Кожна технологія будівництва має свої переваги та недоліки, прихильників і противників. Індустріальне домобудування сьогодні опинилося в непростій ситуації. У багатьох слово «панелька» усе ще асоціюється з чимось неякісним і ненадійним. Але сьогодні сучасне індустріальне будівництво в усьому світі засноване на гнучких технологіях. Адже заводські стінові конструкції гарантують якість і високу швидкість будівництва, а естетика досягається застосуванням різноманітних архітектурних рішень.
Переваги та недоліки
У радянські часи на основі панелей зводили великі житлові райони. І 90% з них мають непривабливий, похмурий вигляд. То ж не випадково багатьом стало здаватися, що епоха панельного будівництва завершується. Але це не так. У європейських країнах таке житло займає значну частину ринку. Його будують за передовими технологіями відповідно до сучасних норм і вимог.
В Україні ці технології теж набувають поширення та проходять своєрідний етап «переродження». Причому важливо те, що раніше замовниками таких проєктів була міська влада, то тепер ними здебільшого стали приватні девелопери.
Причини очевидні: на ринок вийшли нові серії, якісно змінивши на краще естетику забудови. Одночасно нові технології індустріального будівництва відкрили можливості для гнучких архітектурних рішень. Це означає, що проєкти розробляються індивідуально, а виробництво можна за дуже короткий час переформатувати відповідно до потреб, що виникають. Тобто, на одній і тій самій лінії можна випускати різні конструктивні елементи — більш широкої номенклатури і необхідних розмірів. То ж, якщо раніше зводили переважно 12-16-22-поверхові коробки зі стандартним набором і конфігурацією квартир, то зараз можна будувати об'єкти будь-якої поверховості та будь-якої форми. Набір квартир в таких будинках теж може бути будь-яким. У них комфортно жити, а колишні претензії на погану теплоізоляцію і високий рівень шуму виправлені. Одним словом, типові панельки 70-80 років і сучасні будинки з використанням індустріального будівництва — небо і земля. Причому в усьому, починаючи від зовнішнього вигляду і закінчуючи експлуатаційними характеристиками.
В індустріального домобудування є й інші переваги — кожен будинок не потрібно проектувати з нуля, виготовлення деталей і конструкцій в заводських умовах дає змогу різко прискорювати терміни будівництва за умовами дотримання високої якості.
Звичайно, у даної технології є і низка факторів, які виступають певним обмеженням. Приміром, у традиційних панельних будинках неможливо створити приміщення на перших поверхах з високими стелями для розміщень підприємств малого бізнесу, тому потрібно знайти нетрадиційний підхід до прийняття рішення і, наприклад, запроєктувати нижні 2 поверхи з монолітного залізобетону, а наступні — з викоританням технології індустріального будівництва. Також складно робити входи в під'їзди без високих порогів та інше, що, здається, ускладнює технологію будівництва, але не є неможливим. Однак, ці труднощі цілком переборні шляхом передбачення проєктом таких рішень.
Щодо виробничих потужностей, на жаль, сьогодні це не та кількість виробників, яку ми мали. Так, нині з 85 підприємств, на ринку є активними та сучасними не більше 5. Справа в тому, що на час «всплеску» індустріального методу будівництва в 50-60 роках минулого століття, припадає пік розвитку цілої мережі домобудівних комбінатів, що випускали готові стінові конструкції. З розвалом Радянського Союзу ця історія закінчилася — ДБК стали масово закриватися через незатребуваність та економічну недоцільність. Перш за все така ситуація виникла із-за значного здорожчання процесу виробництва, де першопричиною стала висока вартість електроенергії. Адже, як відомо, за часів СРСР електроенергія «нічого не коштувала», тому багато виробничих процесів не були накладними для підприємств. В сучасних же умовах — без модернізації та застосування нових технологій, які дозволяють оптимізувати процес виготовлення панелей — це буде нерентабельно.
Сучасні технології збірного залізобетону та індустріальне домобудування дозволяють виготовляти конструкції швидко, надійно, належної якості і з високими експлуатаційними показниками, що надає можливість розв’язання завдань різної складності, які стоять перед будівельною галуззю.
Коментар від експертів
Індустріальне будівництво овіяне безліччю міфів. То ж, щоб більш детально розібратись в тонкощах технології ми звернулись до провідних експертів галузі та науки, аби вони прокоментувати своє бачення ситуації в сегменті будівництва житла індустріальним методом.
Анатолій Беркута, Віце-президент Будівельної палати України, Віце-президент Академії будівництва України:
— Питання, яке на сьогодні стоїть стосовно доцільності або недоцільності будівництва житлових об’єктів з індустріальних конструкцій, воно, як на мене, не на часі. Адже дискутувати з цього приводу немає ніякого сенсу. Це питання зрозуміле і інженерна спільнота над цією проблемою працювала багато-багато років. Перш за все, давайте повернемось до історичних аспектів. Зрозуміло, що після закінчення Другої світової війни країні потрібно було шукати шляхи, яким чином забезпечити населення, в першу чергу, об’єктами житла, а потім і об’єктами соціальної сфери. Починали з того, що розуміли — треба будувати щось простіше для того, щоб забезпечити також житлом і для тимчасового проживання. Тож, перші цегляні будинки, які були п’ятиповерховими, як правило, за задумкою були розраховані приблизно на 30 років експлуатації. Потім планувалось замінити їх на щось більш комфортне і прийнятне з точки зору архітектурного образу.
Але з часом стало зрозумілим, що в такий спосіб проблема швидко не вирішиться і почали думати над новими підходами до будівництва. Один з прийнятих варіантів — виготовляти готові крупні блоки із цегли на виробничих площах для їх подальшого монтажу на будівельних майданчиках. Це були ті самі п’ятиповерхові будинки, але для їх зведення залучалось менше робочих рук саме на будмайданчику, адже основні процеси відбувались в цехах, де муляри формували блоки з цегли.
На жаль, такий підхід виявився доволі працемістким процесом і дійшли висновку, що це все можна робити з бетону шляхом формування бетонних панелей. Спочатку формували з «важкого» бетону, де були суттєві витрати цементу та арматури при виробництві і недоліки в питанні енергоефективності при експлуатації готових будинків. Далі почали з’являтися легкі бетони, більш енергоефективний «ніздрюватий» бетон. Також сама технологія зведення викликала багато проблемних питань. Зокрема, було суттєве протікання, особливо в торцевих секціях і навіть продування між панелями. Звичайно, це був тільки початок такого індустріального будівництва, але це дозволяло вирішувати проблему забезпечення житлом більш швидко. Паралельно почали переносити з будівельного майданчика все більше і більше робіт до виробничих цехів. Так, більшість виробів виготовлялось в заводських умовах, а на будівельному майданчику відбувався тільки їх монтаж, що дозволило нарощувати обсяги будівництва.
Якщо для прикладу подивимось на показники 1987 року, то за цей рік було побудовано найбільший обсяг житлового будівництва — 21,3 млн м2 житла, з яких: 5,5 млн м2 — населення будувало саме, 14,8 млн м2 — будували державні організації, які спирались на індустріальне будівництво, 1,3 млн м2 — кооперативи, 1,4 млн м2 — будували колгоспи. При цьому, потужності на 1987 рік теж були вагомі: 50 домобудівних комбінатів, 24 підприємства з крупнопанельного будівництва і 3 цехи, які випускали індустріальні конструкції.
Наразі ми всі бачимо, що це була швидка забудова і такі будинки мають багато вад, але це не означає, що дана технологія не варта уваги. Головне мати сучасний підхід та максимально використовувати нові технологічні можливості. Сьогодні це вже нові конструктивні рішення, вони великозбірні, їх збирають у заводських умовах, вони здатні витримувати навантаження, які не могли нести старі панельні будинки, та інше.
То ж говорити, що треба відмовитись від індустріального будівництва, називаючи його панельним, — абсолютно неправильно. Воно цілком конкурентне і може співіснувати з іншими технологіями зведення житла. А з урахуванням тих масштабів руйнувань, які вже має на поточний момент Україна — попереду багато роботи. У нас велика держава і велика територія, тому потрібно буде будувати житло не в тих темпах, в яких можемо будувати сьогодні, а значно швидшими. Тому варто вже прораховувати доцільність тих чи інших методів будівництва.
Геннадій Фаренюк, доктор техн. наук, професор, директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»:
— Сьогодні поширеною думкою є те, що панельні будинки менш стійкі до сейсмічних коливань та динамічних впливів, аніж інші конструктивні системи. Насправді це не так. Конструктивні системи багатоповерхових будівель на основі панельних стін забезпечують необхідну стійкість за рахунок їх гнучкості і при забезпеченості необхідної якості зв’язків між панелями будинки здатні сприймати динамічні навантаження та гасити їх. Головне, як і в інших технологіях, — це якість робіт по монтажу панелей.
До речі, і питання ступеню пошкодження та руйнації панельних будівель при військових впливах, що, на жаль найбільш актуально для нашої країни, також не є однозначними. За результатами досліджень пошкоджених та зруйнованих будівель, які проведені нашим інститутом на протязі 2022-2023 років, можна стверджувати, що руйнація конструкцій великопанельних будівель не є більшою, ніж у монолітно-каркасних будівлях. Але це загальний висновок, детальних досліджень та аналізу руйнувань у будівлях з різними конструктивними системами поки не проводилось і ці питання потребують спеціального вивчення.
В цілому, з точки зору швидкості забудови та якості будівельних робіт, при належній їх організації, індустріальне будівництво має свої переваги По-перше, виготовлення панелей на заводі може здійснюватися без прив’язки до пори року та погодних умов. Також забезпечується стабільність показників якості кожної партії, адже в заводських умовах простіше здійснювати контроль якості готової продукції, суворе дотримання технологічних вимог, зрештою, контроль матеріалів і сировини, що використовуються у виробництві конструктивних елементів. Сучасне виробництво є автоматизованим та уніфікованим, що знижує вплив людського фактору. Окрім всепогодності виробництва панелей індустріальний метод будівництва має також більшу сезонність щодо монтажу, що теж важливо.
Серед найбільших проблем даної технології — це забезпечення необхідних експлуатаційних властивостей стикових з’єднань панелей між собою. Але зараз на ринку є достатньо якісних рішень для забезпечення належного стикового з’єднання та необхідних характеристик щодо повітро- та водонепроникності.
Питання впливу повітропроникності на експлуатаційні властивості є набагато ширшими, ніж тільки повітропроникність стикових з’єднань. Ці питання є нагальними і для існуючих конструктивних систем фасадів монолітно-каркасних будівель. При фасадному утепленні будинків із зовнішніми стінами в дві чи дві з половиною цеглини забезпечується непроникність повітря крізь конструкцію за рахунок належного виконання вимог до швів існуючої кладки. При сучасних рішеннях стіни заповнюються між поверхами в одну цеглину чи блок без належної підготовки швів і наявність утеплювача не забезпечує необхідних характеристик щодо інфільтрації повітря і, відповідно, щодо теплоізоляційних властивостей зовнішніх стін.
При індустріальному будівництві такі проблеми не виникають і головним є дотримування технічних вимог, як в процесі виготовлення, так і монтажу готових виробів.
При виробництві великоформатних панелей одразу їх утеплюють та опоряджують. Після повного циклу заводських робіт такі тришарові вони доставляються на об’єкт та монтуються. Тож слід наголосити, що нинішній рівень панельного домобудівництва та сучасні технології збірного залізобетону дають змогу зводити будинки з високими експлуатаційними характеристиками, що повністю відповідають сучасним вимогам інженерно-технічного забезпечення та енергозбереження. Водночас вони вирізняються різноманітністю планувань і зовнішньою архітектурною виразністю.
Щодо нормативної бази, то вона в Україні сформована і перекриває комплекс всіх питань з проєктування, виробництва, контролю якості та відповідності, головне, щоб чинні нормативні вимоги виконувалися у повному обсязі.
Тож, з урахуванням вище викладеного, можна сказати, що індустріальний метод будівництва може стати надійним помічником у швидкому відновлення зруйнованого житла, але вже на зовсім іншому якісному рівні. Лише важливо дотримуватись декількох ключових речей: потрібні проєкти масового застосування та чітка системи контролю за виконанням робіт безпосередньо на будівельному майданчику. Інакше це не буде мати належного ефекту.
Яскравим прикладом активного використання індустріального будівництва може слугувати Китай. Всі ми чули про їх рекорди зведення багатоповерхових будинків буквально за 20 днів. Більше того, вони будують цілими кварталами із використанням типових проєктів. Але дивлячись на китайський досвід будівництва особливу увагу варто приділити тому, як вони здійснюють контроль якості, як самих матеріалів, так і процесу виконання робіт.
Петро Шилюк, Герой України, почесний Президент корпорації «ДБК-Житлобуд», Президент Будівельної палати України:
— Колись індустріальне домобудування було пріоритетним в Україні. Так, якщо взяти період до початку 60-х років, коли працювала програма по інтенсивному забезпеченню населення житлом, в кожному обласному центрі було мінімум три домобудівних комбінати. Для порівняння, за радянських часів ми будували 24 млн м2 житла, тоді як за часів незалежності — максимум 11 млн м2.
Якісно новий етап розвитку індустріального домобудівництва розпочався із введенням у дію 2007 року ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель». При подальшій розробці проєктів, було забезпечено повну відповідність сучасним теплотехнічним вимогам і попереджено всі недоліки, властиві житловим будинкам перших масових серій. Так, для типових блок-секцій індустріальних будівель модернізованої серії проведено розрахункову оцінку теплотехнічних характеристик. Критичні з точки зору теплотехніки вузли примикання стінових конструкцій пройшли ретельну перевірку на відповідність нормативним вимогам. То ж сучасні «теплі панельні будинки» — це не тільки стабільна комфортна температура в житлових приміщеннях, а й істотне скорочення шкідливих СО2.
Приміром, у Європі збірні технології постійно розвиваються, об'єднуючи традиційні переваги — швидкість і менший вплив погодних умов на процес будівництва — з високою заводською якістю конструкцій, що дало їм змогу посісти вагоме місце поряд з монолітними та каркасно-монолітними технологіями будівництва.
Наше завдання — наздогнати європейців, які на крок попереду в панельному житловому будівництві. Сама його суть залишилася незмінною, але змінилися інструменти і результат. Більше того, ця технологія, здатна стати основним ресурсом збільшення масового будівництва. Щоправда за умови модернізації заводів залізобетонних виробів і домобудівних комбінатів. А це можливо за умови розроблення механізму сталого кредитування та відповідної законодавчої бази. Для ширшого розвитку цього напряму доцільно мати відповідну державну програму.
На жаль, у нас досить часто йдуть за модою, в тому числі і в будівництві. Приміром, все частіше стала застосовуватись монолітно-каркасна технологія будівництва. Це досить сучасна технологія, яка має свої переваги, але варто враховувати і той факт, що більшість таких об’єктів в Україні виконують компанії, які не мають своєї виробничої бази. Що досить часто впливає на якість робіт та гарантоване завершення будівництва і введення житла в експлуатацію. Не менш важливим є і те, що більшість такого житла здається без внутрішнього опорядження. Тож, якщо говорити про економічну складову, то тут є питання.
Наприклад, для зведення будинку за індустріальною технологією в середньому потрібно два роки. Це вже готовий багатоповерховий будинок з ліфтами, покрівлею, вентильованим фасадом, внутрішніми опоряджувальними роботами та інженерією. Одним словом — занось меблі та живи. Звичайно, за два роки можна побудувати і монолітно-каркасний будинок. Але отримавши житло його власник має понести майже такі самі затрати на облаштування, які він витратив при купівлі «квадратних метрів». Адже, як правило, такі будинки здаються без внутрішнього опорядження, або з мінімальним. Також, якщо ми беремо матеріальні затрати при будівництві будинку теж є відчутна різниця. Для порівняння: залізобетону при індустріальному будівництві використовується приблизно 41 кілограм на кубічний метр, в той час як в монолітно-каркасному будівництві — до 200 кг/м3.
Серед найпоширеніших переваг монолітно-каркасного будівництва називають вільне планування. Так, в будинку, який зведено за технологією індустріального будівництва немає такої переваги, але це не означає, що такі будинки однотипні та одноманітні.
Загалом, сучасне будівництво індустріальним методом — це своєрідний високотехнологічний конструктор: елементи однакові та уніфіковані. Щодо одноманітності будівель, то це питання давно вирішене — сьогодні немає проблем у тому, щоб зробити багатоповерхові індустріальні будинки сучасними та архітектурно виразними. А це насамперед тому, що з типових конструкцій ми зводимо будинки, індивідуальні за архітектурними рішеннями і привабливі зовні.
При цьому термічна надійність будівель забезпечена ефективною теплоізоляцією, одним з елементів якої є фасадна система. Для забезпечення сучасних вимог по енергоефективності ми використовуємо систему вентильованого фасаду HOSTROCK, повний цикл виготовлення та монтажу якої проводить одне із підприємств корпорації — завод «Сонет». Загалом, досить важливо коли завод і будівельно-монтажні управління, які зводять будинки з промислових конструкцій, — ланки одного ланцюга, тоді вони пов'язані спільною відповідальністю. Наприклад, в складі нашої корпорації 11 потужних організацій, які професійно виконують проєктування, будівельні, електромонтажні, пусконалагоджувальні, оздоблювальні роботи, монтаж ліфтового обладнання, виготовляють бетон і залізобетонні вироби, упорядковують та озеленюють території, обслуговують будинки після здачі в експлуатацію.
Повний замкнутий цикл виробництва в рамках одного підприємства — цей механізм унікальний для України, адже сьогодні навіть серед великих забудовників не так вже й багато підприємств, здатних забезпечити весь процес будівництва власними силами.
Натомість наші будинки модернізованої серії АПВС із вентильованим фасадом — наочний приклад проєктування і будівництва житла, теплові втрати яких зведені до мінімуму.
На жаль сьогодні досить мало підприємств, які працюють по технології індустріального будівництва. Більше того, щоб воно було сучасним — потрібно немало інвестувати. А на такий крок готові піти не всі виробники. Наприклад, наша корпорація придбала індустріальну лінію для виробництва, яка на сьогодні для України сучасна, але якщо брати Європу — це обладнання, яке там давно використовується та є популярним. Вона має програмне забезпечення, безвідходне виробництво та варіативність у виготовленні продукції. На превеликий жаль, така лінія в Україні одна. Але це не привід «хоронити» індустріальне будівництво. Воно зможе зайняти своє місце у відбудові та надати якісне і комфортне житло за порівняно короткі строки. При цьому, важливо дотримуватись принципу, що будинок має вводитись в експлуатацію не як «полуфабрикат», а зі всіма опоряджувальними роботами, які передбачені проєктом.
Пресслужба Royal House:
— Важливо сказати, що сучасний збірний залізобетон відрізняється від панелей радянського зразка приблизно тією ж мірою, як «мерседес» від старих «жигулів». Панелі, що використовуються нині, мають вп'ятеро більшу енергоефективність. Теплоізоляція укладається суцільним килимом, що дає змогу уникнути утворення «містків холоду». Абсолютна міцність конструкції досягається відразу після її монтажу. Герметизація зовнішніх швів забезпечується сучасною технологією виконання стиків панелей. Фактично, будинки за збірно-монолітною технологією «будуються» на заводі, а зводяться в проєктне положення вже на будмайданчику.
Загалом, збірно-монолітна технологія, беззаперечно, має цілу низку переваг, зокрема:
- вартість будівництва при використанні збірних стінових модулів знижується на 25-35% (у порівнянні із монолітно-каркасною технологією);
- терміни спорудження будівель скорочуються удвічі;
- використання, наприклад, клінкеру на фасаді подовжує термін експлуатації будинків;
- спорудження та монтаж можливі у будь-яку пору року. Всі «мокрі» процеси відбуваються заздалегідь у цехах заводу.
Наприклад, в європейських країнах індустріальне панельне домобудівництво поширене повсюдно, зокрема досить активно в житловому будівництві. Популярність пояснюється високими споживчими властивостями (а заодно й економічністю) — власне, тим, що споживач найчастіше і цінує.
Хоча варто зауважити, що в Європі пред’являються досить високі вимоги до якості, екологічності та енергоефективності житлових будинків. Ми це відчули, коли самі виходили на європейський ринок. То ж, можемо з впевненістю сказати, що стінові модулі з енергоефективною системою утеплення групи компаній Royal House повністю відповідають європейським стандартам якості та енергоефективності, а реалізовані проєкти в Європі свідчать про високу довіру європейських замовників до українського продукту. Серед найбільших переваг стінових модулів ТМ Royal House, завдяки чому вони підкорили серце Європи, — це енергоефективна система утеплення, яка перевищує українські норми на 20%. Саме тому будинки, збудовані за даною технологією, дуже теплі, що дозволяє економити на опаленні приміщень до 55% (дані на прикладі готового проєкту ЖК «Британський квартал»).
Сьогоднішні завдання з нарощування обсягів економічно ефективного будівництва вимагають нових рішень. Таким рішенням може стати сучасне індустріальне домобудівництво. Адже сучасні індустріальні будівельні технології дадуть змогу диверсифікувати галузь, знизити капітальні витрати, а разом із цим помітно скоротити обсяги робіт і пов'язані з цим ризики. А, можливо, головна перевага такого методу — перенесення більшості технологічних процесів з будівельного майданчика в заводські умови. Це дасть змогу ретельніше контролювати дотримання технологічних процесів і тим самим підвищувати якість готових будинків. Тож, як бачимо, для розв'язання проблеми масового будівництва доступного та якісного житла реальних альтернатив індустріальному житловому будівництву практично немає.
