Перезавантаження влади — від Президента до парламенту й уряду та, очевидно, місцевих еліт; виокремлення пріоритетних державних завдань, що вплинуть на розвиток у найближчі десятиліття, — ось що відбувається в більш ніж 40-мільйонній країні сьогодні. Для менеджерів нового покоління, до яких належить 36-річний Віктор Лещинський, це час змінювати і себе, і реалії навколо. «Україні потрібен план повної реконструкції — амбітний і точно прорахований, на кшталт колишніх електрифікації та індустріалізації. Але, звісно, з урахуванням сучасних реалій і потреб майбутнього», — ділиться роздумами Віктор Лещинський. Він очолює незалежну експертну організацію «ПРОЕКСП» та Національний експертно-будівельний альянс України (НЕБАУ), впливову професійно-громадську спілку, тож має чітку позицію стосовно векторів розвитку будівельної галузі.
Точка відліку
«Про що ви думаєте, коли з острова Хортиця дивитеся на греблю ДніпроГЕСу? Я бачу вічний Дніпро та унікальну споруду, що свого часу подарувала нашій країні не лише світло, а й славу індустріального гіганта. Проте термін експлуатації об’єктів, побудованих нашими дідами та батьками, спливає. Деяким із промислових і побутових споруд, про які кажуть «хрестоматійні візитівки», найближчим часом виповниться сто років. Досить пишатися колишніми здобутками! Час відновлювати, реконструювати, будувати нове. Чи наявна в державі єдина стратегія перетворень? Чіткої відповіді на запитання, напевно, не має ніхто, ‒ ділиться міркуваннями Віктор Лещинський. ‒ Та варто розуміти: план «реконструкції країни» ‒ не примарні утопічні мрії. Це нагальна потреба, адже без цього жити в Україні у XXI столітті буде неможливо».
Яка ж нині ситуація у галузі, яку невипадково називають головною фондоутворюючою?
Дані Мінрегіонбуду (за перше півріччя 2019 року)
u Загальна вартість виконаних будівельних робіт ‒ 66 млрд грн
u Індекс будівельної продукції зріс на 21,2% (порівняно з відповідним періодом минулого року він становив 121,2%)
u На 15,3% ↑ обсяги будівництва будівель в Україні
u На 35,2% ↑ обсяги будівництва нежитлових споруд
u На 1,9% ↓ обсяги будівництва житла
u На 27,7% ↓ обсяги будівництва інженерних споруд
Шлях здолає той, хто йде
Попри всі складнощі, будівельні майданчики не зупиняються, проте їхні потужності далекі від максимальних.
«З огляду на невикористаний потенціал вітчизняного будівництва можна метафорично порівняти галузь із образом «Прометея прикутого». Звільнити його вдасться, якщо докласти зусиль заради спільної мети. Кожен, хто вболіває за майбутнє галузі та України, повинен боротися зі штучними бар’єрами, що гальмують рух уперед. Це і корупція, і зарегульованість, і надмірне втручання у процеси держави та чиновників, і недобросовісна конкуренція та перевага корпоративних інтересів над інтересами громади», ‒ зазначив Віктор Лещинський.
Аби максимально посприяти трансформації галузі, він разом з однодумцями ініціював створення професійно-громадської спілки ‒ Національного експертно-будівельного альянсу України (НЕБАУ). Його називають «інтелектуальним хабом», «вищою лігою у будівельній галузі».
Спілка є горизонтально-інтегрованою структурою, відкрита до співпраці. Тобто професіонали з інших організацій мають можливість підключатися до проектів і заходів НЕБАУ.
«Продуктивність такої організації в десятки разів вища порівняно з традиційними підходами. Маємо величезну кількість нетривіальних ідей, цікавих рішень. У НЕБАУ знаходиться місце і для 20-річних, у яких горять очі та невпинно народжуються «космічні» проекти, і для тих, хто впевнено стоїть на землі й знає, як їх втілити», ‒ пояснює Віктор Лещинський.
Знаємо? Можемо? Вміємо?
Останнім часом «ПРОЕКСП» та НЕБАУ провели безкоштовні семінари в Києві та 11 регіонах України. Щоразу на них ‒ яблуку ніде впасти. Збираються проектанти, виробники, архітектори...
«Кожен розуміє: будинки, до зведення яких ти доклав сил, функціонуватимуть щонайменше 50 років. А деякі об’єкти ‒ й більше. Це величезна відповідальність. Працювати абияк ‒ не варіант, ‒ переконаний Віктор Лещинський. ‒ Я та мої колеги постійно вчимося. Не для чергового диплома на стіні: знання та майстерність мають працювати і на людину, і на галузь у цілому. Крім того, Україна не так уже й катастрофічно поступається Європейському Союзу. І сама проектна документація, і проектне мислення в українських фахівців на європейському рівні. Тепер мусимо навчитися втілювати задуми на будівельних майданчиках».
Гра на випередження
Віктору Лещинському й експертам «ПРОЕКСП» та НЕБАУ часто вдається «грати на випередження» й імплементувати проекти, важливість яких у віддаленій перспективі складно переоцінити.
Зокрема, в грудні 2018 року фахівці посприяли підписанню меморандуму між FIDIC (Міжнародною федерацією інженерів-консультантів) та Інститутом інноваційної освіти при КНУБА. Там почали готувати інженерів-консультантів. Вони отримують сертифікати державного зразка; документи внесені до державного реєстру та визнаються за кордоном.
«А 19 липня з’явився один із перших указів новообраного Президента України щодо поліпшення якості доріг (до речі, 75% із них потребують капітального ремонту). Він передбачає введення посади незалежного інженера-консультанта. Відповідно до стандартів FIDIC, саме він повинен контролювати всі етапи ремонту/будівництва дороги ‒ від конкурсу і до введення в експлуатацію», ‒ коментує Віктор Лещинський.
Слабкі ланки
Протягом останніх років не щезає з телеекранів і шпальт газет тема реновації застарілого житлового фонду. За офіційною статистикою Мінрегіонбуду, 1 млрд м2 — застарілі; 75 млн м2 ‒ аварійні й непридатні для проживання.
НЕБАУ розробила варіанти реновації «хрущівок» та «сталінок», спираючись на успішний досвід Словаччини та Польщі. Там старі будинки вдалося зробити сучасними, комфортними й економними.
Ще більшою катастрофою, як наголошує наш співрозмовник, є зруйновані (а часом уже й відсутні) підземні комунікації, об’єкти інфраструктури. «Сморід у центрі столиці, у тисячах інших населених пунктах… Причина ‒ у трубах та колекторах, збудованих на зламі XIX-XX століть. Над зношеними й іржавими комунікаціями зводять нові житлові комплекси, внаслідок чого навантаження на них зростає. 90% комунікацій потребують термінової заміни! Інакше міста потонуть у нечистотах, а пориви труб та фонтани з кропом стануть сумною закономірністю. «Латанням дірок» обмежитися не вийде. Це як грим тяжкохворій людині. Її слід лікувати, а не прикрашати яскравим мейкапом», ‒ зауважує Віктор Лещинський.
Також він констатує: досить часто на вулицях українських міст прекрасне межує з потворним. Старовинні будинки перебувають у стані руйнації, а новобудови витісняють визначні архітектурні пам’ятки.
«Прислухайтеся, про що говорять іноземні туристи біля Андріївської церкви чи Софії Київської, як зачаровано й захоплено вони обмінюються враженнями. А що буде з культурною спадщиною років так через 20? Чому в Будапешті навіть у голову нікому не приходить звести «висотку» в історичному центрі, а в Києві це ‒ звична справа? НЕБАУ не стоятиме осторонь і долучиться до захисту й порятунку старовинних замків, храмів, гімназій, які розкажуть дітям про історію більше, ніж підручники, ‒ обіцяє Віктор Лещинський. ‒ Політики, чиновники з’являються нізвідки та зникають у нікуди. А наше завдання ‒ зберегти і відновити історичні пам’ятки».
Серед проблем галузі ‒ зниження престижу будівельної професії, поступова втрата зв’язку поколінь. Тому Віктор Лещинський запропонував відкрити інтерактивний Музей будівництва, де можна буде дізнатися про історію створення найбільших споруд у світі, цікаві факти про унікальну професію будівельника. «Нинішня молодь мало знає про професію будівельника. Проте це і можливість відкрити світ, і потужний імпульс до розвитку, і гідний життєвий вибір. Ось про що я би хотів нагадати молодому поколінню напередодні Дня будівельника», ‒ підкреслив Віктор Лещинський.