Нині одним із найактуальніших і найважливіших завдань для народного господарства України є надійний та довговічний антикорозійний захист сталевих конструкцій різного призначення, як промислового, так і побутового. Іржаві металеві конструкції електричних високовольтних опор, які можуть обрушитися в будь-яку хвилину, обшарпані, поржавілі вантажні вагони, стан залізничних і автомобільних мостів, що викликають занепокоєння, ‒ це лише невеликий перелік об’єктів інфраструктури народного господарства, через стан яких наша країна несе величезні економічні втрати. Більше того, це може призвести до катастроф, переконаний голова правління Європейської науково-промислової корпорації «Ніаколор», доктор технічних наук Микола Дзоз.
Відомо, що під час експлуатації різних об’єктів з часом відбувається поступове руйнування антикорозійного покриття, нанесеного на поверхні конструктивних елементів. Металеві конструкції зазнають впливу абразивного пилу, вологи і розчинених у ній солей, що призводить до різних хімічних та електрохімічних реакцій і викликає їх корозійне руйнування та зростання опору руху. Залежно від умов експлуатації, виду антикорозійного покриття, якості його нанесення періодичність робіт із відновлення лакофарбового покриття може змінюватися в межах 3‒20 років.
Вимоги до лакофарбових матеріалів (ЛФМ), закладені в нормативно-технічній документації ще за Радянського Союзу, згідно з чинним на той час ГОСТ, не відповідають сучасним вимогам до ЛФМ. А тим більше, європейським стандартам.
Виходячи з принципів здешевлення і втілення в життя гасла: «Економіка має бути економною», для фарбування в основному застосовували пентафталеві емалі і навіть олійні фарби, якісні показники яких були низькими. Та й не могли вони бути вищими, оскільки для їх виробництва використовували переважно вітчизняні алкідні лаки, низькоінтенсивні пігменти, грубодисперсні наповнювачі ‒ і все це диспергували на валкових фарботерних машинах, кульових млинах або далеких від досконалості бісерних млинах.
Водночас Україна не мала ані своєї сировини (плівкоутворювальних і пігментів), ані заводів, які могли б працювати за гнучкими технологічними схемами, забезпечуючи необхідну якість ЛФМ і їх колірну гаму. Тому ще з 90-х років минулого століття з Європи, Азії та Америки в Україну почали завозити ЛФМ, у більшості випадків дуже сумнівного походження і якості, із перевищеними термінами придатності, а то й зовсім відверті підробки під продукцію відомих фірм. У разі ж якщо ЛФМ справді відповідають міжнародним стандартам і завезені не контрабандним шляхом, то ціни на них дуже високі, що зумовлено великим митом на готову продукцію, рівнем заробітної плати в Євросоюзі і відсутністю конкуренції з боку українських виробників.
Обираючи ЛФМ вітчизняного чи зарубіжного виробництва, споживач насамперед має враховувати такі чинники:
• у яких кліматичних зонах буде працювати його конструкція;
• на який період необхідно забезпечити гарантійний термін лакофарбового покриття;
• на чому споживачу можна заощадити: на ціні лакофарбових матеріалів чи на підготовчих роботах.
Варто зауважити, що споживач має керуватися показниками кліматичних зон, у яких працюватиме машина, механізм, агрегат чи певна конструкція, а також враховувати гарантійний термін покриття (від 3 до 20 років) та основу лакофарбової продукції.
Найбільший гарантійний термін покриття (до 25 років) для найжорсткіших кліматичних умов забезпечують лакофарбові матеріали на поліуретановій і епоксидній основах або комбінації поліуретанові.
Вартість самих лакофарбових матеріалів у процесі фарбування становить лише 10%. З огляду на це економічно вигідно пофарбувати один раз на 8–25 років, аніж фарбувати щороку. Ця економія може досягати від 100% до 1000% (!). В Україні найсучасніша лакофарбова продукція випускається на вітчизняному Заводі нових технологій, побудованому за сприяння німецьких та італійських спеціалістів, під торговою маркою «НіАКолор®».
Довідка:
Європейська науково-виробнича корпорація «НiАКолор®», до якої входить низка заводів і підприємств України та Європи, орієнтована на випуск високоякісних лакофарбових матеріалів для всіх галузей народного господарства. Виготовлення продукції здійснюється на сучасному обладнанні із сировини кращих європейських виробників. Усі лакофарбові матеріали на органорозчинних і водних основах (понад 80 найменувань) виготовляються на заводах ЕНПК «НiАКолор®» за восьми групами: спеціальні емалі; архітектурно-будівельні емалі; ґрунтовки, ґрунтовки-шпаклівки; шпаклівки; лаки; розчинники; напівфабрикати. Корпорація випускає близько десяти найменувань спеціальних емалей: алкідні, акрилові, поліуретанові, одно- і двокомпонентні емалі, призначені для фарбування авіаційної, сільськогосподарської, залізничної, бурової та суднобудівельної техніки, яка експлуатується в жорстких умовах.
ТОВ «Завод нових технологій» 52500, Дніпропетровська обл.,
м. Синельникове, вул. Ватутіна, 29,
тел./факс: 05663/ 4 00 49 (48); 050/320 74 59
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
niacolor.ua