20 лютого 2025 року в рамках виставки KyivBuild відбулася бізнес-зустріч експертів ринку бетону та залізобетону на тему «Залізобетон та інновації: нові горизонти індустріальних технологій». Це щорічний захід, який традиційно організовує редакція журналу Prof Build за підтримки команди KyivBuild та бізнес-спільнот галузі.
З кожним роком бізнес-зустріч залучає все більше провідних експертів, будівельних компаній, виробників матеріалів та представників влади, щоб разом знайти найкращі рішення для швидкої, якісної та стійкої відбудови країни. Попри три роки повномасштабної війни гравці будівельного ринку знаходять час та можливість зустрічатися для обговорення перспектив, технологій і стратегій. Цьогоріч конференцію «Залізобетон та інновації: нові горизонти індустріальних технологій» змогли відвідати понад 150 учасників. Програма заходу передбачала різні формати спілкування: від доповідей та дискусій до особистих зустрічей. Відкрила бізнес-зустріч Світлана Шах, засновниця та головна редакторка журналу Prof Build, привітавши всіх учасників та подякувавши за цікавість до заходу. Вона зазначила, що сьогодні надзвичайно важливо продовжувати працювати та підтримувати економіку країни: «В умовах викликів, які переживає наша країна, особливо важливо говорити про сталі технології, ефективні будівельні рішення та індустріалізацію процесів. Саме ці теми сьогодні стануть предметом наших обговорень, дискусій та професійного обміну думками.
Також хочу подякувати нашим партнерам, офіційним спонсорам — компаніям «Пейкко Україна», Well-being ConTech і «Роял Хауз», а також генеральному партнеру журналу компанії «Баркс» — це виробник кріплення для вентильованих фасадів, медіапартнерам та іншим партнерам». До вітального слова долучився Ярослав Ященко, директор виставки KyivBuild Ukraine та Rebuild Ukraine. Він подякував присутнім за увагу до заходу, побажав плідної праці та звернув увагу, що на виставці представлено багато обладнання та рішень щодо бетону та залізобетону. Олександр Ротов, голова Ради директорів Конфедерації будівельників України, також привітав усіх присутніх і наголосив, що сьогодні питання індустріального будівництва стоїть гостро, адже для того, щоб якнайшвидше відбудувати та якнайменше задіяти людей у цьому процесі і досягти максимально якісного результату — потрібно використовувати доступні, надійні та перевірені рішення. Зі свого боку учасники КБУ активно працюють над пошуком рішень та готові до співпраці. Олег Борисов, заступник голови Профспілки будівельників України, зауважив, що головне питання, яке наразі досить болюче для профспілки — це збереження галузі підприємств залізобетонних конструкцій. При цьому мобілізація — це перший виклик, бо потрібно буде відновлювати трудовий потенціал. Подруге — це питання оподаткування. І найголовніше, він висловив сподівання, що тіінновації, про які йшлося на зустрічі, будуть впроваджуватися і збережуть галузь. Олександр Ковальчук, проректор із наукової роботи та інноваційного розвитку КНУБА, приєднався до привітань та запевнив, що КНУБА як провідний заклад освіти робить усе можливе, аби імплементувати інноваційні технології в освітній процес, і готовий долучатися до запровадження нових дисциплін, йти за ринком і давати здобувачам освіти те, чого потребує ринок.
Нові правила на будівельному ринку та аналітика
Перша частина конференції стосувалася нових рішень, технологій, змін та показників ринку. У ролі модератора виступив Євген Царьов, СЕО Logistruct, архітектор, інженер.
Ярослав Куліковський, аналітик компанії Pro-Consulting, ознайомив присутніх із показниками ринку бетону та залізобетону в Україні у воєнний період. Так, серед основних викликів, з якими стикаються українські будівельники на ринку, такі:
• падіння купівельної
спроможності як з боку приватних інвесторів, бізнесу, так і скорочення обсягів державних замовлень, що становлять суттєву частку будівельного ринку;
• скорочення попиту;
• зменшення чисельності населення;
• постійне зростання цін;
• девальвація та інфляційні процеси;
• нестача персоналу;
• скорочення державних видатків, особливо на інфраструктуру;
• ситуація в енергетичному секторі теж складна, оскільки гострим залишається питання не тільки постачання електроенергії, а й підвищення цін для промисловості, що є одним з основних факторів зростання цін на будівельні матеріали та загалом здорожчання будівництва. Якщо говорити про загальні показники, до 2022 року основним драйвером у будівництві виступало комерційне та житлове будівництво, де головним інвестором був приватний бізнес або саме населення. Сьогодні основним драйвером є державні видатки або міжнародні програми,
які допомагають відновлювати зруйновану інфраструктуру і розвивати нові можливості для бізнесу, особливо на заході України. Щодо географії будівельних робіт, то у 2021 році до 40 % всього будівництва припадало на Київ та Київську область. Далі йшли Львівська, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області. Натомість за підсумками 2023-2024 років лідером за кількістю квадратних метрів є західні області України, зокрема Львівська. Повертаючись до ринку бетону, бачимо його стрімке зростання у 2021 році (+38 %) та ще більш стрімке падіння у 2022 році, яке склало -76 %. У 2023 та 2024 роках обсяги становили менше третини від довоєнного рівня, що засвідчує проблеми у будівельному секторі. Ситуація та ринку залізобетону є більш-менш аналогічною як до загальних обсягів будівництва, так і до обсягів споживання бетону в країні. Динаміка практично така ж. Основними виробами із залізобетону, які користуються попитом, залишаються плити перекриття, прогони та мостові балки. Однак війна створила попит і на нові види залізобетону, як-то: захисний залізобетон для фортифікацій, захисних споруд, залізобетонні тетрайди для побудови нових ліній оборони на сході, півночі та півдні країни та інші. До основних проблем та ризиків під час війни, які відзначають оператори ринку, належать:
• падіння збуту;
• брак обігових коштів;
• мобілізація та проблеми з персоналом;
• зростання собівартості;
• проблеми з електроенергію;
• руйнування через війну та інше.
Основними тенденціями як на будівельному ринку, так і на ринку залізобетону є:
• замороження частини об’єктів;
• акцент на відновленні пошкоджених будівель та об’єктів інфраструктури;
• тренд на швидке будівництво — відхід від довготривалих проєктів;
• переорієнтація в безпечні регіони;
• розширення будівництва логістичних центрів та складської інфраструктури на кордоні з ЄС;
• утеплення та модернізація наявних будівель;
• потреба в укриттях;
• поява на ринку нових гравців у вигляді міжнародних донорів та організацій;
• поступове наближення до європейських норм та стандартів. Наявні тенденції та попит на будівельному ринку зумовлені змінами у споживчому попиті, а саме:
• продовження економії — низький попит;
• безпечність регіону;
• зацікавленість об’єктами на фінальній стадії будівництва;
• безпечність будівлі;
• зростання попиту на вторинне житло;
• автономність та енергоефективність будівель. На завершення виступу Ярослав Куліковський назвав декілька пунктів, які б окреслили перспективи ринку бетону та залізобетону, зокрема:
• залежність від політичної та економічної ситуації;
• відбудова інфраструктури;
• відкладений попит;
• зростання попиту на стінові залізобетонні панелі;
• зростання попиту на захисний залізобетон;
• попит на високоміцні бетони з додаванням різних домішок;
• мінімізація шкідливих викидів під час виробництва.
Наталія Дюжилова, заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), розповіла про відновлення ринкового нагляду. Так, 27 грудня 2024 року вийшла постанова Кабінету Міністрів України, яка відновлює планові і позапланові заходи державного ринкового нагляду. Зараз у ДІАМ повністю відновлена робота, яка була заблокована. Також усіх збентежив новий Регламент ЄС No 3110, через який виникає багато запитань. Але варто пам’ятати, що передусім ми керуємося українським законодавством, тобто Законом України «Про надання на ринок будівельної продукції» і будемо далі працювати за цим Законом, для того щоб еволюціонувати і мати новий європейський регламент, але як наступний крок. Перше, на що треба звернути увагу, — це відійти від поняття «сертифікат відповідності» на будівельну продукцію, тому що нам потрібно мати декларацію на будівельну продукцію. Також варто враховувати, що секторальний план на перевірки будівельної продукції формується залежно від класу ризиків, від наслідків, які несе будівельна продукція. Так як вироби із залізобетону — це конструкційні вироби, то вони були включені в секторальний план. «Сьогодні хочеться розказати про складання декларації показників будівельної продукції та розвіяти деякі міфи. Тож, декларація складається відповідно до Закону України «Про надання на ринок будівельної продукції», якщо будівельна продукція охоплюється національним стандартом або відповідає висновку про технічну прийнятність, виданому щодо неї, виробник складає декларацію показників при введенні такої продукції в обіг. Декларація складається виробником щодо кожної будівельної продукції (відповідного типу) під час введення продукції в обіг із використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Відповідно до застосування продукції обов’язково потрібно визначити систему, до якої буде відноситися саме та продукція, на яку складається декларація. Щодо органів з оцінки відповідності та де їх шукати, то вони знаходяться на сайті Мінекономіки, де працює Реєстр органів з оцінки відповідності та органів з визначення технічної прийнятності. Відповідно до автоматизованої системи треба вибрати технічний регламент — це або Закон України «Про надання на ринок будівельної продукції», або 1764 щодо того, за яким регламентом введено в обіг будівельну продукцію, і у випадаючому списку показано всі наявні органи з оцінки відповідності.
У разі коли виробник декларує якісь спеціальні показники або застосовує їх при розповсюдженні своєї продукції, то також має це задекларувати та підтвердити відповідними протоколами. Достовірність даних, зазначених у декларації, підтверджується виробником шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника або уповноваженої ним особи. Як бачимо, в принципі нічого складного, тому ми пропонуємо всім почати більш активно рухатися в цьому напрямку, тому що перевірки проводимо у розповсюджувачів будівельної продукції відповідно до чинного законодавства. Відповідно по ланцюгу далі, якщо виявлені невідповідності, відбувається перевірка виробника. Щодо нового Регламенту, якщо не почнемо працювати за законом, то далі буде працювати ще складніше, бо впроваджуються ІПД декларації, які набагато складніші і акцент робиться на екологічні характеристики, сталий розвиток. І щодо електронної комерції — вводиться більше регулювання електронної торгівлі. Однак багато положень починають діяти з 2026 року, деякі ще пізніше. Тому наразі є час осягнути базову сходинку», — наголосила Наталія Дюжилова.
Рішення та інноваційні підходи
Друга частина конференції стосувалася рішень від гравців вітчизняного ринку, які здатні пришвидшити процес будівництва та створити економічний ефект. Приміром, Олександр Лесников, CEO, Well-being ConTech, Budova, свій виступ присвятив темі префаб-технології та її можливостям в питанні оптимізації будівельних процесів. Зокрема, він нагадав, що сьогодні є усталене поняття «панельки», які вже як морально, так і технічно застарілі. Свого часу будівництво пішло в цеглу, а потім у залізобетонну монолітну конструкцію. Конструктивний залізобетон в основному знайшов використання у виробничих або індустріальних будівлях. Натомість на заході активного розвитку зазнали префаб-технології, які в середньому займають близько 30 % від загального обсягу будівництва. Тому що такий процес будівництва має високі екологічні стандарти, високі вимоги до охорони праці та умов праці на будівельних майданчиках тощо. Проводячи аналіз, стає зрозуміло, що префаб-технологія має набути широкого застосування та стати пріоритетною під час відбудови. Адже ця технологія здатна оминати проблеми традиційного будівництва за рахунок своїх переваг, серед яких:
• прискорене будівництво: здача об’єкта на 40 % швидша завдяки швидкому монтажу, оптимізованій логістиці та паралельному виробництву деталей;
• енергоефективність із заводу: комплекс готових рішень, що гарантує високу якість незалежно від класу;
• цифровий контроль: детальний моніторинг витрат, кошторисів та процесів; фіксована вартість проєкту, нульова толерантність до корупції; контроль на рівнях майданчика, виробництва та будівництва;
• пріоритет безпеки: забезпечення сейсмостійкості, пожежостійкості та зниження акустичного шуму;
• архітектурна виразність: різноманітний дизайн навіть у серійних проєктах завдяки склофібробетону;
• ефективність ресурсів: задіяно до 4 разів менше робітників для будівництва;
• чистий майданчик: мінімум обладнання, матеріалів та відходів завдяки заводському виробництву.
Олександр Космінський, комерційний директор «Пейкко Україна», представив рішення PEIKKO для міської та індустріальної забудови. Зокрема, вони дозволять не перебудовувати, а переплановувати приміщення, змінюючи їхнє призначення через п’ять та більше років. Компанії «Пейкко Україна» трохи більше року. Увесь цей час вона намагається забезпечувати сервіс і втілювати рішення, які є за кордоном, принести досвід та ним ділитися, допомагати. «Цього року ми плануємо втілювати багато програм, але основне — відкриємо завод з виробництва продукції української якості за європейськими стандартами. Кожен продукт матиме сертифікацію. Далі ми плануємо влаштовувати зустрічі, навчання для проєктних організацій, конструкторів тощо. Загалом рішень досить багато. Вони можуть бути як індивідуальними, так і загальними. Усе залежить від потреб проєкту. Стосовно компанії PEIKKO — це фінська сімейна компанія, якій уже 60 років і яка має 30 представництв по світу, 12 заводів і 13-й буде в Україні цього року. Серед цінностей: прагнемо бути кращими, бути ближчими до клієнтів і надавати підтримку, яку від нас очікують. Робимо багато речей, які дозволяють пришвидшити будівництво, мінімізувати затрати часу, робочої сили, і це говорить про те, що ми можемо гарантувати додаткові рі-шення, де буде поєднано всі затрати, які є на виробництві та будівництві», — зазначив Олександр Космінський. Також на прикладі DELTABEAM — композитної балки, виготовленої зі сталі та заповненої бетоном, — спікер показав поєднання тонких перекриттів із міцністю до сейсміки і збільшення просторових рішень. Таке рішення можна використовувати в комерційній та житловій нерухомості, соціальній інфраструктурі тощо. Окрім цього, присутні детально ознайомилися з іншими пропозиціями від компанії, які мають пришвидшити процеси будівництва, без втрати якості та надійності.
До виступів приєднався і модератор конференції Євген Царьов, CEO Logistruct, й коротко розповів про компанію та її можливості, а також про застосування збірних конструкцій в промисловому будівництві та реконструкції.
«Наша компанія займається проєктуванням будівель і споруд. При цьому близько 70 % будівель, які ми проєктуємо, — це будівлі промислового та виробничого характеру, пов’язані з переробкою, легкою промисловістю, зберіганням, логістикою тощо. Для такого типу будівель дуже зручно користуватися збірним залізобетоном, або префаб-бетоном, або фабрикованим. Збірний залізобетон не є ноу-хау і придуманий не зараз. Такого типу конструкції мають поширення і сьогодні. На ринку достатньо таких виробів, які можна застосовувати при проєктуванні. Це конструкції різноманітних балок та плит. Також з’явилося багато збірних спеціальних конструкцій — це конструкції укриттів, а також конструкції збірних силосів, резервуарів, підземних резервуарів. Використання збірних залізобетонних конструкцій є комфортним і безпечним в усіх сферах будівництва. Адже з погляду проєктування є всі інструменти, детальна нормативна база, потужна наукова школа тощо. Також є сотні типових серій, які активно застосовуються. Усе це дозволяє активно впроваджувати залізобетонні технології в будівництво споруд різного призначення, що підтверджується досвідом нашої компанії.
Підсумовуючи, хочу ще раз підкреслити, що збірний (префаб) залізобетон має низку ключових переваг перед монолітними чи металевими конструкціями, а саме: швидкість монтажу, висока якість поверхонь, контрольована витрата бетону і арматури. По-друге, поширення збірних (префаб) конструкцій уже сьогодні дозволяє вирішувати складні завдання проєктування архітектурних об’єктів різних галузей. Також нормативна база та досвід наукових шкіл достатні для пошуку оптимальних рішень та застосування нових технологій у процесі будівництва. Тож, сукупність переваг та нормативного матеріального забезпечення можуть відігравати ключову роль у відбудові та розбудові промислового та цивільного фонду», — підсумував Євген Царьов.
Продовжуючи тему використання збірного залізобетону в будівництві, Михайло Хомандяк, провідний архітектор AVR Development, представив проєкт, де повною мірою було використано індустріальний метод будівництва — будівництво об’єктів для внутрішньо переміщених осіб та екосистеми «Незламні» у Львові. Так, екосистема UNBROKENА передбачає використання різних технологій, у тому числі збірних. Проєкт мав бути реалізований в стислі терміни, тож за рахунок комбінованих схем створили гнучку схему планувань, де врахували всі необхідні складові, а саме: наявність укриття, інклюзивність і безбар’єрність для людей, які максимально цього потребують.
Перший будинок збудований за комбінованою конструктивною схемою з використанням монолітного каркасу та енергоефективних збірних залізобетонних елементів. Загалом триває будівництво 8 житлових будинків, які планують звести до першого кварталу 2026 року. Під час проєктування використовувалися сучасні технології
BIM-моделювання, що прискорило темпи проєктування. Це дозволило будівельній компанії одночасно виконувати монолітні роботи та роботи з виготовлення фасадів та галерей. Як показала практика, комбінована конструктивна схема дає можливість для:
- гнучких планувальних рішень;
- реалізації стилобату (паркінги, комерція, технічні приміщення) з можливостю проїзду пожежної машини та спецтехніки;
- безпеки – СПП (укриття);
- інклюзивності та безбар’єрності.
Олександр Шуваєв, керівник із виробництва залізобетону компанії EFE, на прикладі досвіду виготовлення мостових балок для відновлення мосту через р. Ірпінь розповів про автоматизацію процесів на виробництві залізобетонних конструкцій. «Автоматизація — це не опція, а необхідність через низку причин, таких як:
-брак робочої сили;
- висока конкуренція;
-потреба в зменшенні собівартості за рахунок зменшення відходів та масовості виробництва;
- терміни зведення об’єктів стають більш стислими. З початку повномасштабної війни компанія інвестувала понад 34 млн доларів у розширення, модернізацію та автоматизацію виробництва, 12 млн доларів — у напрямок залізобетону. За цей час побудували дві лінії виготовлення мостових балок, лінію з виготовлення залізобетонних виробів методом віброформування, лінію з виготовлення аеродромних плит.
Отже, потрібна автоматизація, і це чітко видно на прикладі відновлення мосту через річку Ірпінь. Так, для зведення нового мосту компанія EFE виготовила 64 мостові балки, з яких: 32 мостові балки довжиною 24 м, висотою 1,1 м і вагою 21,5 т кожна; та 32 мостові балки довжиною 33 м, висотою 1,5 м і вагою 36 т кожна. Для цього використали попередньо напружені канати, арматуру різних діаметрів і бетон класу В40. У процесі виконання робіт стикнулися з тим, що дуже багато гнутих деталей. Армування для цих 64 деталей вручну потребувало б сімох людей та 5,5 місяців роботи. Тож ухвалили рішення придбати 3D-станок SCHNELL, що дозволило задіяти лише одного працівника та витратити на виконання завдання два робочих тижні. Продуктивність даного станка становить 8 тонн на день, також з його допомогою можна робити петлі, пояси на колони і багато іншого. Після успішного відновлення мосту продовжуємо нарощувати цей напрямок. На сьогодні потужності мостових балок сягають 200 м. п. на тиждень. Далі хочемо закуповувати станки різного призначення та розширювати цей напрямок», — зазначив Олександр Шуваєв.
Олеся Романенко, керуюча партнерка OLSTEN PARTNERS LAW COMPANY, порушила тему законодавчих змін та нових правил для будівельного бізнесу у 2025 році. Зокрема, вона детально зупинилася на знятті мораторію на перевірки бізнесу, нових правилах бронювання, посиленні контролю за публічними закупівлями з боку Держаудитслужби, скасуванні господарського кодексу та інших змінах законопроєкту 6013 й інших питаннях.
При цьому доповідачка звернула увагу присутніх, що до 30 червня 2026 року всі державні та комунальні підприємства, єдиним засновником (учасником) якого є держава або територіальна громада, зобов’язані здійснити перетворення на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Процедура перетворення не миттєва і потребує часу не тільки на сам процес перетворення, але й проведення всіх необхідних змін, пов’язаних із перетворенням. Для бізнесу, який працює з державними або комунальними підприємствами, це може означати паузу в діяльності, затримки з виплатами та виконанням зобов’язань.
Олег Калмиков, к.т.н., доцент кафедри будівельних конструкцій ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, розкрив тему нових горизонтів у проєктуванні та виробництві оптимальних залізобетонних конструкцій із використанням технологій 3D-друку: «В аспекті оптимального проєктування залізобетонних конструкцій хочеться розкрити концепцію «Монофанта» (монолітна фантазія) і розказати про цю систему. Основна ідея полягає в тому, що знаходимо оптимальні форми пружних елементів залізобетонних конструкцій, але робимо це таким чином, аби елемент мав зовні просту форму. Натомість наша задача полягає в пошуку форми цієї порожнини, яка буде знаходитися всередині пружного елемента та забезпечить мінімальну витрату матеріалу. Це достатньо фундаментальне дослідження, яке проводилося в Харкові. При цьому система підтвердилася не тільки в теорії, а й на практиці. Здебільшого це монолітне виробництво, але є практичні кейси та ціла низка об’єктів у Харкові, які зведено саме з використанням цієї системи і з наявністю вкладишів пустотоутворювачів складної форми. Зараз ми застосовуємо ці алгоритми для пошуку оптимальних форм саме для ребристих конструкцій. Ми розуміємо, що всі ці ребристі системи вимагають значних трудовитрат, фінансових витрат, але з появою технології 3D-друку дивимося в майбутнє з позитивом».
Далі Інна Фурман, власниця компанії UTU, на прикладі реального кейсу, а саме будинку в Ірпені, показала всі переваги застосування цієї технології. «Ми перша компанія в Україні, яка виробляє будівельні 3D-принтери та надрукувала перший в Україні 3D-будинок. Він знаходиться в Ірпені, має 130 кв.м загальної площі, де є кімната подвійного призначення з підвищеним рівнем безпеки. При цьому на друк зовнішніх і внутрішніх стін будинку було витрачено 58 мотогодин. Також варто зауважити, що погонний метр нашої стіни витримує навантаження в 64 тонни. Це підтверджено лабораторними дослідженнями Національного університету «Львівська політехніка». Це означає, що у нас несуча конструкція. Звичайно, сьогодні маємо певні виклики, і саме 3D-технологія багато з них може вирішити. Наприклад, для роботи на нашому 3D-принтері під час зведення стін потрібні лише один оператор і два помічники. При цьому оператором може стати будь-хто після короткого курсу ознайомлення, адже принтер дуже легкий в управлінні. Ним може управляти жінка, чоловік, людина з інвалідністю, студент. Також приємно здивують вартість та характеристики будівництва. Так, це нові технології, але ми маємо реалізований проєкт будинку з енергоефективністю класу Б. Хоча, якби ми поставили тепловий насос, то автоматично би стали класом А. Україна, на мою думку, стане лідером, який покаже, як саме 3D-технології розвиваються на світовій арені», — відзначила Інна Фурман.
Дискусійна панель
Тема цьогорічної дискусійної панелі в рамках конференції «Залізобетон та інновації: нові горизонти індустріальних технологій» — пошук відповіді на таке питання: чи може префабрикація стати пріоритетною технологією відбудови і що стоїть на заваді її поширенню в Україні? До обговорення долучилися: Марк Кестельбойм, СЕО Well-being ConTech, Budova; Антон Черкашин, архітектор, CEO büro A24D; Юрій Тромса, керівник компанії «Пейкко Україна»; Артем Мочульський, керівник виробничого підприємства «Роял Хауз»; Владислав Гоц, генеральний директор ТОВ «ЦЕНТР-БУДПРОЄКТ» корпорації «ДБК-Житлобуд»; Інна Фурман, власниця компанії UTU. З урахуванням того, що тема дійсно наболіла, запрошені експерти не тільки наводили реальні випадки з робочих моментів, але й ділилися думками, як і що варто змінювати, аби префабрикація дійсно стала в нагоді під час відбудови України в майбуцтньому. Приміром, Марк Кестельбойм зауважив, що частка префабу в Швеції лише 30 %, у Польщі — 4 %, в Америці — 10 %. На жаль, існує поняття інерції галузі. В Україні процес інновацій проходить не так швидко, як би нам хотілося. Антон Черкашин продовжив тему поширення префабу та відзначив, що замовнику головне довести економічну вигоду префабу, але і це не є ключовим, щоб переконати його обрати саме цю технологію.
Натомість Юрій Тромса навів оцінки будівельників щодо префабрикації, зокрема озвучив, що багато хто з них вважає, що це буде «дорожче»; також на ринку не достатньо компаній та спеціалістів, які б активно запроваджували цю технологію, оскільки не знають, як із нею працювати; більшість великих будівельних компаній налагодили свої процеси і не готові їх змінювати тощо. Але він певен, що ситуація змінюватиметься, адже сьогодні Україна стоїть перед новими викликами. Владислав Гоц підтримав колег та погодився, що на ринку, на жаль, навіть серед спеціалістів є застаріле уявлення про індустріальні методи будівництва.
Сьогодні технологія префабрикації пропонує інноваційний підхід та відкриває нові можливості. А з урахуванням «кадрового голоду» — Україна змушена буде розглядати нові підходи, зокрема і префабрикацію. Артем Мочульський звернув увагу присутніх, що технологія префабрикації в Україні використовується давно. Наразі більшість компаній враховують якість при будівництві, а використання сучасних методів будівництва пришвидшує процес. Адже саме швидкість будівництва у поєднанні з якістю — одна з переваг, яка стане ключовою у майбутньому. Підсумовуючи, зауважимо, що такі зустрічі важливі та потрібні. Вони надихають і згуртовують. Тож редакція дякує всім учасникам і компаніям, які підтримали захід, та чекаємо на нові зустрічі.
