В умовах великої відбудови Україна активно шукає сучасні ефективні рішення й надійних міжнародних партнерів. Однією з платформ для діалогу про співпрацю став форум «Сучасні фінські технології, обладнання і досвід – для відбудови України», який організувала Конфедерація будівельників України за підтримки Посольства Фінляндії в Україні. Які питання порушувалися під час обговорення та які перспективи співпраці – у нашому огляді.
Фінляндія – Україна: сильні сторони
Захід відкрив Лев Парцхаладзе, президент КБУ, словами вдячності Фінляндії за підтримку України у непростий для неї час.
«Фінляндія — одна з найактивніших країн, що підтримують Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Ми щиро вдячні фінському уряду, бізнесу, галузевим асоціаціям і всьому фінському народу за цю допомогу. Особлива подяка Посольству Фінляндії в Україні – за ініціативність і постійну підтримку українсько-фінських ділових контактів», – зазначив він.
У своєму виступі пан Лев наголосив, що фінський досвід повоєнного відновлення є надзвичайно цінним у контексті української відбудови, а український ринок – відкритий і перспективний для іноземних інвесторів. Дійсно, Фінляндія – серед тих країн, що демонструють справжню солідарність з Україною, послідовно підтримуючи її на шляху відновлення та розвитку. Фінські компанії відзначають нашу будівельну галузь як одну з найперспективніших і найдинамічніших у світі за рівнем упровадження та розвитку сучасних технологій і постійно в неї інвестують. Тож заклик «Разом до перемоги», який неодноразово лунав під час форуму від фінських колег, – це не просто слова підтримки, а підтвердження реального партнерства та спільної роботи заради майбутнього.
З вітальним словом на форумі виступила Яана Реколайнен, головна виконавча директорка EastCham Finland – міжнародної торгово-промислової палати, яка підтримує фінські компанії, що виходять на український ринок і ведуть тут бізнес. Однією з її місій є заохочення фінських компаній розглядати Україну не лише з точки зору відбудови, а й як довгострокове бізнес-середовище.
Пані Яана звернула увагу на важливість швидкої реалізіції проєктів, зокрема у житловому секторі та критичній інфраструктурі – йдеться про створення сучасної, стійкої, екологічної інфраструктури на основі новітніх технологій. Вона наголосила, що фінські компанії готові долучатися до цього процесу, але лише за умови тісного партнерства з українською стороною.
«Ми бачимо в Україні перспективне середовище для ведення бізнесу у довгостроковій перспективі. Фінські компанії володіють сучасними технологіями, які можуть допомогти Україні не лише відбудуватися, а й зробити це краще, екологічніше та більш стійко. Але ми не працюємо самостійно. Нам потрібні українські партнери, і саме це є нашою місією – поєднувати фінські компанії з українськими та об’єднувати сильні сторони з обох боків», — зазначила Яана Реколайнен.
Під час форуму розглянули можливості партнерства та використання передових фінських технологій для підтримки відбудови України.
Генрі Рійхімякі, старший спеціаліст з питань торгівлі та відбудови Посольства Фінляндії в Україні, зазначив, що з початку повномасштабної війни Фінляндія надає Україні всебічну допомогу, зокрема гуманітарну, фінансову та координаційну підтримку. Сьогодні ж основний фокус спрямовано на розвиток торговельних відносин і налагодження ділових контактів між компаніями двох країн. Експерт акцентував увагу на важливості практичного підходу, який цінується як в Україні, так і в Фінляндії.
Читайте також: Тарифний шок: чому економіка не витримає подорожчання електроенергії та логістики
Виклики та рішення
Перший блок дискусії було присвячено обговоренню теми «Інноваційний дизайн і швидке проєктування: фінський досвід для сучасної відбудови». Учасники зосередили увагу на модернізації державного регулювання та будівельних норм, впровадженні префаб-технологій і фінського досвіду у швидкому проєктуванні житла. Особливий інтерес викликали питання державної політики щодо створення умов для інвесторів і використання сучасних будівельних рішень.
Першочергово відбудову потрібно підтримати нормативно та законодавчо. Сучасна система має створювати прозорі та привабливі умови для інвесторів і підкреслити потребу в реформуванні дозвільної системи та адаптації українських процедур до європейських стандартів. На цьому наголосила Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Голова партії «Слуга Народу».
Пані Олена назвала чотири ключові виклики галузі: формування інвестиційної довіри; нестача чіткого планування, визначення пріоритетів і термінів реалізації проєктів у громадах; необхідність покращувати технічні норми для впровадження інновацій, а також застарілі підходи до формування кошторисів.
На думку експертки, першу проблему можна вважати ключовою, і жодне рішення – як на рівні законодавства, так і на рівні Кабміну – не допоможе, оскільки це величезна робота всіх інституцій поряд з учасниками ринку.
«Це праця локальних влад, оскільки відновлення і відбудова обов’язково відбуватимуться із самого низу. І лідерами цих процесів будуть громади, які визначатимуть, яким чином така відбудова відбуватиметься», – впевнена Олена Шуляк.
Друге, на її думку, питання, яке потребує величезної уваги з боку і безпосередньо законодавця, і органів виконавчої влади, пов’язане з плануванням. Адже нині складно відповісти на запитання щодо послідовності реалізації проєктів у певній громаді. Нардепка зазначила: незважаючи на те, що в Україні запустили цифрову систему DREAM і в держави вже сформовано єдиний портфель управління проєктами, питання планування залишаються надзвичайно важливими, а подекуди – відкритими.
На сьогодні громади й області оновлюють свої стратегії розвитку. Паралельно з 1 січня 2025 року вони повинні працювати з оновленою містобудівною документацією – планами просторового розвитку. Але на прохання громад їх обов’язковість перенесли на 1 січня 2028 року. Утім, попри відтермінування, «домашні завдання» громад ніхто за них не виконає.
«Їм потрібно буде обов’язково знайти фінансування, розробити нову сучасну містобудівну документацію, щоб вона корелювалася з усіма стратегіями розвитку. І після цього інвесторам буде набагато легше розуміти, яким чином, які проєкти, у який термін, з якими пріоритетами будуть реалізовувати в тій чи іншій громаді», – переконана голова Комітету містобудування.
Важливим також лишається питання кадрів та професійно-технічної освіти. Олена Шуляк нагадала, що зараз представники бізнесу можуть формувати професійні стандарти – вони можуть виступати замовниками і визначати запит на ту чи іншу кваліфікацію.
Фінський досвід уже використовується в українських технічних документах щодо проєктування і будування захисних споруд. Про це повідомила Катерина Іванова, начальниця відділу нормативного забезпечення Департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України. Вона додала, що активно триває робота й у сфері цифровізації, яка є необхідним компонентом усіх напрямів роботи, оскільки забезпечує повну прозорість будівельних послуг і пришвидшує будівельні процеси.
Поступово відбувається гармонізація українського законодавства з європейським. Так, уже було імплементовано 305 Регламент ЄС. Розроблено понад 250 національних стандартів у сфері будівельної продукції. Міністерство також забезпечило гармонізацію нормативної бази в Україні у сфері проєктування конструкцій з нормативною базою ЄС, а саме – прийнято як національні стандарти частини єврокодів. Протягом останніх років розроблено понад 20 стандартів у сфері проєктування конструкцій за єврокодами.
Пані Катерина нагадала про дію ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення, а також містять дані про особливості необхідних захисних властивостей, види захисних споруд та вимоги до виходів.
Також своїм досвідом поділилися представники фінських компаній – керівний директор компанії MTPartners Ltd, партнерської компанії Best-Hall Ltd Йорма Сивяярві, керівниця проєкту A-insinöörit Ольга Храмешкіна і директор Пейкко Україна Юрій Тромса. Зокрема, пан Юрій наголосив на тому, що відбудова України потребуватиме інженерних рішень нового покоління – енергоефективних, економічно вигідних і швидких у реалізації. Таким досвідом може поділитися фінський бізнес і стати надійним партнером для українського ринку.
Читайте також: Сталий розвиток у відбудові: чому сертифікація стає ключем до інвестицій
Ефективно і надійно
Другий блок форуму «Сталевий каркас і технології ефективного будівництва» був присвячений технічним рішенням – фундаментобудуванню, сталевим конструкціям, енергоефективності та екологічності споруд. Спікери представили конкретні приклади рішень і технологій, що вже використовуються або можуть бути масштабовані в українських громадах.
Директор ДУ «Фонд енергоефективності» Єгор Фаренюк представив чинні програми, спрямовані на модернізацію житла та підтримку громад – «Енергодім», «ВідновиДІМ» і «ГрінДім». Наприклад, у рамках «Енергодім» середня вартість термомодернізації становить всього 4 000 грн за м².
Експерт наголосив, що іноземні компанії можуть безперешкодно брати участь у реалізації проєктів, якщо відповідають технічним вимогам. За рахунок проєктів вдалося досягти скорочення викидів CO2 більш як на 90 тис. тонн щорічно – це еквівалент шести з половиною мільйонів дерев, що підкреслює екологічний ефект програм.
Практикою міжнародної співпраці з Фінляндією поділився перший заступник Криворізького міського голови Євген Удод. Кривий Ріг активно розвиває партнерство з містом Еспоо, починаючи з освітніх ініціатив і переходячи до бізнес-проєктів. У місті створено понад 300 об’єктів соціальної інфраструктури, які мають потенціал для реалізації енергосервісних проєктів і залучення інвесторів. Також місто розвиває індустріальний парк «Кривбас» – платформу, яка залучає інвестицій.
Аналітику щодо типів конструктивних систем будівель – панельних, монолітно-каркасних і безкаркасних – з погляду їх стійкості до надзвичайних впливів, зокрема вибухів та прогресуючого руйнування, представив директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» Геннадій Фаренюк. Він наголосив, що кожен тип має свої переваги та обмеження, а вибір рішень має ґрунтуватися на технічних розрахунках, а не на припущеннях. Окрему увагу було приділено питанням підсилення конструкцій та ефективності типових проєктів у процесі відбудови.
Представники фінського бізнесу – CEO Machinist Іванна Рукін, бізнес-директор Ruukki Україна Юрій Обух і CEO Trook Магнус Лаас – проінформували щодо інноваційних технологій.
«Усі ми дуже чекаємо відбудови України, і плануємо активно брати участь у відновленні», – зазначив Юрій Обух.
Читайте також: Інноваційний хаб у рівному:цифрові рішення для сучасної інфраструктури
Інженерні рішення та логістика
У третьому блоці форуму обговорили тему «Цифровізація, логістика, інженерні рішення: технології майбутнього для відбудови». У фокусі дискусії – державні інструменти підтримки бізнесу, адаптація європейського законодавства в будівельній сфері, цифрові платформи та інновації, що формують нову якість інфраструктури.
Певні інструменти підтримки фінських компаній працюють в Україні – про це розповів старший спеціаліст з питань торгівлі та відбудови Посольства Фінляндії в Україні Генрі Рійхімякі. Він додав, що їхній уряд адаптував свої експортні механізми для сприяння відновленню України. Зокрема, Finnvera надає фінансові гарантії фінським експортерам, що знижує ризики для бізнесу і створює безпечні умови для міжнародної кооперації. Серед доступних інструментів – коротко- та довгострокові експортні гарантії, страхування кредитів і підтримка через програму Finnpartnership.
Про оновлення в українському регулюванні обігу будівельної продукції, яке проходить гармонізацію з європейськими вимогами, розповіла заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування України Наталія Дюжилова. Вона зазначила, що Україна вже впровадила положення Регламенту ЄС №305 і почала реалізацію норм майбутнього Регламенту №3110. Зокрема, декларації відповідності будівельної продукції відтепер обов’язково мають подаватися через електронну систему у сфері будівництва. Така цифровізація процедур є важливим кроком у напрямку євроінтеграції та відкриває шлях для прозорої взаємодії з міжнародними постачальниками.
Проте ефективне впровадження інновацій потребує не лише технічних рішень, а й наукового супроводу та адаптації до українських реалій – наголосила у своєму виступі радниця директора ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» Олена Бондар. У центрі уваги – BIM-технології, цифрове будівництво, повторне використання матеріалів і екологічні підходи.
Унікальним досвідом та інноваційними рішеннями поділилися представники фінського бізнесу – виконавчий директор Flou Тайна Хаапамякі, а також засновник і генеральний директор Tunninen Міка Туннінен. Оскільки нині Фінляндія є одним з основних донорів відновлення інфраструктури України, то доповідь пана Міка на тему «Просування цифровізації в секторах нерухомості та будівництва: як компанія Tunninen Oy використовує промисловий Інтернет речей (IIoT), штучний інтелект (ШІ) та кібербезпеку для створення розумних і безпечних рішень – відповідно до регламентів ЄС щодо даних» викликала жваве обговорення присутніх на форумі.
Читайте також: Опалення з серверів, стоків і кави: які нестандартні джерела тепла використовують у світі
Зустрічі у форматі B2B
Форум став платформою для безпосередніх перемовин між представниками бізнесу: була організована низка B2B-зустрічей, під час яких фінські компанії налагоджували прямі контакти з українськими партнерами.
Зокрема, про підтримку фінських компаній, зацікавлених у довгостроковій співпраці з українським бізнесом, розповів менеджер з фінансування Finnpartnership Нікке Кар’ялайнен. За його словами, інтерес до України з боку фінських підприємців суттєво зріс, і нині наша країна є однією з найбільш популярних серед потенційних партнерів.
На думку директора з розвитку продажів індустріального обладнання та сервісу Конекрейнс Україна Дмитра Герасименка, форум продемонстрував високий рівень зацікавленості міжнародних партнерів у відбудові України. Представлені практики підтвердили: технології, цифровізація та міждержавна співпраця вже сьогодні формують нову якість відновлення. Попри виклики, Україна впевнено інтегрує сучасні рішення, адаптує європейські стандарти та розвиває інституції, здатні забезпечити сталу трансформацію інфраструктури.
На важливості зеленого та енергоефективного підходу до відбудови акцентувала увагу керівниця представництва Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) в Україні Тетяна Литвин. Як один з актуальних прикладів вона назвала пілотний проєкт відбудови школи із застосуванням фінських технологій дерев’яного будівництва, який демонструє, у який спосіб фіни можуть передавати свій досвід українським колегам.
«Український ринок для нас дуже цікавий, і я переконаний, що тут є великий потенціал – як у навчальних закладах, так і в приватному секторі», – поділився враженнями Пертті Леппялуото, директор Leseko Machines, офіційного партнера форуму.
Компанія спеціалізується на виробництві високоякісного деревообробного обладнання та імпортує свою продукцію в Україну, але для покращення сервісу планує зареєструвати представництво в Україні.
Участь у такому форумі – це надзвичайно цінний досвід для всіх учасників. Фінські технології та партнерство – саме те, що потрібно для відбудови України, оскільки це дозволить поєднати передовий європейський досвід з українською будівельною школою.