартів нових об’єктів — це пов’язано насамперед з високою вакантністю на ринку.
У першому півріччі спостерігалися й інші тренди на офісному ринку столиці. Серед ключових — тренд на оптимізацію витрат, який зберігає актуальність: компанії, що переїжджають, переважно скорочують орендовані площі. Ще один акцент стосується критеріїв вибору: попит сфокусований на офісах із готовим ремонтом. Менш популярними є приміщення без fit-out, оскільки орендарі не готові інвестувати у капітальні витрати. Як і раніше, фокус зберігається на якісних і безпечних об’єктах з облаштованими укриттями для безперебійної роботи.
Орендарі з військового та медичного секторів уже формують попит на нові площі — примітно, що дедалі частіше вони розглядають не лише оренду, а й купівлю приміщень.
Ще один тренд, вартий уваги, — поширення у професійних бізнес-центрах практики поділу великих площ/поверхів на менші лоти з можливістю ремонту «під ключ» від орендодавця.
Утім, будівництво нових бізнес-центрів не відбувається — на ринку продовжують завершуватися проєкти, які були розпочаті до повномасштабного вторгнення росії. Загалом у першій половині року офісний ринок Києва демонстрував поступову стабілізацію: зростання попиту, попри скорочення пропозиції та високу вакантність. Надалі ринок залежатиме від гнучкості пропозиції та здатності адаптуватися до нових умов — зокрема, забезпечити орендарям безпечні та готові до використання простори.
Склади та логістика
Ринок складської та логістичної нерухомості у першому півріччі демонструє впевнену динаміку відновлення після потрясінь воєнного часу. Попит на оренду суттєво зріс, а рівень вакантності залишається найнижчим серед усіх сегментів комерційної нерухомості. Це свідчить про стабільне зростання ролі складів і логістичних центрів у підтримці бізнес-процесів, особливо для ритейлу та логістичних компаній. На ринку знову активізувалася девелоперська діяльність, зокрема з боку великих іноземних гравців, що сигналізує про довіру до українського ринку.
Детальні тенденції та прогнози представила директорка департаменту складської та логістичної нерухомості CBRE Ukraine Наталія Сокирко.
У перші шість місяців року попит на оренду становив 109 тис. кв. м або +27% попереднього року, що свідчить про поступове відновлення активності на тлі реалізації відкладеного попиту. Наразі загальна пропозиція на ринку досягла 1,47 млн кв. м і додала +5,3% з початку року. Позитивним є те, що вакантність знизилася і залишалася на рівні 3%, що є найнижчим показником серед усіх сегментів комерційної нерухомості. Нині базова щомісячна орендна ставка у Київському регіоні становила $4,7-$5,7 за кв. м без ПДВ та OPEX і свідчить про зростання на рівні 2% до року раніше. Нова пропозиція за півріччя становила 107 тис. кв. м, збільшившись на 14%.
«Ринок складів пережив важкі часи у 2022 році, коли було знищено близько 20% складських площ», — зазначила Наталія Сокирко, нагадуючи про передумови нинішньої активності та виклики попередніх років.
За словами експертки, попит формують насамперед логістичні компанії та гравці роздрібної торгівлі. Активність фармакологічного сектору також зберігається, а от виробничі компанії здебільшого переходять на послуги 3PL. Експерти компанії дійшли висновку, що угоди першого півріччя здебільшого були результатом розширення чи релокації — тобто це не нові гравці, а ті, хто вже працював на ринку, адаптувався до викликів і почав повертатись до стратегічного планування.
На цьому тлі девелоперська активність знову набирає обертів. Попри те, що будівництво зупинилося у 2022 році, нині спостерігається повернення інтересу як з боку українських, так і міжнародних інвесторів. Зокрема, компанія White Star Real Estate придбала 40 гектарів біля Бучі у Київській області для створення індустріального парку.
Аналітики CBRE також відзначають зростання спекулятивного будівництва: у другій половині року очікується введення ще близько 100 тис. кв. м. нових площ. Серед найбільш очікуваних проєктів — відбудова RLC площею 44 тис. кв. м і West Gate Logistics площею 55 тис. кв. м, логістичні комплекси Чайки V площею 58 тис. кв. м і Олександрівський III площею 41 тис. кв. м, а також комплекс JOULe Alterra II & III площею 10 тис. кв. м. Тож спекулятивне будівництво триватиме й надалі: 74% майбутньої пропозиції у другому півріччі 2025 року припадатиме на спекулятивний ринок, а 26% площі — під власні потреби власників.
Ситуація на ринку Львова також демонструє зростання. Загальна пропозиція по місту становить 298 тис. кв. м, а середня орендна ставка тримається на рівні $6-$6,5 за кв. м на місяць, що вище, ніж у Києві. Зокрема, це пояснюється тим, що компанії дедалі активніше розглядають західні регіони для диверсифікації ризиків і розміщення своїх складів завдяки відносній безпечності регіону.
«Це все одно рух, тому що через рік, через два ми все одно побачимо цю зміну ринку, переформатування», — підсумувала Наталія Сокирко.
Читайте також: Кредити для бізнесу у 2025 році: хто позичає, на що і під які відсотки
Банки та кредити
Іпотечний ринок в Україні перебуває на етапі трансформації, поєднуючи поступове зростання обсягів кредитування з новими викликами. Програма «єОселя» залишається ключовим драйвером, забезпечуючи переважну частку виданих іпотек, проте її умови істотно вплинули на скорочення кредитування на вторинному ринку.
Банки поступово нарощують іпотечні портфелі, однак доступність продукту залишається обмеженою через невелику кількість активних гравців і суворі умови видачі. Про ці тенденції та перспективи розповіла перша заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Олена Дмітрієва.
За словами експертки, станом на 1 травня 2025 року українські банки видали іпотечних кредитів на суму понад 35 млрд грн — це лише 3% від загального кредитного портфеля банківського сектору.
Нові іпотечні кредити в Україні наразі видають лише 11 із 60 або 18% банків, серед них чотири державні та сім банків з приватним капіталом. При цьому понад 88% усіх нових кредитів припадає на п’ять банків.
Лише шість банків надають іпотеку під заставу майнових прав. Банки іноземних банківських груп не розглядають ринок іпотечного кредитування.
Олена Дмітрієва зазначила, що за останній рік іпотечні портфелі банків у грошовому вимірі зросли на 21%. Водночас кількість виданих кредитів майже не змінилася. Частка проблемних іпотек наразі становить 9% — на 1,5 в.п. менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення росії.
Також банкірка зауважила, що обсяги іпотечного кредитування досі не повернулися до довоєнного рівня: у 2024 році було видано 82% від кількості кредитів, виданих у 2021 році.
«Головна тенденція 2025 року — це різке скорочення іпотеки на вторинному ринку. Станом на перше травня, порівняно з аналогічним періодом 2024-го, кількість таких кредитів зменшилася на 64%. Це пояснюється зміною параметрів «єОселі» — тепер на «вторинці» можна придбати тільки об’єкти, які були введені в експлуатацію понад три роки тому. Водночас поступово зростає частка іпотеки під заставу майнових прав: 17% у 2025 році проти 5% за перші чотири місяці минулого року», — наголосила пані Олена.
Щодо програми «єОселя», то, за словами експертки, вона залишається головним драйвером розвитку іпотеки в Україні. Частка виданих за нею кредитів перевищує 95% від загальної кількості іпотечних позик.
Нова стратегія
На тлі ситуації на іпотечному ринку Національний банк України у червні 2025 року затвердив нову Стратегію розвитку іпотечного кредитування, яка має на меті створити більш передбачувані й безпечні умови для позичальників.
«Громадян цікавить, якими будуть умови страхування воєнних ризиків, на який термін надаватимуть кредити, якими будуть іпотечні ставки тощо, — розповіла Олена Дмітрієва. — Саме тому поки що зарано робити глибокий аналіз цієї Стратегії — вона має врахувати ці та інші ключові питання, які хвилюють людей».
Головне завдання Стратегії розвитку іпотечного кредитування — забезпечити за рахунок іпотечного кредитування зростання попиту на нерухомість. Втілення в життя засад документа передбачає досягнення кількох стратегічних цілей. Насамперед знизити рівень ризиків — це передбачає забезпечення страхування воєнних ризиків, поліпшення регулювання будівництва житлової нерухомості з метою зниження ризиків недобудови та підвищення прозорості продажу нерухомості на всіх етапах будівництва.
Друга ціль — доступне і зрозуміле кредитування за рахунок удосконалення моделі державної підтримки, розкриття інформації про деталі кредиту згідно з європейськими нормами та відкритого доступу до інформації про ціни на ринку житлової нерухомості. Третя ціль — захист прав кредиторів завдяки оновленню процедур врегулювання проблемної заборгованості та імплементації європейських стандартів стягнення проблемних кредитів.
Експертка також зачепила питання щодо плану стратегічного розвитку компанії «Укрфінжитло» на 2025-2029 роки. Зокрема, у плані йдеться про масштабування програми «єОселя» та видачу 70 тис. іпотечних кредитів за п’ять років. Оновлена стратегія передбачає перехід до фінансування з фіскальних і нефіскальних джерел.
Окремий напрям стратегії — цифровізація, що передбачає запуск мобільного застосунку для позичальників, створення єдиної платформи житлових програм із доступом до держреєстрів і платіжних систем, електронну чергу для держпрограм, а також автоматизацію оцінки, страхування та огляду майна.
Читайте також: Закон і робоча сила
Імпорт та експорт будматеріалів
У першому півріччі цього року імпорт та експорт будівельних матеріалів стали важливим індикатором темпів відбудови і стану галузі. З одного боку, Україна активно імпортує цементні вироби, теплоізоляцію та керамічну продукцію, покриваючи критичний дефіцит у регіонах, які зазнали руйнувань. З іншого — зберігається стабільна динаміка експорту сухих сумішей, гіпсових виробів і металоконструкцій, що підтверджує конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках. Такий баланс дозволяє галузі не лише задовольняти внутрішній попит, а й формувати довіру серед іноземних партнерів. 
Саме ці тенденції у своєму огляді окреслила Тетяна Горго, керівниця відділу постачання будівельних матеріалів компанії FTP.
За словами експертки, імпорт та експорт сьогодні є не лише цифрами, а показником здатності галузі швидко реагувати на виклики відбудови й адаптуватися до нових умов. Український ринок будівельних матеріалів активно реагує на виклики масштабної відбудови: зростає локальне виробництво, налагоджуються нові логістичні маршрути, формуються нові підходи до імпорту та експорту.
Представлена аналітика охопила шість основних категорій товарів. Результати аналізу показали, що Україна імпортувала значні обсяги цементних виробів, теплоізоляційних матеріалів і покрівельної кераміки. Експерти пояснюють, що це зумовлено відсутністю серійного виробництва частини продукції на внутрішньому ринку. Серед лідерів імпорту — Польща, Угорщина та Туреччина.
Тетяна Горго нагадала, що імпорт таких категорій, як теплоізоляція, сухі суміші, керамічні вироби, залишається стратегічно важливим для оперативного закриття потреб будівництва, особливо в регіонах із руйнуваннями.
За останні пів року експорт сухих сумішей, металоконструкцій та гіпсових виробів продемонстрував стабільну динаміку, що свідчить про конкурентоспроможність українських виробників. Ключовими напрямами експорту будматеріалів стали Молдова та країни ЄС, що демонструє довіру міжнародних партнерів.
Утім, попри зростання обсягів імпорту, внутрішнє виробництво поки що покриває лише 7,4 млн тонн із приблизних потреб у 35 млн тонн, що демонструє великий потенціал для розвитку українських підприємств.
«Коли я досліджувала ці показники, мене вразили обсяги нашого експорту. Це великі кошти для бюджету й економіки, що дуже важливо для відбудови в майбутньому. Відбудова України — це марафон, а не спринт, тому я впевнена, що в наступному півріччі показники щодо експорту будуть досить високі, можливо, буде зростання», — вважає пані Тетяна.
Експертка також наголосила, що FTP, як аналітичний та логістичний партнер будівельної галузі, допомагає бачити тенденції, планувати закупівлі, знаходити надійних партнерів і зміцнювати позиції українського бізнесу — як всередині країни, так і за її межами.
Читайте також: Брухтозаготівля на роздоріжжі: чому Україні потрібен чесний компроміс, а не заборони
Погляд крізь арматуру
Ринок металопрокату в Україні перебуває у стані активних трансформацій, відображаючи як внутрішні тенденції відбудови, так і глобальні виклики. Особливу увагу експерти зосереджують на сегменті арматури, адже саме він найбільше пов’язаний із будівельною галуззю, яка сьогодні є драйвером економіки. Попит та споживання демонструють позитивну динаміку, що підтверджує повернення будівельних і виробничих процесів до більш системного масштабу. Водночас ринок адаптується до нової географії: значна частка попиту зміщується на захід країни, тоді як на сході арматура використовується здебільшого для захисних і критичних інфраструктурних об’єктів. Не менш важливим чинником є й світові тенденції: Україна втратила позиції ціноутворювача і тепер орієнтується на зовнішні ринки.
Аналітичні дані щодо ринку металопрокату та, зокрема, арматури презентував генеральний директор Vartis Роман Анзін.
У першому кварталі 2025 року спостерігалася тенденція до підвищення як попиту, так і споживання — 351 тис. тонн, завдяки значному використанню листового та трубного металопрокату у машинобудівній галузі.
У сегменті арматури спостерігається тенденція до зростання на 3-4%. У другому кварталі динаміка споживання арматури покращилася — 166 тис. тонн у другому проти 143 тис. тонн у першому кварталі.
Основним споживачем цієї продукції є будівництво, що забирає 72% від ринку споживання. Ще один досить великий сегмент — виробництво, на яке припадає 26% ринку споживання, і 2% — це інфраструктура.
«Перший квартал за цінами і динамікою був значно гірший, ніж 2024 рік, у другому кварталі спостерігалося відчутне зростання. Ми очікуємо, що ця тенденція збережеться, і до кінця року ми досягнемо обсягів 2024 року і навіть трохи більше», — прокоментував пан Роман.
Поточний рік демонструє продовження зміщення більшої частки ринку на захід, що є результатом поєднання логістичних переваг, попиту з боку приватного будівництва та відновлювальних проєктів.
«Тенденція вказує на те, що зараз центральний регіон утримує свої позиції. Проте більше будується західний регіон, і, що цікаво — східний регіон, де споживання арматури зумовлено будівництвом захисних споруд, підземних шкіл та інших подібних інфраструктурних проєктів, які споживають арматуру», — додав експерт.
На жаль, Україна перейшла від стадії, коли диктувала ціни на міжнародних ринках, до підлаштування під ціни імпорту. Одним із великих ринків, на які нині орієнтується Україна, є ринок Туреччини.
У 2021 році ціни на арматуру на міжнародних ринках сягали майже 800 доларів, але ціна поступово знижувалася і нині становить 500 доларів за тонну. На думку експертів, ця тенденція вказує на стагнацію ринку, його перебування на дні цінової політики як у сфері арматури, так і металу загалом.
Узявши до уваги довгострокову динаміку, можна побачити зміну тренду кожні 3-4 роки. Якщо 2024 рік показував падіння цін, і 2025-й продовжує показувати падіння, то 2026 рік демонструватиме більш стабільні ціни, що буде зумовлено зростанням попиту.